WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Боротьба за українську державність у 1917-1920 рр. - Реферат

Боротьба за українську державність у 1917-1920 рр. - Реферат

командувачем армії генерала М.Омеляновича-Павленка, а сам розпочинає у Варшаві переговори з поляками. 6 грудня 1919 р. у Новій Чорториї було вирішено розпочати партизанські походи по тилах ворога, які увійшли в історію під назвою "Зимового походу". Це був героїчний партизанський рейд. Його метою було підтримати бойовий дух українців і продовжити збройний опір. Рейд проходив і по території теперішньої Рівненщини, через Костопіль, Сарни та інші міста і села. Як вказував тодішній голова уряду І.Мазепа, під час походів "...армія ні разу не схилила національного прапора.Зберегла себе морально і фізично. Населення годувало і зодягало армію, постачало їй все потрібне і всіма способами допомагало, бо бачило в ній свою армію, яка боролася за інтереси народні". Похід закінчився на початку травня 1920 р.
Поки відбувався "Зимовий похід", С.Петлюра заручився підтримкою Польщі, підписавши у другій половині квітня 1920 р. Варшавський договір, згідно якого:
- поляки визнавали незалежність УНР і її Директорії на чолі з С.Петлюрою;
- зобов'язались не підписувати ніяких угод з третіми країнами, вороже налаштованими до України;
- визначалися кордони між УНР і Польщею. До Польщі відходили Східна Галичина, Холмщина, 7 повітів Волині;
- сторони погодилися забезпечувати національно-культурні права українців і поляків;
- воєнні дії повинні були проходити тільки під польським командуванням;
- економічне життя і залізниці підпорядковувалися Польщі;
- Україна зобов'язувалася постачати польському війську харчі і фураж.
Уряд І.Мазепи сприйняв це негативно і подав у відставку. Його замінив В.Прокопович. Вкрай незадоволеними договором були галичани.
Угода дозволила армії УНР весною 1920р. повернутися до Києва внаслідок наступу поляків проти більшовицької Росії, хоча стримати наступ червоної 1-ї кінної армії об'єднані сили не змогли. Ініціатива перейшла до більшовиків, які витіснили війська УкраїнськоїНародної Республіки й Польщі з України. Уряд УНР на чолі з А. Лівицьким залишив українські землі, переїхавши у Тарнув (Польща).
Ризький мирний договір (березень 1921р.) Радянської Росії і Польщі поклав край добі Директорії й Українській Народній Республіці. І хоча втримати незалежність України не вдалося, все ж таки українська демократична державність заявила про себе на повний голос.
Протягом першої половини 1920-х рр. український народ продовжував збройну боротьбу проти російських більшовитських окупантів. На території радянської України діяли повстанські загони та з'єднання , що завдавали відчутних втрат ворогові (максимальна загальна чисельність до 100 тис. осіб). Найбільш активними були повстанські групи Холодноярської республіки (сучасна Черкаська обл.) під командуванням братів Чучупаків, загони отаманів А.Гулого-Гуленка, Ананія Волинця, Данила Терпила (Зеленого), Марусі Соколовської та ін. Останній судовий процес над керівником українського повстанського руху того часу відбувся 1929р. у Черкасах. Більшовицький суд виніс вирок смерті отаману Мамаю, колишньому професору гімназії Якову Щириці, який успішно діяв у 1920-х роках проти підрозділів Червоної армії в Наддніпрянщині.
Ці люди, які врятували честь нації та забезпечили безперервність українського національно-визвольного руху, дотепер не визнані сучасною посткомуністичною владою України.
Причини поразки української революції. Чому ж зазнала поразки українська революція? Що підточило її сили? Чи в цьому винні зовнішні сили, чи сам український народ і його еліта та провідники?
Можна стверджувати, що основними причинами були:
порівняно низька національна свідомість народних мас, на яких негативно позначилась більше, ніж двохсотлітня московська неволя;
недостатня відданість ідеї державності з боку революційних лідерів, їх соціалістична і переважно проросійська орієнтація;
відсутність сильної української національно-демократичної партії, яка б з'єднала окремі політичні потоки в єдине державне річище;
слабкість соціальної бази Української Народної Республіки, переважна опора на селянство і на нечисленну інтелігенцію, недостатня підтримка української революції з боку міського пролетаріату і великих землевласників;
відсутність добре організованої, матеріально-забезпеченої, регулярної армії і належного контролю за нею;
надмірна молодість, як керівників, так і всього українського руху, відсутність певного досвіду в питаннях державницьких справ, зовнішньої політики, фінансів, армії та й навіть взаємовідносин між собою;
важливим залишається зовнішній фактор. Українській Народній Республіці так і не вдалося здобути визнання на міжнародній арені, отримати реальну матеріальну й моральну допомогу інших країн. Зрештою, Україна зазнала прямої агресії з боку сусідів, у першу чергу - більшовицької Росії.
Усе це призвело до ліквідації Української Народної Республіки, насадження більшовицького правління на більшості українських земель .Але разом з тим, слід зазначити, що без Української Народної Республіки не було б Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР), проголошеної більшовиками у січні 1919 р. Українці, принаймні формально, отримали право жити у складі власної автономної держави.
Література
1. Бандера С. Перспективи української революції. - Мюнхен, 1978.
2. Беднаржева Т. Августин Волошин - державний діяч, педагог-мислитель. - Л., 1995.
3. Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953. Кн.1-2.-К.,1994.
4. Богачевська-Хом'як М. Білим по білому. Жінки в громадянському житті України. 1884-1939. - К.,1995
5. Бойко О.Д. Історія України.- К., 2001.
6. Бульба-Боровець Т. Армія без держави. - Вінніпег, 1981.
7. Вегеш М. Карпатська Україна (1938-1939) - Ужгород,1993.
8. Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. - Нью-Йорк, 1977.
9. Волковинський В. Нестор Махно. Легенда і реальність. - К., 1994.
10. Голод 1921-1923 років в Україні. Збірник документів і матеріалів.-К.,1993.
11. Голод-геноцид 1933 р. в Україні. : історико-політологічний аналіз соціально-демографічних та морально-психологічних наслідків. Міжнародна науково-теоретична конференція. Матеріали.- К., 2000.
12. Голод 1932-1933 років в Україні: причини та наслідки.-К.,2003.
13. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації Х1Х-ХХ століття. - К.,1996.
14. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття. Нариси політичної історії. - К.,1993.
15. Довідник з історії України. А-Я / Підкова І., Шуст Р. - К., 2002.
Loading...

 
 

Цікаве