WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Коломия – від заснування до 19 сторіччя. Історія - Реферат

Коломия – від заснування до 19 сторіччя. Історія - Реферат


Науковий реферат з історії України
Коломия - від заснування до 19 сторіччя. Історія
ВСТУП
Не знаю, що промовив легендарний мандрівник з Коломиї Іван Богдан, коли 1 жовтня 1608 року ступив на американський берег, але відомо, що увійшовши у складі Австрійської армії у березні 1814 року до Парижу, вояки з наших околиць промовили історичну фразу "Таки, бігме, краща Коломия!" Здається, рідко про яке місто казали саме так. Причому, Коломию любили не лише корінні українці, але й представники інших націй, які з власної охоти чи з примусу опинялися у місті над Прутом. Що ж таке має в собі це прадавнє місто, яким не перестають захоплюватися, присвячувати свої вірші й музику, картини й кінострічки?
Я вам скажу: Коломия - дуже давня і в цьому її головна приваба. Як кожного літописного міста. Археологи знайшли в Коломиї поселення VII-V ст. до Р.Х., історики вказали нам першу писемну згадку про місто - 1241 рік, мовознавці шукають походження самої назви міста ще в санскриті. Новітні дослідження дозволяють припустити, що Коломия б у; а одним з найбільших міст слов'янських племен - карпатських хорватів. То ж Коломиї домагалися в усі часи: докнязівські і князівські, польські і молдовські, австрійські і совєтські. Не даремно ж вона вважається важливим стратегічним і торговельним полісом. Та найперше - духовним. Саме звідси наші славетні коломийки, саме тут не переводилися митці й мислителі. Як писав у одному зі своїх концтабірних листів славної пам'яти В'ячеслав Чорновіл, "для мене й слово "Коломия" звучить як музика". Тому-то саме в Коломиї 1990 року відбувся перший Світовий Собор Духовної України. На жаль, духовність змаліла, та в Коломиї її ще таки набагато більше, ніж у подібних малих містечках Європи.
З плином століть у таких містах, як Коломия нагромаджується енергія людей, які ходили цими вулицями, торгували на цих площах, купалися в цих ріках і потоках, співали під цим вікнами, впускали щоранку прохолоду де своїх помешкань. Гості нашого міста завжди наголошують що Коломия - особлива, неповторна, хоч іноді й не можуть достеменно пояснити чому. А тому, що вона давня, а тому що тут живуть корінні мешканці і її вулиці повняться українською мовою. Можливо, це їхні лагідні душі, здатні швидко прощати кривди й образи, творять ту невидиму притягальну красу, впереміш зі збереженими архітектурними пам'ятками і новобудовами, писаною історією і розголошеною славою.
Ми можемо легко довести, що Коломия - європейське місто. Про нього вів мову король Данило, йому надав герб і різні привілеї польський король, воно - місто з магдебурзьким правом. Тут ступала нога володарів Польщі і господарів Молдови, австрійського цісаря і кремлівського першого секретаря. Не кажу про всіх трьох українських президентів, багатьох іноземних дипломатів, письменників і митців.
Коломиї пощастило, бо у першу і другу Світові війни вона не так постраждала, як інші міста. Тему теперечки пишається своїм майже класичним середмістям, яке ґрунтовно оновили 2000-го року. Крах комуністичної системи дозволив відкрити наше місто багатьом чужоземцям. То ж не дивуйтеся, якщо побачите на коломийських вулицях посланців української діаспори, говірливих поляків і стриманих німців, смаглявих коломийських зятів з Італії, туристів з різких країн. Вони їдуть до Коломиї, до славного музею Гуцульщини й Покуття, вони фотографуються перед музеєм Писанки, попивають під шатрами "Оболонь" і шукають тут своїх слідів.
Ми не так багато знаємо про Коломию. Якщо їй, припустимо, 15 століть, то ми більш-менш уявляємо п'ять з них. А з цих п'ятьох сяк-так вивчили XIX-XX століття. Ми, коломийські українці, по-своєму пишемо історію нашого міста, в якій багато прикрих для нас сторінок. Представники інших націй, які в різні періоди проживали тут, мають свою думку про коломийську давнину. Можливо, 21 століття подарує нові факти, свідчення й докази про наш поліс. Зі свого ж боку, ми даруємо шанувальникам Коломиї оцей альбом. Він, власне про XIX-XX століття. Про те, що збереглося на міні-світлинах, міні-картинах, які звуться листівками. Більшість, зафіксованого на цих чорно-білих і кольорових картках ще можна нині помацати, оглянути, дечого вже нема і ніколи не буде. То ж, гадаємо, цей альбом, який виходить завдяки коломийцеві Валерієві Ковтуну та його приятелям, стане прекрасним дарунком і нам коломийцям, і тим, хто давно покинув Коломию та не розлюбив її, і ті м, хто вперше запізнався з містом над Прутом. Якщо ви подаруєте це видання своїм друзям чи рідним, які ще не бачили Коломиї, я переконаний, вони неодмінно приїдуть до нашого міста.
Стрімкий наш час. Ми вже бачили Лондон, Париж, Рим і Краків. Та коли мене про них запитають, я відповім: "Таки, бігме, краща Коломия!". Вона краща тим, що спокійніша, тихіша, що ви знаєте, де тут найсмачніша кава, що купите в гуцулів на ринку найсмачніші афини, що тут на кожному кроці дихає на вас давнина. А ось і ратуша вибила дев'яту ранку. Нам пора вдягатися і вирушати на екскурсію по Коломиї. Наразі сторінками цього видання, а згодом - самим містом.
АРХІТЕКТУРА КОЛОМИЙЩИНИ
Села в К-ні засновувалися і розбудовувалися з урахуванням регіональних географічних умов, згідно з якими визначальними чинниками в їхньому формуванні були особливості рельєфу, напрям потоків та річок, значення і напрям торговельних шляхів. Не останню роль при цьому відігравав і стан економічних та культурних взаємній у даній місцевості. Тому й форми поселень у нас не були одноманітними. Села, що утво-рювалися ближче до гірських районів, до Гуцульщини, наприклад, являли собою розсіяний тип поселень - двори розташовувалися розкидано, по схилах горбів, біля потоків та річок. Ті ж села, що виникали ближче до спокійнішого, рівнинного ландшафту, являли собою здебільшого вуличний тип поселень - двори будувалися вздовж доріг. Часто зустрічається в нас і скупчений тип, коли при розбудові села поєднувалося декілька типів планувань. Є в К-ні її рядові поселення. До цього типу належать переважно села, які засновувалися вздовж головних доріг. З плином часу, наприкінці 19 ст., вони поступово, в процесі розбудови села, переростають у дворядні і навіть у багаторядні поселення.
В окресленні названих тинів поселень виробився в К-ні і пройшов складний історичний шлях своєрідний тип селянських дворів, житлових приміщень господарських будівель, споруд промислового призначення, особливо солеварень, а також тип громадських споруд - шнихлірів, корчем, дзвіниць, шкіл, ратушів, церков та каплиць.
Двори на К-ні здавна були трьох типів. Як свідчать історичні та археологічні джерела, вже в 15 - 17 ст.ст. в нашому краї найпоширенішим був варіант двору, в якому хата господаря, житло, знаходилася ближче до головної
Loading...

 
 

Цікаве