WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Розпад СРСР і здобуття Україною незалежності - Реферат

Розпад СРСР і здобуття Україною незалежності - Реферат

частина КПРС робилася дисциплінованим провідником волі всесильних союзних структур влади. Яскравий приклад - події 19-21 серпня 1991 р.
* * *
19 серпня могло стати черговим чорним днем в історії України. Табір комуністичних консерваторів на чолі з віце-президентом СРСР Г.Янаєвим, посилаючись на "неможливість М.Горбачовим за станом здоров'я виконувати обов'язки президента СРСР", оголосив про створення ГКЧП і заявив про безумовне верховенство на всій території Союзу Конституції і законів СРСР. О 6-й ранку в країні було оголошено надзвичайний стан та заборонено вихід деяких газет. О 9-й ранку ультиматум було пред'явлено Голові Верховної Ради України Л.Кравчуку.
Це зробив спеціально прибулий із Москви Головнокомандуючий сухопутними військами СРСР генерал армії Варенников у супроводі місцевих генералів. Він також попередив Кравчука, що в разі неспокою і незлагоди, акцій протесту, страйку, непідтримки рішень ГКЧП, війська, які перебувають у бойовій готовності, вийдуть на площі міст.
Що це не порожні погрози, свідчила інформація про стан військ навколо столиці УРСР. Під Київ були перекинуті повітряно-десантні частини з Кременчука і Кіровабада (загальною чисельністю 1 200 чол.) й переведена у стан підвищеної бойової готовності 169-а танкова дивізія в Острі (10 тис. чол.). Крім того, на півдні розташувався полк 72-ї мотострілецької дивізії з Білої Церкви (до 1 500 чол.), а в межах самого міста перебували війська чисельністю 2-3 тис.
На головних міських магістралях поруч із постами міліції знаходилися військові для регулювання можливим рухом армійських колон. Над центром Києва і безпосередньо над будинком ВР УРСР час від часу з'являлися військові гелікоптери. Сьогодні вже не секрет, що перед цими подіями влада замовила виготовлення 100 тис. наручників.
Під час зачитування ультиматуму керівництву Верховної Ради був присутній і перший секретар ЦК КПУ С.Гуренко. Саме він повідомив голову ВР Кравчука - найвищу посадову особу в Україні - про приїзд Варенникова. Схоже, КПУ знала наперед про наміри ГКЧП. Згодом в приміщенні Львівського обкому КПУ вдалося виявити листа ЦК КПРС про запровадження в країні надзвичайного стану, зареєстрованого ще 18 серпня. Крім того, знайшли листа від секретаріату ЦК КПУ "першим секретарям Кримського рескому, обкомів, Київського міськкому КПУ", в якому зазначалося, що "у зв'язку із запровадженням в країні надзвичайного стану найважливішим завданням парткомітетів є сприяння ГКЧП", що "не можна допустити всіляких демонстрацій, мітингів, маніфестацій, страйків" та що "ключовим питанням є збереження СРСР".47
Додамо також, що контрольовані КПУ облвиконкоми (Дніпропетровський, Житомирський, Одеський, Миколаївський та ін.) і Кримська АРСР визнали ГКЧП, й не під тиском, а за ідейними переконаннями. "Заходи, що вживаються керівництвом країни (тобто ГКЧП - авт.) по стабілізації становища і виходу із кризи,- вказувалося у шифрограмі першого секретаря ЦК до обкомів КПУ,- відповідають настроям переважної більшості трудящих і співзвучні з принциповою позицією Компартії України".48
Погрози ГКЧП далися взнаки. 19 серпня Президія ВР УРСР не спромоглася прийняти жодного рішення. Керівництво України зайняло вичікувальну позицію. Певно, нам ще довго після цього довелося б боротися за державність, якби у Москві Борис Єльцин не виявив рішучості у боротьбі за особисту владу в Росії і не звернувся до громадян із закликом дати відсіч путчистам. Він закликав до загального безстрокового страйку та заявив, що 19 серпня вчинено державний переворот.
Протистояння у Москві двох центрів влади - союзного і російського (безкомпромісний суперник Горбачева Б.Єльцин очолював російську Верховну Раду) - сягнуло свого апогею в ніч на 21 серпня. Так і не захопивши будинок російського парламенту, війська відступили. Хунта провалилася. 24 серпня позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт про державну незалежність України (дивися додаток №9). Як зазначав Л.Кравчук, побудова суверенної Української держави є єдиним надійним гарантом убезпечення народу України від переворотів, котрі відбуваються в Москві.
Через кілька днів було прийнято закон "Про заборону діяльності Компартії України". Коли приймалося це рішення, навіть самі комуністи у Верховній Раді не наважилися стати на захист своєї партії. За свідченням члена ЦК КПУ, народного депутата Ю.Соломатіна, після 19 серпня 1991 р. в Україні з 3,5 млн. членів КПУ залишалися в лавах партії лише 140 тис. 26 жовтня 1991 р. частина з них організувала на установчому з'їзді у Києві Соціалістичну партію України (СПУ).
1 грудня 1991 р. громадяни України мали відповісти на одне запитання: "Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?" І Україна підтвердила. У Вінницькій області сказали "Так" 95,43 відсотка. Волинській - 96,32, Дніпропетровській - 90,36, Донецькій - 83,90, Житомирській - 95,06, Закарпатській - 92,59, Запорізькій - 90,66, Івано-Франківській - 98,42 відсотка... Загалом в Україні за незалежність було віддано 93,32 відсотка голосів. Причому за незалежність голосували не тільки українці, але й представники інших народів, для яких батьківщиною є українська земля. Президенти СРСР і Росії М.Горбачов і Б.Єльцин відчули справжній шок. "И Донбас тоже проголосовал?" - здивовано питав Горбачев у телефонній розмові з Кравчуком.
Цікаво, що Україна виявилася мало не єдиною із колишніх радянських республік, котра провела подібне опитування. Результати виявилися настільки переконливими, що вже наступного дня країни світу почали визнавати державну незалежність України. За грудень їх набралося 68. Тому виявилися невдалими будь-які спроби різноманітних шовіністських кіл представити українську державність як авантюру українських націоналістів. Слово нашого народу виявилося настільки вагомим, що ці кола змушені рахуватися з ним і сьогодні, через 10 років після тих подій.
* * *
То чим же були ті дні для України? Чи була українська державність нелогічною випадковістю, "подарунком з небес", авантюрою? Ні та ще раз ні. Україна століттями страждала і боролася за неї, зазнавала неймовірних жертв. Однак чомусь завжди на шляху її потуг з'являлися якісь нездоланні перешкоди: недостатня військова міць, ворожеоточення, внутрішній розбрат, несприятливі історичні умови...
Цього разу все було зовсім інакше. По-перше, історичні умови виявилися більше ніж сприятливими. СРСР конав, захлинаючись у власній комуністичній ідеології. Через комплексну кризу одночасно загострилися наслідки всіх помилок, прорахунків, перекручень, злочинів і трагедій, допущених при будівництві радянської економіки і суспільства за десятиліття панування компартії. Суперцентралізована, суперпланова система виявилася неефективною, збанкрутіла, програла нескінченну війну за світове панування комуністичної ідеології й поставила народи СРСР на межу голоду.
По-друге, виявилося небажання армії, а також військ КДБ і МВС брати участь у розв'язуваній путчистами громадянській війні. Саме тому ГКЧП визнав свою поразку вже на третій день. А коли в січні 1992 р. розпочнеться процес приведення розташованих в Україні
Loading...

 
 

Цікаве