WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Універсали Богдана Хмельницького - Дипломна робота

Універсали Богдана Хмельницького - Дипломна робота

представникам обложеного Львова і іншим, у тому числі й повстанським дипломатам, наприклад Г. Яцкевичу.
Глейти могли видаватися не тільки гетьманом, але і полковниками, представниками генеральної старшини. Так, у виданнях документів по історії Визвольної війни знаходимо глейти, видані вінницьким полковником І. Богуном Кр. Криницькому (20/1 1651 р.), наказним чернігівським полковником Стефаном Окшей Л. Москалю (28/4 1651 р.), ніжинським полковником І. Золотаренко українським купцям, що їдуть на ярмарок у російське місто Брянськ і ін. Ці документи, як і багато інших глейтів, є яскравим свідченням пожвавлених російсько-українських торгових зв'язків у роки Визвольної війни. Проїзні універсали дозволяють також декілька розширити наші уявлення про дипломатичну діяльність гетьманської адміністрації.
№ 368
1656, квітня 18 (28). Чигирин. - Універсал про охорону земель Гадяцького монастиря
Богдан Хмельницкий, гетман з Войском єго царского величества Запорозким.
Ознаймуєм тим нашим писанєм всім вобец і кождому зособна, кому тулко показано будет, тепер і напотом, меновите старшині і черни Войск Запорозких і вшелякоє кондиції людем, іж ми, охороняючи кгрунта і поля, наданиє на монастир Гадяцкий, сурово теди напоминаєм і приказуєм, жеби жаден с козаков і поспульства до тих кгрунтов і пуль монастирских не втручалсе і перешкоди отцом гадяцким не чинил, так яко би найспокойней они тих кгрунтов заживали, а хто би колвек перешкоду їм чинил, таковий кождий за найменшою скаргою срокго караний будет, іначей не чинечи.
Дан в Чигирині, 18 априля року 1656.
Богдан Хмельницкий, рукою власною.
№ 382
1656, червня 26 (липня 6). Чигирин. - Універсал про закріплення за Олефіром Радченком села Постовбиці.
Богдан Хмельницкий, гетман с Войском его царского величества Запорожским.
Пану полковникові черніговскому, асаулові, сотником, атаманом і всему товариству, в полку Черніговском знайдуючимся, посполитим і всякого стану людем і кождому, кому би толко сеє наше писаніє показано било, доносим до відомости, іж ми взглядом прислуг пана Олнфіра Радченка, коториє з початку звикл оіправовати в Войску нашем Запорожском, при ласці нашей заховуєм, от него не отдаляючи селища Постовбици его власнеє, зо всіми грунтами і приналежностями, до того селища принадлежащими, коториє грунта нікоториє обиватели прилеглиє, яко нам дано знать, неслушне і безпотребне занимают і ониє пустошать і собі привлащають і ониє от того, кому власне принадлежит прирожоним правом, отривают; для того умислне даєм оному тую нашу оборону, варуючи і сурово приказуючи, жеби жаден от тих час, за указом того писанія нашего, тих грунтов і принадлежностей, пану Алифирові служачих, кто би що тилко отнял, уступили і болше до них справи найменшой не міли і трудности далей в том оному задавать найменшой не важилися, под срогим каранієм войсковим, так жеби оних грунтов предреченних пан Радченко, зостаючи товаришом нашим, спокойно заживал, не от кого не поносячи жадной найменшой кривди, бо хто би колвек бил спротивним волі і тому виразному писанію нашему, то ми каждого такового, за взятієм відомости, срого, без отпусту, будемо карати, не чинячи іначей.
Дан в Чигирини, іюня 26 дня року 1656.
Богдан Хмельницкий, рука власна.
№ 383
1656, червня 26 (липня 6). Чигирин. - Універсал про закріплення за Юрієм Бакуринським сіл Велика Вісь, Осняки, Ріпки та ін.
Богдан Хмельницкий, гетман з Войском его царского величества Запорожским.
Пану полковникові черниговскому, асаулові, сотникам і атаманам і всему товариству в полку Черніговском знайдуючимся, посполитим і всякого стану людям, кому би толко сіє наше писаніє показано било, доносим до відомости, іж Юрій Бакуринский чрез суплику донесл нам же под час войни з ляхами, по убитью ляхами ж отца его, брати родниє его, Ян і Павел Бакуринские, забравши отца свего Николая Бакуринского все імініє і права служачиє на маетности і грунта, лежачие в полку Черніговском, зо всім пошли за границу, на прежние добра, цьго меншого, Юрія, оставили за то, что он не похотіл з ними іти за границу, да пришол к нам у Чигирин і принєв службу его царского величества в Войску Запорозком, при нас, гетману, і уже нісколко год вірне служит, стал просити нас, щобисмо єму ствердили універсалом, єго отцем Николаем купленниє в полку Черніговском грунга і села; о якої куилі єго Бакуринского, будучи ми, гетман, свідоми, що в розной шляхти панов Биялтов і Пероцких покупил в полку Черніговском села, к тому же видя єго, Юрия Бакуринского, вірниє і радителниє служби его царскому величеству в Войску Запорожском, приказуєм єму, Юрію Бакуринскому, сей наш універсал написати, ствержаючи по куплі отца єго села Великая Віс, Осняки, Ріпки, Гусинка, Буянки і Слободка, внов зачатая, садит отцем єго Николаем на дуброві Свинопускоє, остров Грабовский, з занмою на млин згожою, млин верх вира, прозиваємая Пилипча, млин на ріці Глинянці, яко ониє села міют в себі ограниченіє ч селами, дубровами, борами, єму, Юрію Бакурпнському і жені его в спокойное владініє всі вишепрописанниє села, млини, ліси, бори і протчиї угодиї сим нашим універсалом ствержаєм і грозно приказуєм, іж би як полковник черніговский, старшина полковая, сотники, атамани, ніхто другий єму Бакуринскому не важился чинить жадное перешкоди, войти зась і посполитиє всіх тих вишшеписанних сел, аби єму, Бакуринскому, всякое подданическоє послушенство отдавали, міти хочем і грозно приказуєм.
Дан в Чигирині, іюня 26 дня, року божого 1656 .
Богдан Хмельницкий, рукою власною.
№ 403
1656, вересня 2 (12). Чигирин. - Універсал Маптину і Федору Воронам на володіння селами у Стародубському повіті.
Богдан Хмельницкий, гетман з Войском его царского величества Запорожским.
Ознаймуєм тим нашим писанєм паном полковником, асаулом, сотником і всему товариству Войска его царского величества Запорожского, старшині і черні, также залогам, висилком і вшелякого стану Кондиції людем і кождому, кому только сіє писаніє наше оказано будет, 'Ж ми, маючи взгляд на панов Мартина і ФедораВоронов, шляхту, явщи в протекцію нашу і наклонивши ухо до прозби їх, подалисьмо ним в посесію села по отцу і стрію Тимофею, Бенедихти Воронах, в повіті Стародубском лежавшие, то єсть село Савостяновичи з селищами Букми, дворищем Вадковичами, Туровичами, деревню Бурновичи з селищем і з гумнищем і зо всіми до них здавна належитостьми і пожитками, так же двор, купленний в місті Стародубці по Тимофею Вороні. Пильно теди приказуєм, аби жаден з Войск наших Запорожских і вшеляких кондицій людем як в обнятю, так і в держанню тих маєтностей оним жадной кривди і перешкоди чинити не важился, так за указом сего писанія нашого, аби прерочониї панове Ворони спокойне тих маєтностей заживали, ні от кого не поносячи кривди і прикростей. А если би хто бил спретним, кождого такового, би і за найменшою скаргою, срокго безотпустне карати будемо, іначей не чинячи.
Дан в Чигирині, дня 2 септембра, року 1656.
Богдан Хмельницкий, рукою власною.
№ 422
1656, грудня ЗІ (1657, січня 10).
Loading...

 
 

Цікаве