WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → УПА - Курсова робота

УПА - Курсова робота

з большевицькими й польськими бандами викликали в українського населення Полісся й Волині захоплення.
3.1. Боротьба з німецькими окупантами
Бойові дії проти німецьких окупантів велися в період з 1942-1944 рік. За цей час УПА завдала німців відчутних втрат, як в живій силі так і в техніці. Найбільше боїв з німцями відбулося 1942 року та під час їх відступу у 1944 році
В травні червні 1943 р. відділи УПА в постійних боях з німецькими поліційними, а то й військовими частинами, опановують все Полісся та Волинь, обмежуючи панування німців на тих теренах виключно тільки до міст, головних шосейних шляхів та залізничних ліній. Одночасно УПА знешкодила польські "пляцуфкі" та звузила терени, опановані большевицькими партизанами до окремих, невеличких лісових просторів.
В травні 1943 р. загинув в сутичці з УПА шеф гітлерівських спецвідділів СА Люце з цілим своїм штабом, наткнувшись на відділ українських партизан на шляху Ковель-Рівне при повороті з інспекції своїх працівників у "райхскомісаріяті" України.
З замітніших боєвих дій УПА-Південь треба згадати зліквідування в червні 1943 р. німецької поліційної школи біля Житомира, яка числила 260 люда залоги, розгром німецьких частин під селом Устинівка, Потиївського району, 26. липня 1943 р., в якому німці втратили понад сто" людей вбитими і пораненими.
Першою боєвою акцією УНС-УПА був наскок влипні 1943 р. на карний табор в Святославі біля Сколього, в якому гештапо держало українську молодь, що відмовилась служити в "Бавдінсті", чи їхати на працю до Німеччини. Умови побуту в цьому таборі були жахливі, типові для німецьких концтаборів смерти. Відділи УНС захопили табор, зліквідували гештапівську охорону та німецьку адміністрацію табору, а всіх в'язнів звільнено, перевозячи виснажених та покатованих на лікування до різних санітарних станиць УНС .
" Останній великий бій з німецькими військовими частинами звела і УПА-Західвднях 9-16 липня 1944 р. у Скільщині біля с. Кам'янки і Липа Цей бій відбувся в час, коли большевики підходили вже до Львова і в німецьких руках залишились ще тільки невеликі окраїни українських земель. Можливо, що німці планували розбудовувати свої оборонні по зиції в Карпатах і в зв'язку з цим хотіли прочистити Карпати від українських повстанців.
9 липня 1944 р. дві німецькі дивізії почали наступ з двох сторін. - Зі шляху Синевідсько-і / Рожанка та зі сторони Болехова через Тисів і Прязу, - на становища УПА в районі / Кам'янка-Липа. На тому відтинку, в околиці села Липа, перебувала тоді старшинська / школа УПА "Олені", підстаршинська школа "Беркути", військова лічниця УПА з ок. і , 40 важко раненими та два курені УПА - курінь к-ра Різуна і курінь к-ра Козака. Інформації { про сили ворога та його плани одержало командування УПА від одного німецького старшини й двох підстарший, яких захоплено в полон при ліквідуванні німецького панцерного авта біля Кам'янки .,
Командування УПА, - к-р ВОIV майор Гуцул, к-р старшинської школи майор Поль, - постановили прийняти бій.
Ранком 9 липня німецькі частини, що наступали зі сторони Болехова, заатакували курінь сота. Різуна, що заздалегідь зайняв дуже вигідні для оборони й добре замасковані позиції в околиці гори Лопата. Німці попали тут відразу під дуже цільний вогонь повстанських сотен. Перегрупувавшись, німці пробували наступати вдруге, та по кількох годинах безуспішного наступу з великими втратами відступили. В наступ пішов полк мадярів. Та після барабанного вогню повстанської артилерії мадяри в неладі втекли, викликаючи цим замішання й серед німців. (Між УПА та мадярами був вже тоді договір про взаємний ненапад і мадярське командування полка обіцяло вже перед боєм втікати в неладі, як тільки УПА обстріляє їх нешкідливим для них гарматнім вогнем).
Після пополудня, одержавши допомогу зі сторони Либохори, німці поновили свій наступ. Тимчасом сотні УПА вспіли вже відтягнути всю свою важку зброю до бункерів на горі Лопаті і тепер, нібито під тиском наступаючих німців, охоронні частини перевели плановий відступ до бункерів. В розпалі наступу німці підсунулись за ними аж під бункери і - в вогні гармат і скорострілів, що висунулись з бункерів, дуже густо встелили своїми трупами все підніжжя Лопати. Зрозумівши безглуздя фронтового наступу на лінію бункерів, німці відступили до сіл Камінка, Бряза і Либохора.
Ніччю підтягнули німці під Лопату важку артилерію. А повстанці в той же час сподіючись цього, опустили Лопату, неспостережно перейшли на тили німецької артилерії і, коли вранці німці почали основний обстріл Лопати, повстанці позривали на шляхах всі мости, відтинаючи так сполуку німецьких частин з запіллям. Щойно по "здобутті" порожніх бункерів на Лопаті німці зорієнтувалися в положенні й почали відступ. Та тут, при кожному зірваному мості сипався на них вогонь розсіяних по горах повстанських скорострільних гнізд.
12. липня з Долини прибула нова німецька дивізія. Та вона не пішла в наступ, а ограничи-лась до кількаденного обстрілювання гарматнім вогнем недавніх повстанських позицій, знищивши при тому до тла приміщення старшинської школи та лічниці. На щастя всю залогу старшинської школи було вже перед тим переведено на верхи Яворинки, а ранених перевезено з лічниці на седа Липу, Лужки і Слободу.
14. липня відступили на Болехів дві перші німецькі дивізії, а 16-го третя дивізія до Долини. При тому,на чатини, які відступали на Болехів, зорганізовано було ще одну засідку між Брязою і Тисовом, яка нанесла ворогові, що спокійно маршував, ще один болючий удар. Втрати німців в тих шестиденних боях були величезні. Частини УПА втратили ледве кількадесять бійців вбитими і раненими.
В бою між селами Вілька і Яполоть на Рівенщині в дні 18. липня 1943 р. юнацька вишкільна група УПА під командуванням К-ра Цигана розбила відділ німецької жандармерії. Німці втратили 19 вбитими і більшу кількість раненими, яких, тікаючи, заорали з собою. Це була перша "практична вправа" вишкільного відділу молодих українських юнаків, які рішили розмовляти з окупантом - зброєю.
Наведені детальні описи трьох більших боїв УПА з німцями, в яких німці наступали окремими відділами та дивізіями, ілюструють партизанську тактику боїв УПА, завдяки якій відділи УПА при мінімальних власних втратах могли наносити ворогові дуже дошкульні удари.
Звичайно відділи УПА виминали великих боїв, а надто боїв з німецькою армією. Удари УПА були спрямовані насамперед проти німецької адміністрації і проти німецької поліції. Низка більших боїв з військовими частинами піднесла авторитет УПА в очах своїх і чужих, бо всі побачили, що УПА спроможна успішно протиставитись навіть більшим німецьким військовим з'єднанням, які послуговуються важкою артилерією, танками і навіть літаками
З вище викладеного випливає, що ОУН-УПА вела рішучі бойові дії проти нациських окупантів та їх союзників, відтягуючи на себе значні їх сили та контролюючи значну частину західної України, при цьому проявляючи зразки мужності, героїзму та військового вишколу.
3.2. Боротьба з польськими бандами
Здавалось би, що боротьба польського народу в час другої світової війни повинна була скеруватись
Loading...

 
 

Цікаве