WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Універсали Богдана Хмельницького - Дипломна робота

Універсали Богдана Хмельницького - Дипломна робота

своєволники, запомневши боязни божой, великие утиски і кривди монастиреві тамошнему і ченцом, в нем мешкаючим, чинят і їх зневажают, так до монастира приєжжаючи купами не для побожносте християнской, але для лупезства, до монастира ґвалтом 1 напираются.Прето міти хочем і владзею нашею гетманскою приказуєм, аби таких своєволников, коториє би найменшую кривду містцу святому чинили' і в пождатки, млини, поля, сеножати, належачиє до монастчра, втручались, полковник наш наказний вішал, стинал і ведлуг слушности карал. А'єсли би їм фолкговал, а нас найменшая би міла скарга дойти, жеби се якая кривда діяла помененному монастиреві Мгарскому, теди сам за тоє от нас будет каранний.
Дан з табору з-под Зборова, дня 9 мая року 1651.
Богдан Хмельницкий, рукою власною.
Іоан Виговский, писар войсковий.
№ 152
1651, листопада 24 (грудня 4). Чигирин. - Універсал військовій і міській старшині, що зобов'язує її надавати російським послам харчі, підводи та провідників.
Богдан Хмельницкий, гетман з Войском его королевской милости Запорозким.
Ознаймуєм тим писанєм нашим паном полковником, асавулом, сотником, атаманом і всему товариству нашему Войска его коолевской милости Загіорозкого, так же войтом, бурмистром і вшелякоє кондиції людем доносим до відомости і приказуєм, іж если би посли от его государского величества до нас ішли, абисте їм живности для них і челяди, і коней і чого потреба будет, подвод, проводников давали і во всем людскость свою осведчалисе, ничего не чинечи под ласкою нашею і каранєм войсковим.
З Чигирина, 24-го дня місяца ноеврія року 1651-го.
Богдан Хмельницкий, рука власна.
1651 - рік, за який збереглося багато універсалів релігійного характеру, в основному в яких йде мова про захист або володіння монастирів. З восьми універсалів, які дійшли до нас з цього року, лише один присвячений наказу старшині підтримувати російських послів.
Універсали 1652р.
№ 173
1652, квітня 20 (80). Чигирин. - Проїзний універсал Андрію Кузнецову і Костянтину Валкову.
Богдан Хмельницкий, гетман с Войском его королевской милости Запорожским й все Войско Запорожское до лица земли ниско челом бьем.
Невольники вашего царского величества Онофрей Кузнецов й Костя Волков, бувши в неволе турецкой, божиею помощию вьшіли й к вашому царскому величеству к Москве йдучи, просили у нас прохожего листа, которым волю их исполня, вашего царского величества просим, чтоб ваше царское величество им милость свою царскую, яко казаком донским сказавши, й нас, слуг своих, от милостивого своего царского жалованья не откидал. При том вашему царскому величеству вторицею ниско челом бьем и служить прямо й верно будем.
Писан в Чигирине, апреля 20-го дня 1652 .
Вашему царскому величеству во всем повольньїе слуги, Богдан Хмельницкий, гетман с Войском Запорожским.
Цікавий документ, який свідчить, про жорсткий контроль проїзжих по територіям України. По - перше, їхати без проїзного документу було дуже небезпечно. Хто завгодно з козаків чи старшини міг захопити, вбити чи пограбувати через збільшуючий розгул неконтрольованого населення. Офіційний же документ, давав хоч який-небудь захист його власнику.
№ 178
1652, червня 8 (18). Під Кам'янцем-Подільським. - Універсал про захист міста Києва від військових переходів і постоїв.
Богдан Хмельницкий, гетман з Войском Запорозским. Всім вобец і кождому зособна, кому о том відати належит, меновите паном полковником, асаулом, сотником, атаманом і всему товариству нашому Войска Запорозского, за войском ідучим і назад поворочаючим, до відомости доносим, їж счо видечи ми великое спустошене міста Києва, которое обиватели тамошние от войска лядского понесли, теди ми тому запобігаючи, аби місто наше столечное і церкви божиї при вірі нашой православной хрестиянской вцале зоставали, виш менованоє місто Киев беремо под оборону нашу і тот універсал наш для вшелякоє оборони оному даємо, сурово приказуючи, аби се жаден не важил с товариства нашего, до войска ідучи і назад поворочаючи, на перевоз киевский і через місто Киев іти, і аби жадних становиск, ночлегов і попасов в оном не отправовали. А хоч і з листом нашим хто-колвек туди посланий будет, теди не повинен он нічого вимишляти опрочь того счо оному от нас в листі нашом доложено будет. А ежели би которий-колвек своєволник легце поважаючи сей універсал наш, а вимисли якиє непотрєбниє вимишляючи, кривди чинити в місті міл,такового кождого своеволника полковникови киевскому, а в небитности его, наказному позволяем шибеницею карати; і росказуєм, жеби того постерегал, аби найменшеє кривди міщане киевские ні от кого не поносили, іначей не чинячи.
Дан з табору з-под Каменца Подольского, дня 8 іюня року 1652.
Богдан Хмельницкий, рука власна.
Універсал, виданий не на основі Магдебурзького права, а на розумінні пріоритетів в державі. Столичне місто завжди несе приоритетне значення в будь-якій війні і в будь-якому управлінні державою. При умові перемоги, саме Київ повинен був би стати резиденцією Хмельницького. Шкоду, яку заподіювали постійні військові переходи неможливо собі уявити, але про її катастрофічність свідчить цей випущений універсал: "...аби місто наше столечное і церкви божиї при вірі нашой православной хрестиянской вцале зоставали, виш менованоє місто Киев беремо под оборону нашу і тот універсал наш для вшелякоє оборони оному даємо..."
№ 181
1652, червня 18 (28) Табір під Баром - Універсал про взяття під захист Івана Шинявського, старшини і шляхти ніжинської, а також їхнього майна.
Богдан Хмельницкий, гетман з Войском Запорозьким.
До відомості подаєм всім полковникови, сотником і асаулом і всему Войска Запорозкого рицарству в месте Ніжине будучим, їж Іоанна Шинявского, Александра лентвойта, бурмистра Дмитра, Филиппа писара, коториї нам во всем посвідчилисе, взявши їх в опеку нашу войсковую, яко во всем нам добре залецоних, хочемо на вас міти, абисте так їх самих, жони і діти їх, яко теж доми і добитки во всем ціло захопале і наймнейшоє кривди чинит оним не важилисе, відаюче і о том певне, же за найменшую їм обелгу учиненую, караня войскового каждий своволник не уйдет, яко ж і всіх мещан ніжинских, і шляхту, которая тут з нами позостала, аби без жадное шкоди зоставали, сурово напоминаем, чого усего в месте том преложониї Войск наших Запорозких пилне перестерегати мают, своволних карати,порядку вшелякого пелновати і яко найспокойні заховатися, аби наймнійшая нас одтол скарга не доходила, под горлом, напоминаем. Дошло теж і до нас відати, же тій, коториє за указом нашим з Ніженсчизни повиходиле биле в Украйну, през жолніров до спустошалих добр своїх ворочалися, на їх здорозя отповідают, сурово напоминаем і в том, аби жадного пренагабаня не псносели, кгди ж то ся било 'стало за всего войск наших відомостю, але хто хочет там мешкати спульне, волно, хто зас не хочет, спродавши своє без галасов на Украйну незборонно, і по-десяте напоминаем, аби ні в чом воле на-шой не протевляючисе, все тоє в цілі приказане заховано било. А для ліпшоє віри при подпесе
Loading...

 
 

Цікаве