WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Коломия: давній період - Реферат

Коломия: давній період - Реферат

замок декілька разів дарували молдовським воєводам на утримання. У 1448 р. в замку проживав вигнанець з Молдови, мультянський господар Олександр, якому польський корольКазимир IV Яґайлончик надав коломийську землю "під нагляд". Зазнала руйнувань Коломия і під час польсько-турецьких війн в 1505 і 1531р.
Тогочасна Коломия, як і майже всі українські міста ХVІІ-ХУШ ст., була поділена на дві частини - чотирикутне місто, оточене валами й передмістя. Земляний вал був настільки широким, що на ньому стояли хати, мешканців яких називали "валянами". Посередині міста була ринкова площа, в центрі якої стояла кам'яна ратуша, навколо -дерев'яні ятки (одночасно майстерні й крамниці) шевців та різників. Чотири ряди будинків, які оточували ринкову площу, називалися "періями" (так називали також протилежні сторони вулиць). Ринкові будинки будувались з цегли або з дерева; в останньому випадку мурованими були тільки "верхні й нижні склепи" на фасадному боці будинків. Від рогів ринку під прямим кутом розходилися головні вулиці міста. Інші вулиці перетинали їх також, найчастіше, в перпендикулярному напрямі. Переважали дерев'яні будинки. У більшості втрачених нині міських актових книгах при записі угод про продаж і заставу будинків чітко розрізняються хати ("халупи"), середні доми ("доми") і "великі будинки" з різними господарськими прибудовами ("домівства"). Хати передміщан стояли на огороджених плотами "загородах", відведених під городи й садки.
Суттєва роль у формуванні унікального образу Коломиї припадає й на житлову архітектуру центру. Ще у період ХVІ-ХVІІ ст. в середмісті міг утворитися неповторний стиль ренесансової кам'яниці, які подібно до Львова отримували свої імена від власників або особливостей архітектурного вирішення. У плануванні та забудові новочасної Коломиї перш за все дотримувалися визначального у ренесансі принципу регулярності, який пов'язаний з концепцією "ідеальних міст". Надану територію розпланували за усіма правилами урбаністики, на основі ортогональної модульної сітки з модулем на 25 хелмінських метрів(тобто 14 метрів і 40 сантиметрів, або третину мірничого шнура), що узгоджувалося з тодішніми європейськими стандартами. Відповідно до модульної сітки цілий міський терен був рівномірно поділений на прямокутні квартали (блоки), а ті своєю чергою на такі ж прямокутні парцелі (ділянки), які забудовувалися приватними будинками на один, два, рідше - три поверхи. Такий уклад уможливлював максимально використати землі, призначені на ділянки. Приватні будинки і вулиці і творили міський простір, на фоні якого добре виділялися громадські та культові споруди (ратуша, церкви, костел, синагога, майдани). Дерев'яні міщанські будинки, яких було більшість, наслідували муровані будинки, що зводилися згідно з приписом магдебурзького права та відповідно до інших міських приписів. Дім містянина був звичайно дуже вузький і довгий, а своїм вузьким причілком виходив до вулиці. Спереду стояли крамниці, ближче до двору - житлові й господарські приміщення. В той же час зовнішні форми будівель здебільшого зберігали багато сноєрідних рис народної творчості, що особливо вгадувалося у повністю дерев'яних будинках чи в таких поширених дерев'яних деталях, як різного роду піддашшя, підсіння, опасання, ґанки, ґалереї, веранди тощо. Що ж до міського побуту того часу, то звичайним вихідним одягом коломийських середньозаможних містян були жупан, поверх якого міг одягатися кунтуш, пояс, штани, чоботи, рідше черевики, бараняча шапка. Ознакою належності до міського стану вважалися жовті або червоні - чоботи й жупан. Тому ремісник, який хотів стати цеховим підмайстром, мусив справити собі або отримати від майстра жупан, чоботи, іноді також і пояс, шапку, пару сорочок з лляного або конопляного полотна. Звичайно, жупани багатіїв дуже відрізнялися від жупанів незаможних ремісників. Якщо жупани багатіїв виготовлялися з дорогого сукна, іноді з срібним шитвом, а часом з шовкової тканини, наприклад, з рожевого атласу, то жупани бідноти - з грубого сукна - "паклаку". Основним жіночим одягом у XVIII ст. була юпка - верхній каптаник з рукавами. Під юпку надягали корсет без рукавів, який був також з яскравого сукна, а у бідних з конопляного "личака". Спідниці у багатьох виготовлялися з дорогих італійських, французьких, а також східних шовкових матеріалів (табіну, китайки, атласу) або дорогого сукна. У менш заможних - спідниці з дешевих вовняних тканин (камлоту, каламайки, гарасу, крумрасу) або й з личака. Міська біднота і особливо передміщани (якщо вони не були членами цеху), як правило, носили одяг дуже близький до вбрання селян: сіряки з грубої вовняної тканини (сірячини) білого, чорного, сірого або коричневого кольору. В одязі передміщан було також багато елементів народного вбрання - солом'яні брилі, "ходаки" з волової шкіри, плетені личаки. Назагал, менш заможні мешканці міста і передміщани своїм і одягом були подібними до селян, тоді як багате і середнє міщанство переважно носило одяг майже як у шляхти.
З другої половини XVII ст. Коломия як місто поступово занепадає. Це було зумовлено тривалими війнами на території Польщі та зміною напрямків головних торгових шляхів. Воєнні дії в середині XVII ст. спричинили значне руйнування економіки, збільшилась кількість необроблюваної землі, а в містах опустіли будинки. У XVIII ст. міста й містечка Речі Посполитої за своїм виглядом радше нагадували села: статус приватного чи королівського міста не змінював картини. Не була винятком зі згаданих правил й Коломия. Власне місто складалося з частини, замкнутої в міських мурах, тобто Ринкової площі з розташованим поруч римо-католицьким костелом, і кількох передмість. Коломийські ремісники мешкали як у центральній частині, так і на передмістях: Снятинському, Надвірнянському, Кутському і на "Міських городах". На сільськогосподарський характер міста вказували численні городи, які знаходилися відразу за міськими мурами, на передмістях. В 1761 р. тут нараховувалося 364 будинки, два млини і одна винниця. Коломийські міщани несли сторожову службу, відбували повинності з укріплення оборонних споруд і гребель. В цей період суттєво змінилася роль Коломиї у господарстві Галичини - розвиток міста дещо сповільнюється. Цікаво, що з другої половини XVIII ст. найшвидше зростали навіть не Львів, Перемишль чи Дрогобич, а Станіславів, Тернопіль і, особливо, Броди.
4. Використана література
1. Монолатій І. Коломия давня і нова:міркування про походження та історію міста // Коломия з минулого в сьогодення. / Кол. авт.: В. Ковтун, І. Монолатій. - Коломия: Вік,2005. - С. 19-76 та ін.
2. Грабовецький В. Історія Коломиї. З найдавніших часів до початку XX ст. - Частина І. - Вік, 1996.
3. Галицько - Волинський літопис. Дослідження. Текст. Коментар / За ред. М.Ф.Котляра.
4. Монолатій І. Коломиєзнавство. Нариси історії Коломиї у контексті взаємовідносин слов'янських народів. - Коломия: Музей історії міста Коломиї, 1996.
Loading...

 
 

Цікаве