WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Україна в період Руїни - Реферат

Україна в період Руїни - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Україна в період Руїни
ПЛАН
Вступ
1. Україна другої половини 17-го століття. Причини та характер виникнення розколу суспільства.
2. Початок Руїни. Перше гетьманування Ю. Хмельницького. Іван Виговський.
3. Друге гетьманування Ю. Хмельницького. Війна з Польщею та розкол України. Апогей Руїни.
4. Правобережжя. Павло Тетеря та його пропольська політика.Петро Дорошенко та турецька альтернатива. Третє гетьманування Юрія Хмельницького.
5. Лівобережжя. Іван Брюховецький та Дем'ян Многогрішний. Проросійська орієнтація Івана Самойловича
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Руїна. Перiод нацiонального " самогубства " України. Перiод братовбивчих вiйн i нескiнчених зрад, суспiльного розбрату та марнотрацтва усього, що
було досягнуто за довгої та тяжкої боротьби пiд час повстання 1648 р та Визвольної вiйни українського народу пiд проводом Б Хмельницького. Деякi iсторики вважають, що саме в цей перiод своєї iсторiї Україна як держава втратила свою останню можливiсть об'єднати Право- та Лiвобережжя в одну сильну полiтично, культурно та економiчно незалежну країну Європи.
Докладне вивчення цієї історичної доби допомагає виявити механізми та засоби встановлення прямого імперського правління на теріторіях, що були приєднані не за допомогою прямих військових дій, а завдяки досягненням московітської дипломатії.
Ситуація за якої розпочалась доба руїни була додатково ускладнена суперництвом за гетьманство, що розпочалось після смерті Б.Хмельницького. Нестійкість становища гетьманів доби Руїни примушувала їх йти на політичні компроміси із вимушеними союзниками.
Ціллю даної роботи було висвітлення взаємозвязків між внутрішньою та зовнішньою політикою України у цей період. Впливом прийнятих рішень на соціальну та державну ситуації в країні.
В роботі використовувалася як сучасні так і вже визнані академічні джерела. До висвітлення проблем Руїни у різні часи вдавались такі історики-науковці як : Н. Полонська - Василенко, О. Субтельний, О. Рігельман, Д. Дорошенко, М. Грушевський, І. Холмський. У роботі надано різностороннього погляду, що включає у себе компільовані погляди різних науковців.
1. Україна другої половини 17-го сторіччя.
Причини та характер виникнення внутрішнього розколу суспільства
Пiсля своєї смертi Б.Хмельницький залишив чималу спадщину. На пiдглеглих козакам територiях площею близько 250 тис. кв. км. проживало
1.2 - 1.5 млн людей. Це були колишнi Чернiгiвське, Київське та Брацлавське воеводства. Волинь та Галичинна належали ПольськIй коронi. Пiсля повстання 1648 року майже половина землi, вiдiбранної у полякiв i яка стала власнiстю Вiйська Запорозького було передано самоврядованим селянським поселенням. Податки з частини цих, так званних рангових земель йшли на виплату платнi перебувавшим на козацькIй службi. На той час близько 33% належало українськiй знатi та козакам, 17% - православнiй церквi.
Була встановлена відмінна від існувавшої раніше форма військово- адміністративної системи. Підопрядковану козакам землю було поділено на 16 військових округів, що відповідали полкам війська козацького. Командири цих полків - полковники - у мирний час виконували функції головних судового та адміністративного урядника. В свою чергу, територія кожного військового округу, або полку, поділялась на сотні, де адміністративну, судову та військову функції виконували сотники. На нижньому щаблі цієї адміністративної системи знаходилось село або навелике місто, влада в якому належала козацькому отаманові. Центри управління сотнями та полками знаходились в великих містах, відповідно яких ці полки і називались. Столицею формально вважався Київ, але козацький уряд знаходився в місті Чигирин - столиці Б.Хмельницького (сучасна Черкаська область). Головою усієї військово-адміністративної системи був гетьман. Вибирався гетьман на генеральній нараді. Але за 1648 - 1656 роки регулярне козацьке військо досягло чисельності в 40 - 60 тисяч чоловік, то скликання таких зборів стало недоцільним та майже неможливим.
Події 1648 - 1656 років принесли в життя українців багато змін. До лав Війська Запорозького вливалося багато людей. Козаком міг стати кожен. Більше 40 % дорослого чоловічого населення України знаходились на військовій службі . Стаючи козаком, селянин отримував право обирати старшину, бути обраним в старшину, право володіти землею, звільнявся від податей. Стати козаком могла люба людина, незалежно від соціального статусу і яка могла власним коштом забезпечити себе військовим спорядженням та амуніцією. Як правило на військову службу йшли міщани та досить заможні селяни, для яких це був єдиний шанс набути більш вищого соціального статусу. Ті, хто не мав такої можливості займали землі, конфісковані у польської шляхти. Вони платили податки з цих земель та виконували певні послуги, а саме забезпечували Військо Запорозьке простоєм, провізією та засобами транспорту - це так звані натуральні податки. Внаслідок боротьби селяни отримали право на особисту свободу, право мати і разпоряжатися власним майном на власний розсуд, могли вільно переселятися. Панщина була знищена. В суспільному устрої межі між різними верствами населення поступово розмивалися. Рівень соціальної рівності на той час був чи не найвищий в Європі та в усьому світі.
Та з часом усім цим демократичним здобуткам з'явилась загроза з боку привеливійованого класу - української знаті та реєстрової старшини, які хоч і боролися за соціальну рівність, та втрачати власні привілеї не хотіли. Створення суспільства рівноправних людей автоматично знищило знать. В розумінні цих людей вся боротьба українського народу зводилась до заміни правлячого елементу з вигнаної польської шляхти на українську знать. Займаючи високі пости, маючи великий військовий та політичний досвід, богатство та високе положення в суспільстві вони використвували своє становище для зміцнення свого впливу та матеріального достатку.
Таким чином, основними причинами виникнення Руїни можна назвати внутрішні протиріччя між елітарними та егалітарними напрямами в розвитку української держави, неготовність типових представників правлячої знаті до створення суспільства, яке б базувалось на демократичних засадах .
2. Початок Руїни. Перше гетьманування Юрія Хмельницького. Іван Виговський
Ще за свого життя Б.Хмельницький мав наміри заснувати гетьманську династію. Тому коли він помер, питання про гетьманського наступника не виникало - козацька старшина, яка буквально боготворила Б.Хмельницького негайно вибрала гетьманом його 16-ти літнього сина Юрія Хмельницького (близько 1641 - 1685) , маючи надію що виховуючись коло батька, вінперейняв певні риси характеру та досвід.
Loading...

 
 

Цікаве