WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Коломия – від заснування до 19 сторіччя. Історія - Реферат

Коломия – від заснування до 19 сторіччя. Історія - Реферат

трьох сторін валами з парканами, а з четвертого боку споруджено вал з частоколом, дві веж й три брами". Цей замок і став композиційним центром К., під нього тяглися головні вулиці, ринкова площа. У цей же час споруджено повий монастир дом пікапів. Зведено його на тому місці, де пізніше, в 1875 розпочали будувати ратушу і магістрат. К-ка газета "Русская Рада" (1875.-ч.9) повідомляла, що "...при копанню фундаментів під ратушу в Коломиї відкрито довгі і широкі кам'яні фундаменти... На тому місці стояв латинський кляштор домініканців". Залиш-ки фундаментів дозволяють припустити, що монастир не був дерев'яним, а вміщений в дослідженні М. Сівака "Місто па Покутті" рисунок, репродукова-ній з польського джерела, засвідчує, що стіни монастиря зведено із використанням фахверка. На фасадах кляштору виразно прочитується решітка цього відомого на Заході і способу укладання стін. Є свідчення, що з кінця 17 ст. дерев'яне буд-во К. поступово було витіснене цегляним. Причиною цього стало Насамперед виснаження навколишніх лісів, що їх без-жально вирубували на потребурізноманітних промислів. Щоправда, в цьому відіграло значну роль і те, що в містах Польщі розпочали зводити капітальніші будівлі, а К. з її розвиненими промислами і численними німецькими і єврейськими колоністами була одним з перспективних міст Корони. Саме в цей час євреї забудовували навколо ринкову площу, зводили нову синагогу, а в північно-західній околиці міста німецькі колоністи споруджували житлові будинки, школи та німецький костел.
Різноманітні зміни в будівництві К. розпочалися з входом після поділу Польщі 1772 Галичини до складу Австрії. Можна навіть стверджувати, що з цього часу в К. починає розвиватися ар-pa масова, котру творили будівельники-ремісники, дотримуючись народних традицій, і ар-pa офіційна, яку формували певні ідеологічні завдання, що ставилися перед архітекторами-фахівцями. Замовниками такої офіційної ар-ри були влада, церква та, звісно, багата шляхта разом з молодою буржуазією.
1775 року в Коломиї в стилі барокко будується величини парафіяльний костел. З польської мініатюри довідуємося, що це був великий кам'яний собор, стіни якого чітко членувалися на яруси й були прикрашені пишним архітектурним декором, вікна великі й витягнуті по вертикалі. 1830 року костел частково згорів, майже повністю було знищено його зовнішній вид. Під час відбудови костелу, що продовжувалась аж до 1895, значно змінено його зовнішній вид та інтер'єр, спрощено декоративну пластику фасадів, зменшено різні кам'яні деталі та скульптуру головного фасаду.
Крім парафіяльного костелу, збереглося і графічне зображення зовнішнього виду великої синагоги. Наприкінці 18 ст. синагогу було перебудовано, стіни прикрашено численними декоративними елементами барочного стилю; на жаль, нічого не можна сказати про її інтер'єр, що також зазнав певних змін під час реставраційних робіт 1798.
З 18 ст. до наших часів не збереглися, крім згаданих вже, жодних споруд. Натомість 19 ст. у відношенні ар-них пам'яток - багатше. По-перше, з кінцем 19 ст. з'явилися в К. перші листівки, на котрих зображено вул. та площі міста, а з поч. 20 ст., коли в К. розпочав свою видавничу діяльність Оренштейн Яків, друкували численні листівки з видами центру та різних кутків міста - рисунки його забудов, вул. Косцюшки (Театральної), Собеського (Гру шевського), Ягайлонської (проси. Відродження), алеї Вольносці (бульв. Лесі Українки), пл. Карпіпєького (н.ч. Відродження), парку з пам'ятником А. Міцкевичу, видами окремих будників та цілих ар-них ансамблів - військових казарм (гардинна ф-ка), ратуші, гімназії (СШ № І), казарм на Курцнайлівці, єврейської школи (СШ № 8), спортивного т-ва "Сокіл", костелу єзуїтів на пул. Крашенського (І. Франка) тощо. По-друге, до наших часів майже всі будинки дійшли з незначними змінами, тому вести мову про ар-ру Г. пізніших часів значно легше.
Ще 1880 року на кошти від етноґрафічної виставки (650 золотих римських) на так званому Затишку було закуплено площу під будову майбутнього Народного дому (в джерелах - Інститут "Руський народний дім" у Коломиї). З приводу цього львівська ґазета "Рада" у 1928 році писана:"... Ще в 1890, коли українське життя почало набирати сили, свідомість усього громадянства стала швидко підніматись, найшлися люди, які розуміючи вагу цієї справи, стали запопадливо збирати гроші на фонд Народного Дому в Коломиї. Зібрано грошей, закуплено в найкращій частині міста площу і поки що вибудовано в одній її половині великий двоповерховий дім, а на другій половині площі (від вул Т. Шевченка) мала бути пізніше після пляну до-будована театральна саля".
Членами-засновниками Народного дому були такі коломийські товарне ва: церковне братство св. архистратига Михаїла; читальня; перше літературно драматичне товариство; філія москвофільського товариства ім. М. Качковського, а також перші почесні члени Народного дому -о. Й. Кобринський (1818-1901), парох с. Мишина; директор школи Т. Рибак; інспектор народних шкіл Г. Кульчицький; адвокат д-р Т.Дембицький; нотар К. Телішевський; радник суду Н. Чубатий; гімназійні професори Л. Кузьма і Л. Дольницький.
Проект та план Народно о дому за стараннями о. Й. Кобринського замовлено у коломийських інженерів-архітекторів Н. Кжичковського та Л. Бакера за 1000 золотих ринських. План та кошторис виконали за чотири місяці. Комітет з побудови Народного дому звернувся до населення Покуття по допомогу в збиранні коштів на будову. За задумом Й. Кобринського, в Народному домі мали б приміститися 200 убогих хлопців - учнів про-мислових шкіл, театральна ала, бібліотека та музей. Вже 10 вересня 1892 р. селяни з Мишина та Ковалівки, тепер Коломийського р-ну. першими привезли каміння на фундамент будинку. Відтоді почалося інтенсивне будівництво, а разом з тим і подальше збирання коштів. Третину приміщення Народного дом; закінчили 1902 р. Повністю проект втілити так і не вдалося.
Народний дім став головною національно-культурною та громадсько-просвітною установою коломийські х українців. Упродовж 1902-1920-і pp. тут містилися : Народний дім, товариство "Рідна школа", товариство "Родина", хорове товариство "Боян", спортивне товаристві "Сокіл"; у 1901-1910 pp. - учительська приватна семінарія Українського педагогічного товариства, в 1912 р. - чоловіча а учительська семинарія у 1911 р. тут заснували філію товариства "Сільський господар", дівочу народну школу ім. Княгині Ольги.
Чотири кімнати партеру займала перукарня та ресторан. У малій театральній залі відбувалися різні заходи віче коломийської молоді та інтеліґенції за український університет (24 вересня 1901 p.), серія відчитів артистично-викладової секції товариства "Народний дім" з історії, літератури, права, медицини, фізики та
Loading...

 
 

Цікаве