WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Промислове піднесення 90-х років XIX ст. Особливості промислового розвитку початку XX ст. в Східній та Західній Україні - Реферат

Промислове піднесення 90-х років XIX ст. Особливості промислового розвитку початку XX ст. в Східній та Західній Україні - Реферат

торговельні фірми із розгалуженою мережею стаціонарних магазинів та складів; формуються й товарні біржі, які спеціалізувалися на певному товарі: хлібі, металі, будівельних матеріалах тощо.
Дуже важливу роль у розвитку промисловості відігравав іноземний капітал, який активно вкладався у гірничо-металургійну промисловість Дон6асу та Криворіжжя, у машинобудування та інші галузі. Припливу іноземного капіталу сприяє відповідна політика царського уряду, який очолював наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. С. Ю. Вітте. Наприкінці ХІХ ст. стабілізується фінансова політика, запроваджується золотий стандарт, що гарантувало підприємцям-інвесторам стабільність у їхній діяльності.
Проте так і залишалося невирішеним аграрне питання. С. Ю. Вітте розумів, що розширити внутрішній ринок можна тільки за рахунок підвищення купівельної спроможності основної частини населення - селянства. Досягти цього можна було лише через пошщирення приватного, а не общинного землеволодіння. Тому Вітте починає роботу з підготовки нової аграрної реформи. Проте довести до кінця цю справу йому не вдається і реформупроводить вже його наступник - П. А. Сто-липін, ім'ям якого вона й була названа.
Столипінська реформа передбачала, передусім руйнування гро-мади, в якій сам Столипін вбачав головний гальмуючий чинник у процесі розвитку продуктивних сил сільського господарства.
Помітну роль у проведенні аграрної реформи відіграв Селянський поземельний банк, який значно активізував свою діяльність, змінивши напрямок надання кредитів та позичок на користь індивідуальних власників, надаючи останнім певні пільги.
Особливе значення в столипінській аграрній реформі мала переселенська політика. З метою скорочення соціального напруження та аграрного перенаселення уряд сприяв переселенню за Уpaл близько 3 млн осіб, з яких більше 1 млн - з України.
У західноукраїнських землях, що входили до складу Австро-Угорщини, зберігається велика земельна власність, яка становила більше 40% у Галичині та Буковині, і 70% - на Закарпатті. Скасування кріпацтва та ряд інших реформ середини ХІХ ст. відкрили шлях капіталістичним перетворенням і в цьому регіоні. З часом великі панські латифундії почали переходити до рук підприємців, різних банків, багатих селян. Панські фільварки починають здавати в орендy.
Проте у великих господарствах, з метою підвищення їх при-бутковості, починають застосовувати сільськогосподарські машини та вдосконалені знаряддя праці, поліпшувалися сівозміни, почали застосовувати органічні та мінеральні добрива.
Для поліпшення становища в багатьох регіонах Західної України створювалися постачально-збутові кооперативи, з допомогою яких селянське господарство втягувалось у ринкові відносини. Напередодні Першої світової війни в Галичині діяло близько 1,3 тис. кооперативів, більшість з яких були об'єднані в союзи: Крайовий ревізійний союз у Львові, Руський ревізійний союз тощо. Кооперативи не лише ску-повували продукцію селянських господарств, а й постачали їм добрива, машини, сортове насіння, сприяючи залученню їх до ринку.
Але через зростання кількості населення, зайнятого в сільському господарстві, продуктивність праці не лише не зростає, а навіть знижується. Зростання аграрного перенаселення зумовлює зубожіння основної маси селянських господарств. Це призводить до зростання еміграційних процесів; селяни західноукраїнських земель емігрують в інші країни (США, Канаду, Бразилію, Аргентину), а також у Наддніпрянську Україну і на Балкани. До початку першої світової війни звідси виїхало близько 1 млн осіб. Але, незважаючи на активні еміграційні процеси, істотного поліпшення ситуації в західноукраїнських землях досягти не вдалось.
Кінець ХІХ ст. характеризується становленням фабрично-за-водської промисловості в західноукраїнських землях, але найпо-ширенішими залишаються дрібні підприємства; великих підприємств з сотнями робітників було одиниці. Фабричне виробництво було поширене насамперед у галузях видобувної промисловості та первинного перероблення сировини (нафтодобувна, озокеритна, соледобувна, а також паперова, тютюнова, цегельна промисловість тощо). Досить велику роль відігравав іноземний капітал, за рахунок якого створюються великі підприємства; переважаючою була його роль і в оптовій торгівлі.
Галузева структура західноукраїнської промисловості залишалась однобокою і мала характер, типовий для колоніальних територій. Головну частину продукції давали галузі, що займалися добуванням і первинною переробкою місцевої сировини, - лісова, лісопильна і нафто-озокеритна. Інші галузі були розвинені дуже слабко. Це означає, що незважаючи на значні зрушення наприкінці XIX - на початку XX ст. становлення фабрично-заводської промисловості на західноукраїнських землях ще не завершилось.
ВИСНОВОК
В цілому промисловість українських земель, що перебували в складі Австро-Угорщини, протягом XIX - на початку XX ст. зробила значні кроки вперед. Однак якщо у Східній Україні йшов процес індустріалізації, то економічний розвиток західноукраїнських земель був на значно нижчому рівні. Промисловий переворот тут, розпочавшись пізніше, ніж у Східній Україні, проходив повільніше і до початку першої світової війни ще не завершився. Західний регіон, як і вся Україна на початку XX ст., істотно відставав від передових країн світу. Це стало результатом насамперед грабіжницької антиукраїнської політики Австро-Угорської імперії, наявності багатьох пережитків Середньовіччя, засилля іноземного капіталу. Без політичної незалежності України не могли повною мірою зростати нові тенденції в соціальному й економічному розвитку. Він був типовим для колоніальних імперій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Економічна історія. Навчально-методичний посібник для самостійного вивченняя дисциплін. - К.: КНЕУ, 2001.
2. Лановик Б. Д. Економічна історія України і світу. - К.: Вікар, 1999.
Loading...

 
 

Цікаве