WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Юрій Липа – лікар УПА - Реферат

Юрій Липа – лікар УПА - Реферат

до краси", "солідаризм", "демократизм" тощо. Незнання цих ідей призводить до утвердження в свідомості українців їх меншовартості, до поширення думки, що нібито вони матеріально і духовно слабші і потребують допомоги. Тому він особливо наголошував на важливості пізнання головних ідей, що визначають українську духовність. Без такого пізнання українці не зможуть правильно орієнтуватись в своїх можливостях і чужих намірах.
Однією із найголовніших Ю. Липа сформулював ідею України як "цілости" з тисячолітньою історією і традиціями, які закорінені ще в трипільській культурі. Українська раса займає свою територію ще з ІІ тисячоліття до Христа. Від трипільської культури до наших днів дійшли традиції, моральні норми, окремі звичаї. Наші предки - це не тільки могили, ритуали, а й характерні риси духовності, що проявляються в сучасних українців.
Українська духовність зв'язана не з номадським характером "звіроловів", яким притаманні примітивна комуна, насильство і абсолютне панування батька-мисливця, а з хліборобською культурою трипільців. Від них збереглись прив'язаність, любов до землі, відвага, терпеливість і гідність, символ Великої Матері, що втілює образ вмілого ведення господарства, витривалості, бережливості, єднання родини. Матір Ю. Липа ставив вище від чоловічого і жіночого первнів, бо поєднує їх, виступає стабілізуючою силою в житті родини, яка піклується про кожного. Відданість родині як "раю на землі" характерна риса духовності українських матерів. Встановлення свята Матері стає виявом продовження цієї традиції, початки якої Ю. Липа вбачав в трипільській культурі з її духовними символами Різдвяної ночі. Якби ж відновлене свято українських матерів супроводжувалось ще й повсякденною моральною й відчутною матеріальною підтримкою та відзначалося б з участю найвищих державних діячів та й повсюдно, а не лише в столиці.
Можливо, таке відзначення свята Матері як всеукраїнського, відродження не словесно шанобливого, а дійсно духовного ставлення до Жінки-Українки мали б зініціювати не лише жіночі організації, але й політичні партії, провідники держави, не обмежуючись лишень пасивним спостереженням, чи стане одна з українських красунь"Міс світу".
Вартіснішим було б з позиції української духовності проведення інших заходів, зокрема концертів до Шевченківських днів, в яких замість образу безталанної, скривдженої покритки на першому плані показати образ Матері-Трудівниці, Матері-України, що любовно пригортає всіх своїх дітей.
Найважливішу роль у формуванні духовності українців Ю. Липа відводив ідеї україноцентричності, або, як він називає, відчуття "серединності". Для українця центральним пунктом світу є Україна. "Це є така ж нормальна річ для духовності визначати свій край за середину світу, як для одиниці фізично здорової визначати свій власний організм за найдовершеніший. Відчуття серединності свого духовного світу - велика річ". Без цього неможливо правильно оцінити чужий зовнішній світ і здійснити будь-яку тривалу акцію всередині. Для українців найголовніший меридіан проходить через Україну. Сучасність працює так, що найголовніше тепер впорядкування всередині раси, бо навколо українців - неукраїнці. Тому українці мають відбирати своїх від впливу чужих ідей і все вжити, щоб завернути одиницю до своєї раси, а не відштовхувати, як зрадників. Крики про "зраду" Ю. Липа називає малодушністю. Чи був Скрипник зрадником, борючись за зміцнення України, запитує Липа і відповідає: "Велика кількість українців, що "впадали у немилість", вони дуже часто є носіями експансії раси і нищать ворожу духовність ліпше, ніж балакуни по безпечних кабінетах.
Ю. Липа закликав українців до духовного єднання, щоб ніхто з них не почував себе вигнанцем як в самій Україні, так за її межами. Він зауважував, що чимало українців в І917 р. ішли вмирати за українську волю, говорячи по-російськи, тому мова не мала б бути розпорошуючим чинником.
Нація повинна все можливе вживати, щоб навертати кожну людську одиницю до себе як духовної спільноти. Цю липину тезу сьогодні можна було б розгорнути таким чином - особливо активізувати роботу Української держави, всіх громадських об'єднань серед українців в діаспорі, зокрема в східній, зміцнюючи зв'язки з Новгородщиною, Тюменщиною та іншими регіонами, де проживають українці.
Така робота ставатиме все більш нагальною, оскільки зростає чисельність українців, що в пошуках кращого життя опиняються за межами України. Ю. Липа передбачав, що втеча до нижчих форм особистого життя призводитиме до зниження рівня духовності українців. Втечу від України прирівнював до переходу в хаос, до істерії людей, які не можуть прийняти української дійсності такою, якою вона є. Для українця духовним центром є Україна, найголовнішими - духовні цінності - не чужі, накинені зі Сходу чи Заходу, а свої власні, вироблені всім українством, передусім його інтелектуальною елітою.
Високі моральні якості, духовність українців, в збагаченні якої визначальну роль відіграє християнська релігія, віра кожного українця у власне призначення творити українську культуру - все це Ю. Липа вважав важливим геополітичним фактором утвердження України у світовому просторі.
Які політичні сили, хто з української еліти швидше усвідомлять таке високе своє призначення - найактуальніше питання дня нинішнього, а ще більше - майбутнього України.
Література
1.Дніпро - І99І. - № 4.-С. 152.
2. Слово і час. -1999. - №1-С. 65.
3. Україна на зламі тисячоліть: Історичний екскурс, проблеми, тенденції та перспективи. - К., 2000. - С. 36-37.
4. Енциклопедія українознавства: Перевидання в Україні. - Львів,І994.-Т.4.-С.І292.
5.Ю. Липа. Призначення України. - Львів,1992.-С.103-І04.
6. Ю. Липа. Призначення України. - Львів,1992. -С.103.
7. Ю. Липа. Призначення України. - Львів,1992.-С.167.
8. Ю. Липа. Призначення України. - Львів,1992.-С,141.
Loading...

 
 

Цікаве