WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Коломия – від заснування до 19 сторіччя. Історія - Реферат

Коломия – від заснування до 19 сторіччя. Історія - Реферат

кераміки, прикрашеної хвилястим слов'янським орнаментом, ритим з допомогою гребеня". Оскільки, крім згаданих, в межах міста жодних археологічних розкопок не проводили, то й сліди стародавнього будівниці на з'являються щойно в середньовічних часах.
Досить джерел, серед котрих найбільше польських, вказують, що вже в 13 ст. К. буча значним середньовічним містом, центром промислу й торгівлі сіллю, поташем, м'ясом, виробами з дерева, воском та полотном. Як і кожне слов'янське місто, К. була "...передусім оборонним місцем, а його передмістя майже те різнилося від села". Будівлі такої о передмістя були дерев'яними, збудованими в зруб, зложеними "у замок" чи "припуском". Дахи покривали драницями, стіни знадвору переважно залишали не біленими; стояли такі будинки щільно один до одного, переважно торцевою стороною до вулиці, були довгими іі вузькі--ми, з малими вікнами і дещо розвиненими танками.
На основі люстраційних актів 1517, 15(і5, НІНІ, 1627 pp. можна стверджувати, що в центрі передмістя був замок, обнесений дерев'яною сі і пою і валом, люстраційному акті 1517 пише, що коломийські містини відмовилися, покликаючись на свої привілеї, направляти замковий вал. Польський історик М. Палійський стверджує, також, покликаючись і а польське джерело, що 1411 польський король Владислав віддав Кий замок в заставу волоському воєводі Олександрові. Час спорудження замку, його ар-ні форми не розглянуто в жодному з відомих нам джерел. Однак, знаємо, що 1427, коли в К. наростила родина Бучацьких, замок укріплено і реставровано. З люстраційного акта 1616 довідуємося, що містився він спершу на тому місці, де пізніше, за рішенням цієї к комісії було відведено місце на будову синагоги. "Люстраційна комісія, говорилося в документі, - наказала збудувати єврейську синагогу та виділити місце для єврейського цвинтаря там, де колись містилося старе дворище", тобто замок.
З прийняттям К. магдебурзького права (14().г) згадана модель міста почала поступово еволюціонували в напрямку міст Західної Європи. На розвиток К., її ар-ру прийняття німецького права мало неабиякі й вплив. Разом з німецьким правом, котре під кінець ,4 ст. "...мали вже всі головніші міста Галичини, цілі й ряд другорядних міських осад і чимало сіл", починають в околицях міст творитися численні німецькі а єврейські колонії, що несли з собою певний елемент культурного впливу, особливо в забудові та розвиткові міст. Не минув такий вплив і К.
У кін. 14 і впродовж 15 ст. К., незважаючи і а тяжкі соціально-побутові умови, пов'язані з колонізаційною політикою шляхти та боротьбою з татарами, за свідченням джерел, значно розбудовувалася. Укріплено замок, зведено великий домініканський монастир, що в часи неспокою міг успішно замінити оборонну споруду, зведено чимало громадських споруд, серед котрих шпихліри, млини, пекарні, корчми, солеварні тощо. Люстраційний акт 1565 подає відомості про деякі вул. К. (Лельову, Снятинську і Зарінок), вказує на існування двох млинів, до котрих підведено воду з Прута.
З 13 ст. почався місійний рух домініканців па схід, особливо в Галичину. Східна політика Лешка Білого сприяла цьому чернечому угрупуванню заснувати свій монастир і на землях Руси. 1231 Папа звернувся зі спеціальним листом "...в справах початку місії домініканцій на Русь", 1238 в Галичині вже засновано їх перший монастир. А 1246 подібний монастир, після т. зв. привілеїв польських домініканців на Руси і патронату Прандоти та відозви костелу галицького", засновано домініканський монастир і К. Разом з цим, прийшла в Галичину нова течія в aр-pi - ґотика. З польських джерел довідуємося, що Цей монастир проіснував до початку 15 ст., а 1413 король Владислав Ягайлончик заклав замість старого, повий домініканський монастир. З рисунку, виконаного за поліського мініатюрою, довідуємося, що то була велика як для К. мурована споруда. Зовнішні форми споруди було ускладнено надмірною ар-ною пластикою, витриманою в псевдоґотичному стилі. Згадується цей монастир і в люстраційному акті 1616, де вказано на його місце знаходження - північно-західна частина міста, біля Пруту. "В 1589 р. - згадується в люстраційному акті 1616, - на Коломию напали турки і татари, мешканців вирізали, а забудування разом з гарним монастирем домініканів, що знаходився над самим Прутом, спалено...".
Саме в ці часи споруджено в К. Спаську (помилкова назва - Благовіщенська) церкву. Згідно з джерелами, сталося це 1587. За композиційними ознакам і, належить вона до хрещатих у плані, утворених перетином прямокутників. Міркувати про первісний став споруди не важко, бо за свою історію не зазнала суттєвих змін. За свідченням Ю. Целевича, пережила вон і дві реставрації - 1648 і 1767. 1845 церкву було перебудовано. Під час перебудови дещо змінився її зовнішній вид: видовжено бокові рамена, зменшено купол, а в інтер'єрі - перенесено вівтар у північне крило. Є відомості, що починаючи з 1610, поруч з церквою почали засновувати монастир, приналежний до Скиту Манявського: "...коло половини XII ст. ніш чи по волі своїх основателів взавідательство Скиту іще два інші на Покуттю ново наложені монастирі, т. є. в Товмачику і в Коломиї...". А під роком 1767 намісник Скитський Донат Миляновський п своїй маніфестації зазначав, що на реставрацію монастиря "...дав коломийський староста Станіслав Потоцький много грунтів, полів, лісів і сіножатей...". Монастир був дерев'яним, стояв коло церкви Спаса.
Поруч Спаської церкви 1587 збудовано дзвіницю. Двоярусна споруда, нижня частіша котрої виконана в зруб, а верхня каркасна. Квадратовий зруб закінчується на рівні широкого піддашшя, а верхня, каркасна частина представляє ярус голосників.
З 17 ст. починається новий період в історії будівництва К.: з Ні 16 місто будували па новому місці. Люстраційна комісія, що перебувала годі в К., наділа їй право будуватися на північних окраїнах к-ких земель. Цей крок королівської адміністрації було вик шкапо не стільки знищенням міста татарами, пожежами та водами Пруту, скільки швидким розвитком міст у Галичині, пожвавленням торговельних відносин із Західною Європою і значними впливами західноєвропейської будівельної культури. З цього ж час; розпочалося більш-менш продумане будівництво К. "Ця ж люстраційна комісія зазначала, що зобов'язує війта К. Корицінського стежити за порядком н розбудов міста; війта також зобов'язано забезпечити спо-рудження нового замку, оборонних споруд, валів та пор т. Повий замок, зовнішній вид котрого наведено в нарисі про К-ю М. Сівака, являв собою масивну дерев'яну споруду, обнесену високими валами, па кутах котрих споруджено дві вежі. В люстраційному акті 162" зазначається, що в К. "...побудовано повний замок обнесений з
Loading...

 
 

Цікаве