WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Коломия – історія міста - Реферат

Коломия – історія міста - Реферат


Реферат на тему:
Коломия - історія міста
Коломия - одне з найдавніших, найпривабливіших міст Західної України, яке змогло зберегти і пронести крізь віки свою самобутню культуру, увібрати в себе найкращі риси культур інших народів, які, в силу різних історичних обставин, проживали на його території.
Археологічні дослідження, які проводились на території міста і його околиць, засвідчили проживання тут людей ще в ІV-ІІІ тисячолітті до нашої ери. З історичних джерел відомо, що в цьому регіоні проживало слов'янське плем'я - білі хорвати, які в 922 році князем Володимиром Святославовичем були приєднані до Київської русі. В період ранньозалізного віку на території Коломиї виникло слов'янське поселення - городище.
Коломийське слов'янське городище розташовувалося на лівому березі Прута. Bono було обнесене з півночі і сходу дерев'яним частоколом, а із заходу його захищала ріка Прут. Городище могло бути одним із 148 городищ-градів, які, на думку географа Баварського, містилися на прикарпатській території. Саме про такі слов'янські міста-гради писав ще в 1848 р. відомий чеський вчений І. Шафарик у своїй праці "Слов'янські древності".7 Можливо, тут, на первісному коломийському городищі, владарював один із племінних вождів, з середовища яких могли вийти відомі галицькі бояри типу Доброслава часів Данила Галицького.
Із старовинного городища виріс град-місто Коломия. Цьому, на-самперед, сприяли певні економічні умови. По-перше, городище знаходилося на зручному торговельному шляху, який з'єднував цей край з північними провінціями Римської імперії - Дакією на півночі і на сході з племінними союзами уличів, білих хорватів, тиверців. По-друге, коломийське городище знаходилося в центрі солеварного виробництва. Поступово, завдяки розвитку ремесла, торгівлі, а особливо перевозу із Гуцульщини солі на Поділля і Наддніпрянщину, це поселення-городище ранніх слов'ян дало початок ембріону, з якого виріс в IX -XII століттях град, що отримав назву Коломия.
Як невідомо, коли виник Коломийський замок, так і невідомо, коли він занепав, втратив своє оборонне значення. А тому його початок, основні віхи історії стали таємницею для нашого часу..
Лише Деякі фрагментарні історичні звістки дають можливість уявити, хоч приблизно, загальний вигляд Коломийського середньовічного замку. Можливо, його початок - у XII -XIII ст.
Як розбудовувався Коломийський замок з початку його виникнення, важко визначити через брак джерел. Правдоподібно, він був на той час дерев'яним, як більшість замків на Прикарпатті. Також, невідомо, чи існував замок в час найбільших нападів татарських орд в кінці XV ст., коли вони спалили і знищили багато населених пунктів на Коломийщині.
Внаслідок постійних татарських нападів на Покуття та ЇЇ столицю Коломию па початку XVII століття місцевий замок було значно фортифіковано, більш потужними стали захисні вали, поновлено частоколи, зміцнено башти і брами.
Вперше більш детальний опис Коломийського замку був даний в люстрації Коломийського староства за 1627 рік. Тут іде мова про всю фортифікаційну споруду, оборонні вали, частокіл і башти, розташування кімнат тощо. Подаємо цей опис повністю за даними люстрації: "Замок Коломийський із трьох сторін окопаний валом, на якому із трьох сторін є частокіл, а з четвертої від костьола також - частокіл. В замку малих дві башти і брама засувна. В однійбрамі є замкова фіртка до води. Також є кімнатка з кімнатними сінями, в яких двоє вікон з оболонками. Це помешкання з ніччю для підстарости".
Такий стан Коломийського замку зберігався до 60-х років XVII ст. В 1664 р. старостою в Коломиї став Андрій Потоцький. Він провів реконструкцію замку, перебудував його з дерев'яного на мурований. ІЗ такому вигляді він знаходився до 70-х років XVIII століття.
Після захоплення Галичини Австрією 1772 р. замок остаточно втратив своє оборонне значення, і уряд зніс його в 1778 р. Мури і башти були розібрані, каміння було використано для будови міських будинків, залишилися тільки сліди валів. Руїни колишнього Коломийського замку стояли до кінця 60-х років XIX ст. В 1871 р. на фундаментах замку збудовано будинок колишньої гімназії
Згадка про цей замок збереглася" в місцевій топоніміці - цю вулицю здавна називали Замковою. Про середньовічну фортифікацію міста нагадує і назва вулиці "Валова", де колись проходили середньовічні оборонні вали.
Коломия славилася своєю торгівлею з найдавніших часів. Знахідки римських монет па території міста свідчать про товарно-грошовий обмін місцевих жителів з провінціями Римської імперії на Балканах. В часи племінних союзів, княжої доби солеторгівці переїжджали через град і торгували, обмінювались товарами. Це був один із найбільших торгових центрів не лише на Покутті, але по всій, тогочасній території України-Руси.
Місто Коломия здавна було важливим торговельним центром. Таким воно залишалося і в XIX - на початку XX століття. На внутрішньому ринку торги відбувалися кожного понеділка і п'ятниці. ^Торгували як коломияни, так і жителі довколишніх сіл.
Як відомо, основні прибутки гуцули одержували від виробництва вовняних товарів, бринзи, дрібного дерев'яного начиння. Особливо розвивалася експортна торгівля.
У Коломиї основні торги промисловими товарами відбувалися на міському ринку, а худобою - на торговиці, яка знаходилася над Прутом. На ринку налічувалося 237 крамниць. Крім того тут була І книгарня, 4 антикварні, 1 цукерня. Торгували тут також бакалійними і мануфактурними товарами.
Значно сприяло піднесенню промислового виробництва та торгівлі будівництво залізниці Львів -Чернівці зі станцією в Коломиї. 1 вересня 1866 року через місто пройшов перший поїзд. Цю подію урочисто вітали всі коломияни.
Друга половина XIX, початок ХХ ст. стали періодом формування теперішнього архітектурного обличчя міста. Саме в цей час були збудовані найкращі архітектурні споруди. Серед них: Ратуша та магістрат (1877), староство (1860) - тепер медоб'єднання, український Народний дім (1902)- тепер музей ім. Й.Кобринського, щаднича каса (1892) - тепер Народний дім, повітова рада (1890) - тепер музей історії м. Коломиї, окружна фінансова дирекція (1897) - тепер ЗОШ № 9, гімназія (1875) - тепер ЗОШ № 1 ім. В.Стефаника, школа сестер - урсулянок (1899) - тепер гімназія ім. М.Грушевського, костел отців-єзуїтів (1897) - тепер римо-католицький парафіяльний костел, церква святого архістратига Михаїла (1897-1898), Залізничний двірець (1866) - тепер залізничний вокзал, кав'ярня "Центральна" (1896) - тепер ресторан "Карпати", готель "Галіція" (1870) - тепер ТзОВ гастроном "Коломиянка" та багато інших споруд.
Loading...

 
 

Цікаве