WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Українські землі в складі Румунії - Реферат

Українські землі в складі Румунії - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Українські землі в складі Румунії
§1. Політика Румунії щодо Північної Буковини у роки Першої світової війни
Найавторитетнішим офіційним ідеологом у питанні "східної політики" королівської Румунії вважався професор І.Ністор, у працях якого обґрунтовувалась концепція "історичного права" Румунії на Покуття, Бессарабію і всю Буковину, вперше у румунській історіографії були сформульовані претензії на так звану Трансністрію (землі між Дністром і Південним Бугом) 1.
Коли 1 серпня 1914 р. в Європі почалася світова війна, стало ясно, що Румунія не залишиться осторонь. У той час надзвичайно загострилися її стосунки з Австро-Угорщиною через суперництво за Трансільванію. Апетити Бухареста не обмежувалися територіями, більшість населення яких складали румуни, а розповсюджувались на угорські, сербські та українські землі.
На початку вересня 1916 р. після двох років політичних і дипломатичних маневрів та поступового дистанціювання від колишніх союзників - центральних держав - у Бухаресті була підписана угода про приєднання Румунії до Антанти.
Румунія вступила в Першу світову війну з метою приєднання нових територій і створення "Великої Румунії". Чи не найголовнішим об`єктом зазіхань були етнічні українські землі. Засоби масової інформації Румунії того часу чимало зусиль доклали для формування відповідної громадської думки і привертання на свій бік тієї частини політичних діячів і інтеліґенції Буковини, яка в роки Першої світової війни орієнтувалась на Габсбурзьку імперію. Ще у листопаді 1914 р. румунські політичні діячі Буковини вимагали від короля Румунії не вступати у війну проти Австро-Угорщини, бо для румунського народу Росія являє "найбільшу небезпеку", "від якої може захистити тільки сильна Австрія" 2. Вони були вірні Австро-Угорській імперії навіть тоді, коли вона вже розповзалася під тиском визвольних рухів уярмлених нею народів. Так, К.Ісопеску-Ґрекул, оголошуючи 22 липня 1918 р. заяву "румунського парламентського клубу" буковинських депутатів з проханням до віденського уряду захистити "життєві інтереси румунів Австрії", чітко підкреслював, що відмова у захисті могла б привести до катастрофи, бо "пан Вільсон і Антанта приєднали б нас, всупереч нашій волі, до румунського королівства" 3.
Отже, на той час серед румунських політичних діячів Буковини не припускалася й гадка про об'єднання краю з королівською Румунією, а навпаки - висловлювалися побоювання перед можливістю такої небажаної перспективи.
У другій половині жовтня 1918 р. у виступах в австрійському парламенті депутата від Буковини Г.Григоровича підкреслювалося, що "у буковинських румунів немає абсолютно ніякого сумніву в тому, що українська частина (Буковини. - Авт.) повинна належати Україні, а румунська - Румунії" 4. На той час ніхто з політичних діячів румунської громади Буковини не висував претензій на північну частину краю, заселену переважно українцями.
Але у кінці жовтня 1918 р. різко активізувалися прихильники гасла "Великої Румунії". Так, сучавська газета "Вяца ноуе" 27 жовтня 1918 р. виступила із засудом "національної ради" у Відні, яка пропонувала розподіл Буковини за національною ознакою. "Що стосується Буковини, - писала газета, - то нам здається, що наші депутати в парламенті поспішили погодитись на її розчленування... Історично і географічно Буковина єдина. Це суто румунська територія не тільки від Сучави до Прута, але й від Ватра-Дорней до Дністра" 5. Таку ж позицію обстоювала й румунська газета "Гласул Буковіней", яка 25 жовтня 1918 р. писала: "Ми не визнаємо ніякого права українців на жодну частину Буковини як української землі і закликаємо всіх румунів... чинити опір... відчуженню нашої стародавньої землі" 6.
Одночасно з ідеологічною обробкою населення правлячі кола королівської Румунії за допомогою пробухарестських політичних діячів Буковини на чолі з Я.Флондором намагалися створити хоча б видимість "правових засад" приєднання до Румунії всієї Буковини. На противагу "національній раді" у Відні було вирішено створити нову "національну раду" в Чернівцях. 27 жовтня 1918 р. "конституанта", ініційована Бухарестом, прийняла резолюцію про створення "Румунської національної ради" і "об'єднання всієї Буковини з рештою румунських країв у національну державу" 7.
Поспішність у проведенні "конституанти" були викликані терміновою потребою у рішенні фіктивних "представницьких зборів" як формального приводу для інтервенції Румунії. 11 листопада 1918 р. румунська армія вступила на північну частину Буковини. А на другій день на території краю було запроваджено стан облоги. Н.Йорга пояснював запровадження надзвичайних заходів тим, що тут "справи схилились на користь українців" 8.
Зусилля румунського уряду і флондорівського оточення були спрямовані на юридичне оформлення акта "об'єднання". З цією метою 23 листопада 1918 р. "Комітет буковинських еміґрантів" був передислокований румунським урядом з Ясс у Чернівці. На терміновому засіданні 25 листопада до складу "Румунської національної ради" було кооптовано відразу увесь "комітет еміґрантів" у складі 54 чоловік на чолі з І.Ністором. Після кооптації "національна рада" ухвалила рішення скликати через три дні "Конґрес буковинського народу", на якому "об'єднання" Буковини з Румунією було б проголошено в такій формі, яка б являла собою правову основу 9.
Вступ румунської армії у північну частину Буковини віддалив на 22 роки здійснення волі українського населення краю, висловленої 3 листопада 1918 р. на Буковинському народному вічі в Чернівцях.
Уряд ЗУНР заявив протест Румунії у зв'язку з окупацією північної частини Буковини, але не міг допомогти буковинцям, бо Західноукраїнська держава уже вела оборонні бої проти польських військ. Уряд гетьманської України доживав останні дні і теж не мав реальної воєнної сили, щоб стати на захист своєї фактично вже приєднаної території 10. Водночас румунські анексії не були у подальшому визнанні УСРР ні СРСР.
§2. "Румунія для румунів" та етнічні українські землі
У міжвоєнний період з метою інтеґрації окупованих земель було прийнято закон про адміністративну
Loading...

 
 

Цікаве