WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Чорнобильська катастрофа 1986 року та її наслідки - Контрольна робота

Чорнобильська катастрофа 1986 року та її наслідки - Контрольна робота

радіонуклідів в організмі людини.
Необхідне уточнення структури забруднення територій з метою виявлення аномалій і удосконалення карт їх забруднення стронцієм-90, плутонієм та америцієм.
Велике значення має створення дозиметричної, радіометричної та спеціальної апаратури для забезпечення чутливою вимірювальною апаратурою контрольних, наглядових та дослідницьких робіт. Для управління та контролю за радіаційним станом виконання робіт по ліквідації аварії необхідно розробити й втілити автоматичну систему інформування та управління, розраховану на всі області України. Виконання програми потребує відповідно підготовки фахівців, для чого необхідно посилити підготовку кадрів усіх рівнів.
Невід'ємну частину реабілітаційно-захисних заходів становить розвиток культури та освіти у постраждалих районах, припинення деструкції комплексу традиційної народної культури Полісся.
Ретельне вивчення стану аварійного четвертого блоку ЧАЕС дає підстави для висновку, що надійний стан безпеки об'єкта "Укриття" гарантується не на 30 років, як вважалось, а на значно менший строк . Отже, є необхідність на конкурсній основі розробити проект, який дозволив би повністю ліквідувати ядерну та радіаційну небезпеку цього об'єкта для України та інших країн.
Постійним джерелом небезпеки та соціальної напруги лишається зона відчуження, на території якої нараховується понад 800 сховищ радіоактивних відходів. Необхідно завершити роботу проектів, на конкурсній основі вирішити питання про головну підрядну організацію та розпочати роботи по переробці та локалізації відходів. Слід докорінно посилити правоохоронний та протипожежний режим зони, ліквідувати небезпеку з водоймою-охолоджувачем та заплавою р. Прип'ять.
Проблемами ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні на сьогоднішній день займається спеціалізоване міністерство (Мінчорнобиль). Створене у результаті унікальної надзвичайної ситуації, Міністерство має певні особливості, які вирізняють його з-поміж інших державних управлінських структур.
Мінчорнобилю доручено координувати діяльність інших міністерств і відомств України, а з кінця 1995 року у підпорядкуванні Мінчорнобиля передано управління і відділи з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, установ, організацій з усього комплексу проблем, пов'язаних з ліквідацією наслідків трагедії .
Відповідно до напрямків діяльності побудована структура Мінчорнобиля, в апараті якого діють спеціалізовані управління: радіаційного захисту населення; інвестицій, ресурсів та переселення; по дезактивації та поводженню з радіоактивними відходами; агропромислового комплексу та продовольства; медично-санітарного забезпечення. Складовою частиною управлінського апарату є Адміністрація зони відчуження, яка організує і координує всі заходи, здійснювані на її території. Всього в апараті Міністерства (разом з Адміністрацією зони) задіяно 193 посадові особи .
Мінчорнобилю підпорядковано понад 20 виробничих і науково-дослідних структур. Серед них: науково-виробниче об'єднання "Прип'ять", Чорнобильське будівельно-монтажне управління, два спеціалізовані підприємства по роботі з забрудненими лісами, об'єднання "Радон", науково-технічний центр "Комплекс поводження з радіоактивними відходами", розташований у м. Жовті Води Дніпропетровської області, приладобудівний завод "Еталон" (м. Біла Церква).
На базі одного з підрозділів колишнього НВО "Прип'ять" створено державне підприємство - Агентство інформації, міжнародного співробітництва та розвитку (Чорнобильінтерінформ).
Висновки
26 квітня 1986 року - одна з найтрагічніших дат в історії людства: на четвертому блоці Чорнобильської атомної електростанції за 110 кілометрів від столиці України Києва, майже в центрі Європи, сталася аварія, яку обґрунтовано кваліфікують як найбільшу в світі техногенну й екологічну катастрофу.
Навколо цієї події виникло чимало міфів, перекручень, домислів. Дехто зробив чорнобильську тему картою у політичній грі, а в деяких колах, керуючись суб'єктивними інтересами і розрахунками, намагаються применшити значення катастрофи чи навіть піддати її забуттю.
Втім, Чорнобиль не минув. Він промовисто нагадує про себе щодня численними проблемами в різних сферах суспільства, у долі мільйонів людей, житті кожного з нас.
Ядерний розпад має свою, добре відому науці пролонгованість в часі й просторі, а готових програм щодо подолання наслідків подібних катастроф не існує.
Тож треба пам'ятати: майбутнє підкоряється людині тоді, коли вона здатна глибоко і всебічно осмислювати минуле і, максимально мобілізуючи творчий потенціал, вміти отримувати уроки з допущених помилок і прорахунків, шукати нових засобів вирішення завдань. З цього погляду Чорнобильська катастрофа, котра застала нас зненацька, виявивши нашу низьку готовність до екстремальних ситуацій, поки що мало чого нас навчила. На багатьох напрямках роботи щодо подолання її наслідків маємо проблеми, породжені як зміною соціально-економічної ситуації, так і вічними нашими вадами - безгосподарністю, користолюбством, нездатністю до конструктивної самокритики.
Чорнобильська катастрофа трапилась в період, коли намітився злам тоталітарної системи колишнього радянського суспільства, оголивши принципові моменти дисгармонії в його соціальній, технічній і моральній культурі. Водночас при локалізації і подоланні наслідків катастрофи виявили героїзм, мужність і талант представники різних народів колишнього СРСР. Ціною здоров'я, життя вони врятували людство від ще більшого лиха.
Своїм відлунням Чорнобильська катастрофа спонукає до пильності. Вона знову і знову примушує замислитися на тим, що науково-технічний прогрес не тільки дає сучасній людині засоби, щоб досягти намічених цілей на шляху цивілізованого поступу, а й вимагає (й дозволяє) знаходити запобіжники, котрі дають гарантії безпеки, а це прямо пов'язано і з формуванням та розвитком світоглядних моральних засад, які об'єднують людей.
Чорнобиль кличе людство до консолідації заради власного порятунку.
Література
1. Авраменко А. І., Антипкін Ю. Г., Апасов Г. Ф., Бабич О. А., Бариляк І. Р. Десять років після аварії на Чорнобильській АЕС. - К., 1996.
2. Бабич О., Ветчинін В., Вознюк В., Волинець С., Ковальчук В. Чорнобиль: Десять років подолання. - К., 1996.
3. Бакуменко В. Д., Проскура М. І., Холоша В. І. Сучасні підходи до вирішення проблем Чорнобильської Зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення. - К., 2000.
4. Барановська Н. П. Соціальні та економічні наслідки Чорнобильської катастрофи. - К., 2001.
5. Барановська Н. П. Україна - Чорнобиль - Світ. - К., 1999.
6. Бугайов В. М., Лагутін А. Ю., Рогожин О. Г., Казак С. С. Зміни здоров'я населення України внаслідок Чорнобильської катастрофи. - К., 1996.
7. Виконуючи службовий обов'язок / під ред. В. І. Горностая. - Житомир, 1996.
8. Гейл Р., Гаузер Т. Останнє попередження. - К., 1989.
Loading...

 
 

Цікаве