WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Геральдика Богдана Хмельницького та Івано-Франківської області. - Реферат

Геральдика Богдана Хмельницького та Івано-Франківської області. - Реферат


Реферат на тему:
Геральдика Богдана Хмельницького та Івано-Франківської області.
Гер?льдика
Гер?льдика - (лат. heraldus - опові?сник) гербознавство, допоміжна історична наука про герби, історію їх виникнення та розвитку, закони складання та вживання. Тісно пов'язується з генеалогією та символографією, наукою про символічні знаки, їх вживання в Г., народному орнаменті, печатках, монетах і т.д.
Походження гербів спочатку вивчали службові особи - герольди. В 14 ст. було створено спеціальні установи - герольдії. Цінні праці з Г. опублікували Г.О.Милорадович, К.В.Болсуновський, Г.І.Нарбут, В.Л.Модзалевський та ін.
Символічні знаки з'явилися у всіх народів у стадії родового патріархального устрою для позначення власності, що належить родові, а після розкладу родового устрою, з виникненням приватної власності - окремим родинам (домам). Цей процес відбувався на Україні в 1-му тисячолітті по Христу. Найдавнішими знаками були первісні символи: хрест (в Г. відомо до 200 форм хреста), свастика, квадрат, ромб, коло та інші прості фігури, що здебільшого символізують сонце. На Україні відомі також літерні знаки, ймовірно готського походження, деякі, можливо, старослов'янського письма. Далі в Г. з'явилися такі зображення, як зірка, півмісяць, квіти, зброя, геральдичні звірі та птахи (лев, одноріг, кінь, олень, грифон, орел, чорногуз, крук), людські постаті і т.д. Первісні родові й домові знаки, разом із пережитками родового устрою, збереглися до нашого часу (вони звуться "тамги", на худобі - "тавра", на керамічних та інших виробах - "клейма"). В Україні первісні знаки зберігалися до недавнього часу в бортництві (бджільництві) по деяких місцях Київщини, Волині й Полісся.
Найдавніші українські знаки відомі на кераміці з 8 ст., князівські та боярські знаки - з 10 ст. Домовим знакам надавала великого значення "Руська Правда" (11ст.). Там вони звуться "різи", "міти", "п'ятна", накладати знаки - "знаменувати". Герби зображувалися на будівлях, творах мистецтва, прапорах, одязі, на печатках, на папері (водяні знаки), карбувалися на монетах. Тому Г. допомагає досліджувати не лише пам'ятки матеріальної культури, а й писемні джерела, допомагає встановлювати багато подій, що колись відбулись у країні, дослідити економічні і культурні зв'язки між країнами тощо. Символографія, як і Г., користується спорідненими з нею науками: археологією, сфрагістикою (наука про печатки), нумізматикою та ін.
Герб
Герб - це умовне зображення, що є символом i вiдмiнним знаком держави, своєрiдним художньо-графiчним паспортом землi, мiста, роду чи окремої особи. Старовиннi герби українських мiст красномовно нагадують про їхнє багате минуле, традицiї, котрi пережили вiки. Герби вiдносять до такого типу iсторичних пам'яток, у яких в символiчнiй формi, з використанням спецiальної знакової системи або стилiзованих елементiв розкриваються реальнi подiї та явища, що доносять до нас вiдомостi з минулого України.
Походження гербiв губиться в плинi часу. Їх прототипами були зображення рiзноманiтних тотемiв i тамг, що в сиву давнину вiдiгравали роль родових символiв i знакiв. На теренах України гербоподiбнi символи зустрiчаються уже в останнi столiття до нашої ери. Пiзнiше на основi родових знакiв сформувалися геральдичнi символи Київської держави. Найдавнiшою вiдомою князiвською емблемою, з тих що використовувалися в Київськiй Русi, є зображення у виглядi лiтери "Ш" на печатцi Святослава Iгоревича. Бiльшiсть дослiдникiв української символiки вважає за обов'язок вiдзначити, що термiн "тризуб" увiв до вжитку ще у XVIIIст. росiйський iсторик Карамзiн. Деякi дослiдники вважають цей знак символом Трiйцi - триєдиностi свiту, що згодом, пiсля прийняття християнства, почав набувати християнського трактування. Iснують iншi пояснення тризуба, тому марно перераховувати десятки i сотнi гiпотез, кожна з яких має свої сильнi та слабкi сторони. Археологiчнi знахiдки свiдчать, що зображення тризуба у рiзних видах зустрiчаються на дуже багатьох предметах часiв Київської Русi. В усiх випадках маємо справу iз знаком одного типу, який використовувався на монетах, будiвельнiй цеглi, зброї, металевих та ювелiрних виробах, в мiнiатюрах рукописних книг. Тризуб, котрий поширений на величезнiй територiї - вiд стiн Херсонеса (Севастополь) на пiвднi до Чернiгова на пiвночi - є нiмим свiдком, який немовби розповiдає про те, що український народ споконвiку живе на цій територiї, що кордони його земель зовнi виразнi i певнi, а знак тризуба немов би стоїть на їх сторожi.
Прапор Богдана Xмельницького
Прапор Богдана Xмельницького Ю. Савчук розшукав в колекції трофеїв шведських королів Військового музею у Стокгольмі. Прапор Богдана Xмельницького є полотнищем білого кольору, оздобленим по периметру темно-теракотовою лиштвою. У центрі зображено коло, до якого вписано хрест в обрамленні 8 золотих та 2 червоних зірок. Під останніми розташовані червоні літери: Е.К. і частково ушкоджений напис, який відчитати важко. Один з копіювальників відтворив його як поєднання літер МЛО. Під хрестом - півмісяць. Обабіч кола розміщені золоті кириличні літери, які є ініціялами Б . Хмельницького та абревіятурою гетьманського звання. Це загальновживана й широко відома практика того часу як на теренах Корони Польської, так і землях Великого Князівства Литовського: .Б. - Богдан .ХГ.- Хмельницький Гетьман, .В. - Війська, .3 .- Запорозького, .ЕК. - Его Королівської, [МЛО] - Милости.
Природно, що перебування гетьманського прапора у Стокгольмі породжує кілька традиційних запитань: коли та за яких обставин він опинився у трофейній збірці шведських королів? Ю. Савчук припускає, що це сталося в 1654 році. Ключем до таємниці датування пам'ятки він вважає гетьманське звання Б.Хмельницького, зазначене на ній. Часова межа зумовлена переходом Б.Хмельницького під протекцію російського царя, що мало наслідком корекцію гетьманського титулу. Щодо уточнення ймовірних обставин втрати прапора, Ю.Савчук припускає, що від початку Національно-визвольної війни і до смерті гетьмана чи не єдиною прикрою нагодою такої значної втрати могла стати катастрофа під Берестечком.
Переможцям дісталося й кільканадцять прапорів, скринька з дипломатичним листуванням і навіть печатка Війська 3апорізького. Ймовірно, що серед захоплених трофеїв міг бути залишений Б . Хмельницьким при від'їзді його прапор, шляхи якого з-під Берестечка назавжди розійшлися зі своїм господарем. Отже, прапор Б . Хмельницького потрапив до збірки трофеїв шведських королів "через другі руки".
Герб Богдана Хмельницького
Родина Хмельницьких користувалася старовинним польським гербом "Хабданк". В червоному полі дві срібні крокви із зрізаними кінцями, що повернуті верхівками додолу та поєднані між собою на зразок літери W. Така ж фігура у клейноді над шляхетською короною.
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
У срібному полі чорна галка з піднятими крилами у золотій короні.
Чорна галка з піднятими крилами у срібному полі відома ще як геральдичнийсимвол з ХІІІст. у Галицько-Волинській державі, від ХVст. фігурує на гербі та прапорі Галицької землі Руського воєводства (до складу якої входила територія сучасної Івано-Франківської області), а від кінця ХVІІІст. до початку ХХст. була на знаку Галичини
Прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3. У центрі на білому полі зображена чорна галка з піднятими крилами у золотій (жовтій) короні, повернута до древка; від древка йдуть червона та чорна смуги, з вільного краю - синя та жовта, ширина кожної з них становить 1/12 [варіант - 1/10] довжини прапора. На прапорі історичний символ супроводжують червоно-чорна та синьо-жовта смуги, які уособлюють традиції боротьби за незалежність.
Loading...

 
 

Цікаве