WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Питання держави та бездержавності в концепціях громадівського соціалізму (науковий реферат) - Реферат

Питання держави та бездержавності в концепціях громадівського соціалізму (науковий реферат) - Реферат

суті всі вони були його справжніми фанатичними сподвижниками, не шкодували для добровільно взятої на себе місії ні сил, ні енергії, ні власних матеріальних засобів, часто наражаючись ще й на різні небезпеки та переслідування"
Цього ж 1877 року він публікує роботу "Про хліборобство", в якій дає своє розуміння принципів організації майбутнього справедливого суспільства, особливості громадівського устрою життя, висвітлює питання власності на землю та політичної влади. 1879 року виходить його праця "Життя і здоров'я людей на Україні" - перша українська розвідка з медичної демографії та статистики, в якій на основі зібраного матеріалу автор показує, що причиною багатьох хвороб населення України є соціальні фактори.
В умовах скрутного матеріального становища, в якому опинився "женевський гурток" внаслідок відмови в допомозі з боку "Старої громади", С. Подолинський пропонує М. Драгоманову свою допомогу. Останній певний час вагався, оскільки був не повністю згодним з радикально-революціною позицією С. Подолинського. За кошти С. Подолинського було видано два номери журналу. Л. Я. Корнійчук зазначає, що спільне видання "Громади" М. Драгомановим, С. Подолинським та М. Павликом було результатом деякого компромісу між ними. Він був досягнутий за умови, що кожен з них матиме можливість вільно викладати в журналі свої погляди. "Це видання Подолинський підтримував матеріально. Але за своїм напрямом воно не відповідало його поглядам. Він не міг друкувати тут свої праці і почав видавати їх "на власний рахунок". Свої революційні плани він частково реалізує, як уже зазначалося, виданням соціалістичних брошур-метеликів і не полишає думки щодо організації журналу. Він шукає різні можливості щодо видання, підтримує ідею організації революційного часопису в Румунії, автором якої (ідеї) був член "Старої громади" Ф. Вовк. Цей план не здійснився"
1880 року С. Подолинський друкує праці "Ремесла і фабрики на Україні" з описанням історії розвитку української промисловості та широким статистичним матеріалом, "Соціалізм, тероризм і нігілізм", в якій протиставляє соціальну демократію ідеям та засобам діяльності радикальних анархістських груп, "Програма "Громади"" - спільна декларація позиції українських соціалістів-громадівців, написана разом з М. Драгомановим та М. Павликом, "Праця людини і її відношення до розподілу енергії".
З приводу останньої книги між С. Подолинським і К. Марксом, а також між К. Марксом та Ф. Енгельсом зав'язалось жваве листування. К. Маркс, не зважаючи на певні зауваження Ф. Енгельса, високо оцінив роботу українського вченого. Подолинський висунув свою концепцію доданої вартості, яка значною мірою могла змінити всю теоретичну будову авторитетного для нього Маркса.
Ситуацію з відкриттям С. Подолинського та реакцією на неї К. Маркса досить яскраво описує М. Руденко. Він пише, що ідея С. Подолинського може бути виражена короткою формулою: "Додаткова вартість - це додаткова енергія сонця, яку людство використовує для свого прогресу (виділення М. Руденка - О.С.).
... К. Маркс зрозумів С. Подолинського, але людство в цілому ще не було підготовлене до того, щоб оцінити і прийняти його ідеї. І якщо навіть у наш космічний вік багато філософів не в змозі охопити енергетичні зв'язки між Сонцем та людською працею, то що можна говорити про XIX сторіччя?...
Є дані, що Енгельс не погоджувався з Марксом в оцінці праці Подолинського, бо вона вела до перегляду всього "Капіталу". Але Маркс вчинив так само, як Ейнштейн, дізнавшись про обчислення Фрідмана.
Втім, Марксові було незмірно важче: він втрачав при цьому саму основу, на якій стояла його теорія. І все ж він погодився з тим, що теорія Подолинського логічно обґрунтована
Ідеї С. Подолинського перегукуються з висновками іншого видатного українського вченого із світовим ім'ям - В. І. Вернадського і його концепцією ноосфери та людської думки як планетарного явища. Як відзначають І. Огородник та М. Русин "Категорія праці завжди привертала увагу представників філософської та соціально-політичної думки, особливо в XIX ст. Однак її інтерпретація зводилася лише до переважання в ній економічних чинників, спонуки створення вартості й зростання національного багатства. Під іншим кутом зору проблему праці розглядає С. Подолинський; він осмислює її через фізичну енергетичну економіку, згідно з якою праця є одним із мислених різновидів загальної світової енергії. Її специфіка полягає в тому, що праця (якщо це осмислена, а не безсистемна робота) орієнтована не на розпорошування енергії, насамперед сонячної як основи життя, а на пакетування енергії, придатної для забезпечення вищих форм діяльності людини. Функція розуму полягає тут у регулювання господарського життя та організації енергетичних потоків з метою перетворення світу та виникнення в нього нової якості"
1881 рік виявився надзвичайно важким для С. Подолинського. Втративши почуття обережності він став підписувати книжки та революційні статті власним іменем. Царська влада негайно зреагувала на цей факт і шляхом відвертого тиску добилась того, щоб батько припинив будь яку матеріальну підтримку синові. У цей же час відбувається остаточний розрив з П. Лавровим на грунті українського питання та М. Драгомановим через незгоди в соціальному. С. Подолинський залишається за кордоном без матеріальної підтримки і практично в повній політичній ізоляції.
До того ж йому довелось пережити і особисту трагедію. 1881 року спочатку помирає молодший з трьох синів Подолинський, а потім, з причин епідемічного енцефаліту, що охопив всю південну Францію, помирають старший син вченого та донька народоволки О. Любартович, яка виховувалась в його сім'ї. У С. Подолинського не було грошей навіть на похорон Дітей і він звертається по допомогу до М. Драгоманова, що також був у скрутному становищі, але зміг віднайти необхідні гроші.
Всі ці події справили гнітючий вплив на С. Подолинського, загострились давні хвороби і почалось запалення мозку. У січні 1882 року його відправляють до лікарні для душевнохворих у Монпельє. Пізніше мати перевозить його в Париж і, одночасно, клопочеться перед царем про дозвіл перевезти сина на Батьківщину, мотивуючи це бажання тим, що знайома обстановка зможе позитивно вплинути на психічний стан сина. 1883 року дозвіл було отримано із застереженням про те, що як тільки лікарі визнають С. Подолинського осудним він одразу ж буде притягнутий до відповідальності за антидержавну діяльність. Однак суду царська влада так і не дочекалась. Не одужавши, С. Подолинський помирає 30 червня 1891. Похований вчений у Києві на Аскольдовій могилі поблизу могили свого батька.
Політичні погляди С. Подолинського формувались, У першу чергу під впливом ідей російських революціонерів демократів О. Герцена, М. Чернишевського, М. Добролюбова, поезії Т. Шевченка, пізніше - українофілів, П. Лаврова, К. Маркса, М. Драгоманова. Він формувався в атмосфері революційних настроїв студентської молоді 70-х років XIX ст.та культурницької роботи колишніх членів
Loading...

 
 

Цікаве