WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → УПА - Курсова робота

УПА - Курсова робота

нації за незалежність у 1917-1920 рр скінчилася поразкою. Україна опинилася під владою багатьох окупантів. "Але в огні боротьби вибуяло в українському народі незламне прагнення волі й остаточно оформився ідеал Незалежної Соборної Української Держави, який серед тяжких обставин сучасності кличе Українську Націю до продовження боротьби аж до остаточної перемоги".
На думку засновників., ОУН мала стати надпартійною організацією, яка об'єднувала б усіх бажаючих боротися за здійснення не тієї чи іншої партійної програми, а основної національної мети - державної самостійної України.
В умовах повної окупації України (СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина) це могла бути лише збройна боротьба. У постанові Збору наголошувалося, що лише військова сила, яка спирається на озброєний народ, готовий уперто та завзято боротися за свої права, зможе звільнити Україну від займанців та упорядкувати Українську державу .
Надаючи виняткового значення військовому питанню, Є.Коновалець особисто очолив на Конгресі військову комісію, виголосив доповідь "Військова справа". Він опрацював розділ прийнятої Збором постанови під назвою "Військова політика", де стисло виклав концепцію збройної боротьби проти окупації українських земель.
У постановах Збору було визначено державний устрій майбутньої незалежної України. Форма державної влади визначатиметься відповідно до трьох етапів державного будівництва України: національного визволення, Державного закріплення і подальшого розвитку. Під час визвольної боротьби лише національна диктатура зможе подолати опір внутрішніх та зовнішніх ворогів. Після перемоги національної революції і відновлення державності настане перехідний період. Голова держави "матиме за завдання підготувати створення найвищих законодавчих органів на засаді представництва всіх організованих суспільних верств" . На чолі цієї держави стане обраний представницьким органом голова держави, який призначить виконавчу владу, звітну перед головою та найвищим законодавчим органом.
Основою адміністративного устрою буде]місцеве самоврядування: кожний край матиме , свій представницький законодавчий орган, створений місцевими організованими суспільними верствами, а також свою виконавчу владу.
Отже, державний устрій майбутньої суверенної України, виходячи з постанови Першого і збору ОУН, відповідав таким принципам: представницькі органи влади в центрі й на місцях; державу очолює обраний цими органами президент; уряд, який здійснює виконавчу владу, є відповідальним і перед представницьким органом, і перед головою держави.
ОУН відстоювала принцип трудової приватної власності на землю, одержавлення природних багатств, важливих для оборони країни, галузей економіки.
ОУН ставила своїм завданням створити нормальні умови життя народу, розбудити в ньому державотворчі почуття, поставити їх на службу розбудови державності, щоб українська нація зайняла належне місце серед інших державних і націй світу.
У зовнішньополітичній діяльності майбутня незалежна держава будуватиме свої відносини з усіма країнами світу з метою "осягнення суб'єктивної ролі України в міжнародній політиці".
У промові на Зборі Є.Коновалець з цього приводу зазначив: "Віднова Соборної Української держави сама собою однозначна з ліквідацією московської імперії, як і польського історичного імперіалізму, спричинить таку докорінну перебудову цілого Сходу Європи і великої частини Азії, що це з конечности вплине не менш глибоко й на політичний вигляд всієї решти світу''. Як бачимо, його слова виявилися пророчими і справдилися лише нині.
Лідери ОУН вважали, що Українська Народна Республіка в 1917-1920 рр. зазнала поразки у боротьбі за державність через демократизм і лібералізм М.С.Грушевського та його соратників. Тому Провід рішуче відкинув демократію як спосіб політичної діяльності в боротьбі за незалежність України. В постановах Збору зазначалося, що ОУН будується на "засадах всеукраїнства, надпартійності і монократизму". Структурно організація будувалася на запозичених з УВО військових принципах: вищим командним ланкам підпорядковувались і виконували їх накази низові ланки. Є.Коновалець як голова Проводу перебирав на себе функції вождя.
Справа в тому, що в ряді держав післявоєнної Європи набула популярності форма політичного правління з одноособовим лідером-вождем. Керівництво ОУН вважало, що саме ця форма найбільш ефективна в боротьбі за відновлення суверенної Української держави.
З огляду на поширення ідей націоналізму серед діаспори Є.Коновалець у 1929 р. здійснив поїздки до США і Канади. Тут діяли громадсько-політичні товариства: "Організація державного відродження України" (США) "Українське національне об'єднання" (Канада). За ініціативою Є.Коновальця, були створені організації соборницького характеру Данцігу (Гданьську), Берліні, Відні, Брюсселі Женеві, Парижі, Празі, Литві, Болгарії, Японії.
На противагу українським політичним діячам, які бачили національне визволення в контексті універсальних політичних дипломатичних шляхів, ідеологи націоналістів схилялися до збройних методів. У основу їх визвольної концепції було покладено принцип "перманентної революції". безперервний ланцюг саботажних, диверсійно-терористичних актів, активного і пасивного опору всього народу мав привести до могутнього вибуху національної революції, яка завершиться відродженням української державності.
Рішуче заперечуючи існуючий радянський лад на наддніпрянських землях, тобто в УРСР, а також польську окупацію західноукраїнських земель, оунівці відкидали будь-яку спробу вирішувати українське питання в межах цього розкладу політичних сил.
Лідери ОУН великого значення надавали міжнародному розголосові української справи, відозві Проводу, виданій у листопаді 1930 р. з приводу саботажної діяльності членів організації на західноукраїнських землях проти поляків "пацифікації" ("заспокоєння", що вилилося у масовий терор силових структур проти українського населення), зазначалося, що українська еміграція зобов'язана підтримати "шляхом міжнародної пропаганди справу українського соборного визволення".
З ініціативи і під керівництвом осередку ОУН у багатьох країнах світу були проведені акції протесту проти злочинів Польщі. В листопаді 1930 р. Провід ОУН надіслав до Ліги Націй меморандум про порушення Польщею прав національних меншин та недотримання міжнародних зобов'язань, взятих цією державою щодо українського населення. У грудні того ж року надіслано ноту і меморандум подібного змісту міністерствам закордонних справ 27 країн. У цих документах було викладено суть української проблеми, політичне, економічне і стратегічне значеннядля миру й безпеки в Європі побудови самостійної, суверенної Української держави.
Провід ОУН звернувся з аналогічним меморандумом до українських політичних діячів Західної України. Вони направили до Ліги Націй відповідні документи. Для розгляду цих документів Ліга Націй створила комісію по розгляду питання
Loading...

 
 

Цікаве