WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Розпад СРСР і здобуття Україною незалежності - Реферат

Розпад СРСР і здобуття Україною незалежності - Реферат

"С" - самостійність, самоврядування, самоокупність, самофінансування. Пропонувалася відмова від директивних методів управління радянською економікою на користь розширення повноважень республік. Зокрема, пропонувалося передати їм питання розробки економічної політики, формування республіканського і місцевого бюджетів, право самостійного визначення експортної політики.
На перший погляд ця концепція дотримувалася положень економічної реформи, проголошених у червні 1987 р. пленумом ЦК КПРС. Однак на пленумі йшлося про подібну самостійність тільки для окремих підприємств у складі єдиного загальносоюзного народногосподарського комплексу. Литовці ж пропонували це застосувати до республіканської економіки в цілому. При ближчому розгляді стає зрозумілим, що концепція регіонального госпрозрахунку підривала загальносоюзну командну економіку. Але стверджувати на цій підставі, що саме прибалти зруйнували СРСР, завдавши удару по його основі - єдиному народногосподарському комплексу - було б невірним. Цей комплекс, а разом із ним вся держава, і без госпрозрахунку прямували до загибелі. Керівництво КПРС це зрозуміло й хапалося за будь-які можливості зупинити цей процес. Але спроби реформ провалювалися, тому центр наважився на більш суттєві зміни в управлінні економікою. На XIX Всесоюзній партконференції в резолюції "Про міжнаціональні відносини" ідея переходу республік і регіонів на принципи госпрозрахунку була визнана доцільною.
Однак надії керівництва партії та уряду утримати ситуацію під своїм контролем були зламані швидким розвитком економічної кризи. Її наочним свідченням стала інфляція, що вийшла на поверхню й перетворила на дефіцит абсолютно все. З осені 1990 р. в Україні було запроваджено продаж продовольчих і промислових товарів за картками споживача з купонами.
Провал спроб центру якось покращити економічні справи стимулював республіки самотужки шукати вихід із скрутного становища. Розпад командної економіки й неспроможність союзного керівництва щось змінити стали настільки очевидними, що пленум ЦК КПУ в лютому 1990 р. ухвалив постанову про розробку проекту закону "Про економічну самостійність України" та про розгляд його у Верховній Раді УРСР. Ще через місяць була ухвалена резолюція "Про політичний і економічний суверенітет України".
Проте ані ці кроки, ані прийнятий 3 серпня 1990 р. Верховною Радою УРСР закон "Про економічну самостійність" не були ініціаторами розвалу радянської економіки й дезинтеграції СРСР. Скоріше вони були тільки відбитком цього процесу, оскільки навіть закон від 3 серпня залишався більше декларацією намірів. Зокрема, декларувалася самостійність України у визначенні економічного статусу і стратегії соціально-економічного розвитку, форм і методів господарювання та управління суспільним виробництвом. Положення про самостійне здійснення фінансово-бюджетної, грошово-кредитної, цінової, інвестиційної, науково-технічної і зовнішньоекономічної політики були тільки словами, бо більшість українських підприємств залишалися у союзному підпорядкуванні. Їх принципова важливість для України з'ясується пізніше - приблизно через рік.
Процес повернення української економіки під контроль України розпочався 1 лютого 1991 р. Саме цього дня Верховна Рада України на виконання положень Декларації про державний суверенітет ухвалила постанову, якою передала підприємства вугільної і металургійної промисловості СРСР, що розташовані на території УРСР, у власність республіки.
Цей крок також не був частиною якоїсь програми, на меті котрої було б досягнення Україною економічної незалежності. Навпаки, він був вимушеним, а сам голова Ради міністрів УРСР В.Фокін назвав його "відчайдушним". Просто центр уже втрачав можливість впливати на економічні процеси в країні й вдавався до таких заходів, що викликали незадоволення навіть у цілком лояльних республіканських керівників. Зокрема, за тиждень до цієї постанови Верховної Ради УРСР центральний уряд провів "грошову реформу", протягом трьох днів вилучивши з обігу банкноти вартістю 50 і 100 рублів. Зняття грошей з рахунків було жорстко обмежене. Такий крок союзного уряду розцінювався не інакше, як грабунок громадян. Крім того, В.Фокін пояснював, що "за останні 15 років на оновлення шахтного фонду центр недодав понад 4 мільярди карбованців і зношення основних виробничих фондів досягло 43 відсотки".43
Політика центру лише викачувати з української промисловості кошти для капіталовкладень в будівництво нових підприємств вугільної і металургійної галузей на території Росії не залишала можливостей оновлювати виробництво. Намаганням зламати цю практику і була постанова від 1 лютого, тим більше що галузеві союзні міністерства вже не могли ані допомогти в чомусь українським підприємствам, ані стати на заваді їх перепідпорядкуванню.
Практично одразу в такому перепідпорядкуванні побачили шлях до можливого вирішення економічних проблем. Адже центр, завантажений глобальними справами, практично не звертав уваги на місцеві інтереси. Нові можливості щодо їх задоволення відкривалися лише завдяки розширенню економічної бази республіки. 16 червня 1991 р. Верховна Рада прийняла постанову про перехід у юрисдикцію УРСР держпідприємств і організацій союзного підпорядкування.
Щоправда, економічна ситуація залишалася вкрай напруженою. На полицях магазинів не затримувався жоден товар. Кабінет Міністрів 24 липня навіть прийняв постанову про порядок вивозу товарів народного споживання за межі УРСР. Заборонялося вивозити геть усе за винятком 1 кг. хлібобулочних виробів, 0,5 кг. ковбасних, 0,5 кг. масла, 1 пачки маргарину, 1 десятка яєць, двох банок рибних консервів, 1 пачки чаю, 1 пляшки спиртного, 4 пачок сигарет, 1 кг. цукру та однієї банки кави на одну особу. А через тиждень було заборонено вивозити ще й чай, каву та алкоголь. У цій ситуації більшість населення схилялася до виходу України зі складу СРСР, сподіваючись на заможніше самостійне життя.
Вирішальним моментом стало прийняття республіканським парламентом 24 серпня 1991 р. Акту проголошення незалежності України. На його виконання указом Президії ВР у власність держави було передано всі підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України.
Так поступово усувався контроль над економікою республіки з боку центральних відомств, починали формуватися власна грошова система, податкові та митні служби тощо. І відбувалося це в тісномузв'язку з таким же поступовим послабленням контролю з боку Москви. Саме тому здобуття Україною економічного суверенітету було цілком закономірною подією, яка стала одним з переконливих свідчень краху радянської економіки та всіх спроб її реформувати. Проте слід особливо підкреслити - свідченням, а не причиною цього краху.
3. Політична дезинтеграція СРСР
Згідно відомої ленінської формули, політика є найлаконічнішим і найточнішим відбитком економіки. І немає нічого дивного, що економічна криза почала поширюватися й на інші сфери життя СРСР, перетворюючись на загальну системну кризу. Так само й економічні реформи зазнавали невдачі без бодай обмежених політичних реформ.
Loading...

 
 

Цікаве