WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Історичні особливості становлення України та Росії - Реферат

Історичні особливості становлення України та Росії - Реферат

Галицько-волинська держава записується до російської історії.
Більше того, останнім часом окремі російські дослідники стали включати до російської історії навіть Запорізьку Січ:
"Вольные русские люди - казаки, появились почти одновременно на Днепре и на Дону. Сейчас украинские националисты пытаются отделить запорожских казаков от донских и считают их представителями украинского народа. Но в ХV-ХVI веках еще не было украинского народа, как не было и белорусского. Запорожские казаки сами считали себя русскими, говорили и писали по-русски с небольшими вкраплениями местных выражений, то есть можно говорить не об украинском языке, а только о местном говоре запорожцев ("слэнге")".133
До такого не додумалися ні в Російській імперії, ні за радянських часів. Повністю відмовляти українському народу в праві на власну історію почали тільки зараз, у "демократичній" Російській Федерації.
Подібні шовіністичні випади мають одержувати рішучу відповідь. І дещо в цьому напрямі сьогодні робиться, адже інакше ризикуємо втратити не тільки Київську Русь, але й взагалі всю свою історію. Підкреслювати спадкоємність української державності від Київської Русі призваний сам український герб тризуб - стародавній герб князя Володимира Великого. Серед сучасних державних нагород маємо ордени на честь Ярослава Мудрого та княгині Ольги. Це дозволяє зберегти наші стародавні символи.
28 травня 1997 р. у Києві біля Золотої брами відкрили пам'ятник Ярославу Мудрому, створений по ескізу І. Кавалерідзе. Виступаючи на його відкритті, Президент України Л. Кучма підкреслював, що доба Ярослава і сьогодні дає нам важливі орієнтири в процесах державного будівництва. Тому Україна продовжує добрі традиції минулого.
Не залишаються осторонь цього процесу й історики. Восени 1993 р. у Києві відбувся семінар славістів, на який приїхали науковці з двох десятків країн. Центральною подією цієї наукової конференції стала дуель двох опонентів - віце-президента НАН України, академіка П. Толочка, і московського письменника-історика В. Кожинова. Останній намагався відстояти стару тезу про те, що напередодні монгольської навали відбувся "уход" Русі на північ з перенесенням столиці з Києва до Володимира-на-Клязьмі. Спираючись на історичні факти, П.Толочко спростував аргументи свого опонента:
"Приходится признать, что никакого перетекания или перемещения центра Руси с берегов Днепра на берега Клязьмы не произошло. Реальная история Владимиро-Суздальской земли ХII-ХIII веков с ее мощной переселенческой подпиткой из Южной Руси, строительством городов с южнорусскими названиями, возведением храмов по киевскому образцу, вожделенным стремлением князей к "причастию" в старой Русской земле (тобто в Київській землі - авт.), убедительно свидетельствуют о сохранении Киевом своего непререкаемого авторитета центрального средоточия Руси.. ."134
На жаль, багато з цих фактів відомі лише спеціалістам, тоді як сьогодні їх повинен знати кожен школяр. Адже хіба не від незнання власної історії в багатьох з нас живе комплекс провінційного хуторянства?
* * *
То що ж виходить, чи є Київська Русь прабатьківщиною Росії? Враховуючи особливості російського історичного шляху, можна говорити - ні. Русь і Росія такі самі родичі, як Римська імперія й держава Карла Великого або ж середньовічна Німеччина. Прямого зв'язку між ними зовсім немає, хоча король франків Карл Великий наприкінці 800 р. і володар Німеччини Оттон І на початку 962 р. коронувалися як "імператори римлян". Відповідно, двічі проголошувалося "відновлення Римської імперії". Німеччина навіть офіційно називалася "Священною Римською імперією". Або інший приклад - Румунія. В самій назві своєї країни (Romania) румуни намагаються підкреслити, що вони є прямими нащадками і спадкоємцями стародавньої Римської імперії. При цьому вони не звертають уваги, що Рим завжди знаходився поза межами Румунії (як у випадку з Руссю "матір городів руських" Київ знаходиться за межами Росії), тому румунські претензії на римську спадщину несправедливі.
Але і Румунія, і Німеччина, і країни Середземномор'я в давнину входили до складу Римської імперії. Свого часу для них існував спеціальний термін - римський світ (pax Romania). Перебування в складі цього "світу" є невід'ємною сторінкою історії багатьох країн, проте це не дає підстав вести їх родовід від античного Риму.
Аналогічно має розв'язуватися і питання про Київську Русь. Поза сумнівами, перебування у складі цієї середньовічної імперії наклало значний відбиток на подальшу історію Росії та білоруських земель. Однак наявність в історії Росії такої важливої і впливової сторінки ще не дає права російським історикам обкрадати історію українців, залучаючи Київську державу (а заодно й Галицько-Волинську, Запорізьку Січ, тощо) виключно до історії російської державності. Так само, це не дає права російським політикам використовувати в пропаганді тему Київської Русі з метою знищення сучасної української державності.
?
Використана література
1 Історія СРСР.- К., 1986.- С.ЗЗ.
2 Зюганов Г. Россия - Родина моя: идеология государственного патриотизма. - М., 1996.- С.50.
3 Див.: Железный А. Происхождение русско-украинского двуязычия в Украине,- К., 1998.-107 С.
4 Цит. за: Корнилов Д. А наш караван идет // Донецкий кряж.-2000.-16 ноября.
5 Цит. за: Любовью и единением спасемся // Армия. - 2000. - №3. - С.5. 8
6 Россия станет новой Русью // Русь державная.-1998.- №6 (50).
7 Карамзіна М. Етногенез українського народу // Україна на зламі тисячоліть.- К., 2000.- С.51.
8 Ключевский В. Сочинения в 9 томах.- М., 1987.- Т. 1.- С.51.
9 Див.: там само.- С.51-52.
10 Грушевський М. Звичайна схема "русской" історії й справа укладу історії східного слов'янства // Вивід прав України.- Львів, 1991.- С.7-8.
11 Див.: Энциклопедический словарь.- СПб., 1898.- Т.24.- С.32.
12 Докладніше див.: Історія Української РСР.- К., 1978.- Т.1.- Кн.1.- С.281.
13 Докладніше див.: Залізняк Л. Де, як і коли виникла давньоруська народність // Пам'ять століть.- 1998.- С.7-8.
14 История русской культуры.- М., 1999.- С.56.
15 Там само
16 Див.: Киевские ведомости.-1994.- 26 мая.
17 Див.: Факты.- 2000.- 21 октября.
18 Див.: Исаев И., Золотухина Н. История политических и правовых учений России ХІ-ХХ вв.- М., 1995.- С.207.
19 История русской культуры.- С.48.
20 Див.: Наливайко Д. Этноистория Украины в отображении западных источников раннего нового времени // День.- 1999.- 26 июня.
21 Цит. за: История военной стратегии России. - М., 2000. - С. 18.
22 Гумилев Л. От Руси к России.- М., 1995.- С. 102.
23 Ключевский В. Вказана праця.- Т.1.- С.290.
24 Ключевский В. Вказана праця.- Т.1.- С.289.
25 Там само.- С.299.
26 Синицын Е. Резидент свидетельствует.- М., 1996.- С.89-90.
27 Ключевский В. Вказана праця.- Т.1.- С.296-297.
Loading...

 
 

Цікаве