WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → УПА - Курсова робота

УПА - Курсова робота


Курсова робота
УПА
ПЛАН
ВСТУП 3
1. Передумови створення УПА 4
2. Створення УПА, структура, організація, командування. 8
3. Боєві дії УПА 23
3.1. Боротьба з німецькими окупантами 23
3.2. Боротьба із польськими бандами 25
3.3. Боротьба з червоними партизанами 26
3.4. Боротьба УПА з НКВС (МДБ, МВС) 27
3.5. Боротьба на Закерзонні 29
ВИСНОВОК 34
Список використаної літератури 36
Повстанські Світлини 37
Епіграф
"На крові тих, що впали на полі бою в обороні рідних хат, сімей і населення, в наступі на гестапівські та енкаведівські гнізда й загони, в індивідуальному двобою в час конспіративної підпільної роботи, на крові тих, що замучені по тюрмах і таборах, виросла безсмертна легенда воюючої поневоленої нації, що вогненним смолоскипом горить у серцях і думах народу й освічує шлях у майбутнє. Україна живе й бореться та силою здобуває перемогу Хай же вічна буде слава впавшим героям, що склали своє життя на жертівник нації."
(з*Декларації* Проводу ОУН)
ВСТУП
Нині народ України розв'язує завдання величезної історичної вага - творення правової демократичної держави, відродження своєї духовності, плекання національної свідомості. Незалежність - заслуга не лише певних політичних сил. Це передусім безцінний набуток багатьох поколінь нашого народу. Адже кожній людині має бути притаманне почуття господаря на своїй землі, у своїй державі, і це невіддільне її право. Настав кінець доби недовіри, коли українці були роз'єднані не лише кордонами, а й упередженістю, підозрами, інспірованим ворогуванням.
Нині відкрилися широкі можливості об'єктивного висвітлення історичного минулого українського народу. Необхідно повернути із забуття найважливіші події та імена справжніх лицарів України, які були рушіями історичних процесів і які привели нас до незалежності.
Неабияка роль у боротьбі за соборну суверенну Україну належить Організації Українських Націоналістів (ОУН) та створеній нею в роки другої світової війни Українській Повстанській Армії (УПА). Радянська історіографія упереджено висвітлювала діяльність цих формувань, зображаючи їх членів "українськими буржуазними націоналістами", які "продавали, зраджували інтереси українського народу".
Українські націоналісти звинувачувались у тому, що виступили проти польської, а потім і радянської влади. Впродовж десятиліть замовчувався національно-захисний характер їх політичної і збройної боротьби проти тоталітарних систем, які з надзвичайною жорстокістю придушували прагнення українського народу до власної державності. Після поразки визвольних змагань 1917-1920 рр. творці комуністичної ідеології свідомо і широко насаджували серед населення України зневагу й недовіру до своїх предвічних коренів, славного героїчного минулого, до діянь українських державних, політичних, військових діячів. Тож не одне покоління виховувалося на сфальсифікованій історії.
Безумовно, було б невірним виправдовувати тіньові сторінки діяльності ОУН-УПА, так само як і радянські силові структури, які своєю репресивною діяльністю на західноукраїнських землях провокували конфронтацію, спричиняли відплатні дії оунівських збройних формувань, що виступили на захист місцевого населення.
У даній курсовій роботі об'єктивно подані історичні події тієї складної, суперечливої епохи.
1. Передумови створення УПА
Історія українського народу засвідчила його нездоланне прагнення до волі, збереження своєї етнічної і національної самобутності, створення власної держави як передумови і як результату буття нації. У той час, як націоналісти вважали націоналізм не чим іншим, як справжнім патріотизмом, "інтернаціоналісти" творили міф про те, що український націоналізм неприйнятний як для інших етносів, так і для самих українців. Як підтверджує досвід розвинутих держав за всю історію людства не винайдено сприятливішого суспільного середовища для реалізації усіх прав людини, ніж національна спільнота у формі національної держави.
У 20-30-і рр. прапор боротьби за національне визволення піднесла Організація Українських Націоналістів (ОУН).
Попередницею ОУН була нелегальна патріотична Українська військова організація (УВО), членами якої були переважно колишні вояки українських збройних формувань. Вони не примирилися з поразкою визвольних змагань 1917-1920 рр. і вирішили продовжувати боротьбу за незалежність всіх окупованих українських земель.
До складу УВО входили люди різних політичних та ідеологічних переконань. Поряд з діяльністю в суворо законспірованих формах постала необхідність розгорнути широку агітаційну роботу серед українського населення. Виникла гостра потреба в пропагандистах і організаторах, здатних діяти і нелегально, і легально. Зміна обстановки і характеру боротьби вимагала й докорінних змін у самій організації. Як писав відомий публіцист з діаспори Ю. Бойко, то був період розвитку націоналістичної духовності, великих дерзань, гострого критицизму попереднього покоління, що загубило можливість національної революції організатор і керівник УВО Є.Коновалець та політичні однодумці дійшли висновку, що для боротьби за Українську соборну суверенну державу необхідно створити ідеологічну організацію, якою і стала ОУН.
Перший Конгрес, який згодом стали називати-Великим збором ОУН, проходив у Відні 28січня - 3 лютого 1929 р. У вступній промові Є.Коновалець проаналізував стан українське визвольного руху і виклав основні завдання Конгресу. Було затверджено Провід українських націоналістів (ПУН) у такому складі: голова (Провідник ОУН) - Є.Коновалець, члени - Д.Андрієвський, Ю.Васиян, Д.Демчук, М.Капустянський, П.Кожевників, Л.Костарів, В.Мартинець, М.Сціборський; головний суддя ОУН - Я.Дуб, головний коптролер - Я.Моралевич. Великий збір став головним органом ОУН.
Ідеєю боротьби за соборну суверенну Україну були пройняті всі промови, дискусії, постанови Конгресу. Засобом досягнення мети оголошено революційну, силову боротьбу проти всіх поневолювачів українського народу.
Як найголовніше завдання ПУН висував виховання українського народу в дусі готовності самопожертви в ім'я незалежної держави, пробудження національної свідомості, гідності, нестримного прагнення до державної незалежності
У заключній промові на Зборі Є.Коновалець наголосив на завданнях щойно створеної ОУН: "Ще раз коротко узмислити і величину нашого зобов'язання: мобілізуючи і спираючись на широкі народні маси, мусимо, ведучи їх, боротися і добитися віднови Самостійної Соборної Української Національної Держави на всіх просторах життя українського народу. Як учить досвід цілих українських поколінь, можемо цього досягти тільки революційними, ніколи ж еволюційнимишляхами".
Від імені Збору було видано відозву до українського народу, де окреслено шляхи побудови незалежної соборної Української держави. Боротьба української
Loading...

 
 

Цікаве