WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Універсали Богдана Хмельницького - Дипломна робота

Універсали Богдана Хмельницького - Дипломна робота

над державою. Авжеж це не було так зпогляду на політичне становище України, але серед українського населення влада Хмельницького та його документів була неоспірною.
№ 319
1655, червня 15(25). Київ. - Універсал про надання Павлу Хмельницькому у користування сіл Бугаївка, Беркове, Масани і Бортівка.
Богдан Хмельницкий, гетман з Войском его царского величества Запорожским.
Всім вобец і кождому зособна, кому о том відати належит тепер і напотом, а меновите паном пувковником, асаулом, сотником, атаманом і всей старшині і черни Войск его царского величества Запорозких, і кому толко сеє наше показано будет писане, до відомости доносим, іж на потребу войсковую взялисмо осм тысячей золотих полскйх у пана Павла Яновича Хмельницкого, за которую суму пустилисмо ему в спокойное уживане маетности пана Грузевича, то єсть чотири села, Бугаювку, Берково, а за Припетю рекою дві села, то ест Масани і Борщувку з млинами, ставами, полями, сеножатми і з даню медовою, і з деревом бортним і зо всіми кгрунтами і пожитками до тих сел чотирох належачими і з подданними на кгрунтах тамошних седячими, і з двором у Києві стоячим, як небожчик пан Грузевич держал і уживал і всі пожитки належниє отбирал. Бороним теди, аби жаден з старшини і черни Войск Запорозких і вшеляких преложоних до тих маєтностей вічне не втручалсе, і нікгди в уживанью самому пану Павлу Яновичу Хмельницкому, жоні і дітем єго тих маєтностей перешкоди чинит не важился, ани до пожитков жадних і приходов с тих мастностей не втручался, так яко би найспокойней он сам з жоною і детми своїми тих маєтностей і двора уживал і вшелякиє приходи і пожитки, отбирал, люб сам, люб намісник его, которому тоє поручить, счс іначей аби не било. А для ліпшоє віри, при печати войсковой руку нашу подпи-салисмо.
Дан в Києві, 15 іюня, року божого 1655.
Богдан Хмельницкий, рука власна.
№ 322
1655, червня 18(28). Хотів. - Універсал про дозвіл капітулі Київського Братського монастиря ситити мед на свята.
Богдан Хмельницкий, гетман з, Войском его царского величества Запорозким.
Ознаймуємо тим листом нашим всим вобец, кому о том відат належит, іж позволилисмо велебному господину отцу ігумену і всей капитуле монастира Братского Киевского канунов двох сиченє, так і іншим свяшчеником киевских церквей, то ест канун крешченский і воздвиженский, которие кануни не болей, толко так, яко і киевские свяшченики ситят, мают бит сичени. На што для болшоє віри і памети тот наш лист менованим отцом братским при подписе руки нашое с печатю войсковою даємо.
Діялосе в Хотове, дан 18 іюня 1655.
Богдан Хмельницкий, рука власна.
На звороті: На сиченє канонов Богдана Хмельницького, 1655.
Гетьман підтверджував самоврядування міст (83), цехів (419), вирішував питання, пов'язані зі справами останніх (190, 411), у ряді випадків оберігав міщан від конкуренції з боку монастирів, козацької старшини. Свідченням цього є універсали, що зменшували норми виробітки меду київськими монастирями з 10-15 "кадей" до 2, причому і те полагалося сытить лише в "бравари містком ратушном" (305, 322). Також це є неоспірним свідченням впливу документів Хмельницького на економічне життя в країні і на його власне розуміння проблем.
№ 344
1655, листопада 26 (грудня 6). Наволоч. - Універсал про заборону козакам вимагати від київських міщан підводи і данину.
Богдан Хмельницкий, гетман з войском его царского величества. Паном полковником, асаулом, сотником, атаманом і всему товариству Войска его царского величества Запорозскому, старшини і черни, в тягненю за войском ідучим, яко і з войска назад поворочаючим, конним і пішим, і на якой-колвек услузе нашой будучим, вшелякоє кондициї людем і кождому, кому би тилко сеє наше писане показано било, доносим до відомости, іж не поєднокрот од маєстрату киевского доходит нас скарга, же так од посланцов наших, яко і од інших розних наездов, велике пренагабанє і докуки поносят, чого ми болш не хотячи слухат, оний маєстрат киевский і всіх месчан тамошних при ласци нашой заховавши, од вшеляких непотребних датков і даваня подвод уволняєм, сурово напоминаючи, аби се жаден з Козаков товариства нашего і вшелякоє кондициї людей, за оказанєм сего листу нашего, на помененних ани подвод, ани чобот і панчох і інших вимислов витягати не важил, і хочай би хто і з листом нашим на якой-колвек послузе нашой войскових мі се знайдоват, теди і той ничого вимишляти і подвод жадних витягати у помененних не мают, одно того пилноват, счо би му в листе нашом било доложено і где інде, виєхавши с Києва, на своїх коний, подвод упоминатсе, кгди того потреба била. Коториє би, без писаня нашего, з пірначами наехавши, вимисли якиє починат міли і тому суровому писаню нашему били спротивними, теди ми кождого такового, яко своєволника, тому ж маєстратови киевскому, і до нас не отсилаючи, срокго арат позволяем, чого особливе пан полковник наш киевский поссрегати маєт, якоби оним ни од кого найменшая кривда не діялася, іначей не чинячи.
Дат в Паволочи, новембра 26 року 1655.
Богдан Хмельницкий, рука власна.
Універсали 1656р.
№ 358
1656, березня 9 (19). Чигирин. - Проїзний універсал Яну Пясочинському.
Богдан Хмельницкий, гетман з Войском Запорозким.
Паном полковником, асаулом, сотником, атаманом і всему товариству Войск наших Запорозких, старшині і черни, также атаманом городовим, войтам, бурмистром і вшелякой кондиції людем і кождому, кому би тилко сеє наше писане показане било, доносим до відомости, іж бивши у нас Ян Песочинский, которий от нае, здавши отправу, назад поворочает, пилно теди вашецей жадаєм, абисте оному во всем віру давши, всюди доброволне, так там ідучого, яко знов з чим-колвік назад до нас поворочаючого, пропущали, не задаючи оному найменшеє трудности, котори кеди будет чого у вашецей жадати, также оному жебисте не збороняли, не чинячи іначей для ласки нашоє.
Дан з Чегерина, марца 9 дня року 1656.
Богдан Хмельницкий, рука власна.
Серед універсалів і наказів Б. Хмельницького, які мають розпорядження по сугубо адміністративним питанням, наприклад № 119, 209, виділяється особливапідгрупа так званих "проїзних універсалів" (глейтів). Ці документи надавали право в'їзду на звільнені українські землі і виїзду з них, а також вільного пропускання головним чином повстанських дипломатів й іноземних підданих. По своєму характері проїзні універсали відповідають "небезпечним" і "виїзним" грамотам Російської держави XIV-XVII ст. Глейт утрачав свою силу після завершення дипломатичної, торгової або будь-якої іншої місії його власника і тому зберігати його особливого змісту не було. Головним чином із цієї причини від численних проїзних універсалів до нашого часу дійшло лише два: польському послу Я. Пясочинському (358) і відомим сербськоболгарським дипломатам Австрії П. Парчезичу і Кр. Маріановичу (441). Джерела зберегли нагадування о видачі гетьманських глейтів дипломатам різноманітних держав, у першу чергу Р. Стрешневу, А. Виміне, А. Киселю, Н. Зацвилиховському; посланцям Фердинанда III Габсбурга, І. Радзеєвського,
Loading...

 
 

Цікаве