WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → УПА - Курсова робота

УПА - Курсова робота

Україні, в тилу радянських військ, взяли на себе весь тягар визвольних змагань і повинні вести їх до перемоги або смерті. Лише так вони передадуть естафету боротьби новим поколінням. Бо в справі боротьби за державність України не може бути капітуляції, компромісів, не може бути й сумнівів у доцільності обраного
Умови, в яких вела боротьбу УПА в повоєнний час, були надзвичайно тяжкими. Проти неї було кинуто значні спеціальні сили НКВС, НКДБ (3 1946 р. МВС, МДБ), регулярні частини, винищувальні батальйони. В бойових підрозділах УПА було багато втрат. Однак, як зазначалося в постановах конференції ОУН (б) у червні 1946 р., український революційний рух героїчно витримав масовий терор більшовицьких збройних сил, так що "окупантові не вдалося ні знищити революційний рух і Організацію Українських Націоналістів, ні залякати народ репресіями і змусити відмовитися від участі в революційній боротьбі".
В умовах яких опинилася УПА після приходу радянських військ (НКВС) були розформовані регулярні курені й сотні УПА, створені підпільні диверсійні групи, які вели бойові дії методом раптових нападів на підрозділи спецвійськ та регулярні частини. Боротьба чимраз загострювалася. В 1947 р. на території 8 областей націоналістичне підпілля здійснило 906 збройних і політичних акцій проти радянської влади. Це здебільшого бої із спецпідрозділами МВС-МДБ, яких посилали на боротьбу з оунівським підпіллям та загонами і які вилучали у селян сільгосппродукцію, проводили колективізацію.
Керівні органи влади, відповідальні працівники МВС і МДБ вживали енергійних заходів для посилення боротьби з підпіллям ОУН і УПА. 10 січня 1945 р. у Львові відбулася нарада секретарів райкомів КП(б)У, начальників МДБ і МВС Львівської області з питання: "Про стан масової роботи серед населення і стан боротьби з українсько-німецькими націоналістами". Активну участь в обговоренні взяв секретар ЦК І(б)У М.С.Хрущов. Він втручався у промови виступаючих, ставив їм запитання, давав рекомендації щодо посилення боротьби з "буржуазними націоналістами". Ось деякі з таких рекомендацій. Коли один з доповідачів сказав, що бійців УПА підтримує місцеве населення, достачає їм розвідінформацію, М.С.Хрущов був категоричний: "Хто повідомляє їм, потрібно знайти їх помічників. Нас просто не будуть поважати, що ми не вживаємо заходів. Всіх, хто хоч трошки приймає участь, потрібно арештувати, кого потрібно судити, може й повісити, решту вислати, ось тоді ми будемо знати, що все буде в порядку, і населення буде знати, що за одного візьмемо сотню (а нині виходить навпаки)"
Найпоширенішим методом репресивних органів у боротьбі з повстанцями було створення та використання так званих груп спеціального призначення, що діяли під виглядом загонів УПА або боївок "Служби безпеки" ОУН. Мета таких провокаційноо-розвідувальних формувань - проведення агентурної роботи по виявленню керівників 0УН, командирів УПА, їх фізичному знищенню, проникнення в середовище ОУН-УПА з метою їх розкладу і дезорганізації, влаштування політичних провокацій, вбивство мирного населення, компроментація національно-визвольних змагань українського народу та дискредитація ідеї боротьби за самостіну соборну Українську державу. Подібні Групи використовувалися для взаємного нацьковування різних верств українського населення, протиставлення Західної і Східної України.
Так, у донесенні підписаному секретарем Жовківського райкому партії, начальниками райвідділів МВС і МДБ, до відповідних інстанцій у Львові повідомлялося про методи і форми боротьби а "українсько-німецькими націоналістами": "створені спеціальні групи з спеціальними завданнями з числа бандитів, що принесли каяття, а також взятих.. під час бойових операцій, які виявили бажання боротися з бандитами".
Своїми репресивними беззаконними діями органи-МВС і МДБ викликали невдоволення населення, відповідну реакцію оунівського підпілля, яке виступало на захист жителів населених пунктів. Свавілля і злочини, самочинні розстріли, фабрикація справ, тримання під арештом протягом багатьох місяців невинних людей, застосування недозволених методів слідства набули таких Масштабів, що вищі партійні органи мали вжити певних заходів для приборкання дуже "завзятих", було прийнято цілий ряд постанов про недоліки у роботі органів МВС, МДБ, порушення ними "радянської законності" в усіх західних областях. У них наводяться численні приклади жахливих репресій проти місцевого населення.
Безумовно, такі дії органів радянської влади спричиняли відплатні акції оунівського підпілля, які також застосовували силові методи боротьби. В результаті великих жертв зазнали обидві ворогуючі сторони. Про масштаби розв'язаної кровопролитної війни свідчать документи НКВС. Так, лише в період з лютого 1944 р. до кінця 1945 р. у західних областях проведено чекістсько-військових операцій 39773, убито підпільників УПА 103313, затримано упівців 110785 прийняли каяття 50058, затримано дезертирів з Червоної Армії 13704, тих, хто ухилявся від служби в ЧервонійАрмії, - 83284, принесли каяття дезертири і ті, хто ухилявся, 58488.
Перейшовши на підпільні методи, бойові групи УПА теж розгорнули боротьбу проти частин МВС-МДБ, регулярних військ, винищувальних батальйонів. Як писав учасник повстанського руху П.Мірчук, це була помста за кривди народу, за топтання його прав, за мільйони закатованих, запроторених у тюрми чи концтабори українських патріотів, за грабіж українського населення і знущання над ним, за намагання національно розкласти український народ і деморалізувати його. За його даними, підрозділи УПА здійснили в 1947-1948 рр. 2328 різних збройних сутичок і боїв з частинами та групами МВС-МДБ, винищувальними батальйонами. Упівці розгорнули масовий терор проти тих, хто підтримував радянську владу, вступав до колгоспів. Знищувалися адміністративні, колгоспні будівлі, приміщення партійних осередків, сільрад тощо. Так, влітку 1948 р. упівці на території Волинської області спалили колгоспи у селах: Первісся, Городище, Доротище, Гупали, Запілля, Потаки, Дубечко, Кримко, Ратне, Бузаки, Замшани, Хотишеве, Чорче, Височне, Прохід Синове, Мізове, Стара Вижівка, Тоболи, Вороколич. Знищено й організаторів колгоспів. У травні-червні 1948 р. були спалені колгоспи в 15 селах Львівської області.
Інформація про український повстанський дістала великого поширення в західних країнах. Тому радянський уряд прагнув будь-що і як найшвидше ліквідувати націоналістичні боївки, знешкодити керівників ОУН-УПА-УГВР. Війська МВС-МДБ ретельно прочісували ліси, оточували села, обстежували всі будівлі й закутки. Працівникам спецорганів вдалося проникнути в мережу ОУН-УПА з допомогою агентів з місцевого населення, а також членів упівських формувань, які вийшли з підпілля і принесли каяття. (Для націоналістичного підпілля настали тяжкі часи. Не вистачало зброї, продовольст-ва, амуніції. А головне - не виправдалися сподівання керівників ОУН на розв'язання війни між СРСР і західними державами. Адже розгортання повстанської боротьби проти
Loading...

 
 

Цікаве