WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Бої на Маківці (1915 рік) - Реферат

Бої на Маківці (1915 рік) - Реферат

москаль б'є в неї гранатами, Хто голоситься добровільно, щоб завести товаришам муніцію, щоб удержати Маківку? Я, Я, Я! ...Пішло їх тридцять молоденьких гоцулів рекрутів. Спокійно, мов би розриви московських гармат не для них були призначені - понесли той дорогоцінний скарб. Та він запримітив їх. Зрозумів, Що вже майже повна побіда може висковзнути йому з рук. Як гурток сірих постатей із тими зелено-білими пачками зайде на гору. Зрозумів, що там уже бракує ... Не одну, але три батареї спрямував на дорогу. Живими їх не пустять. Заклекотіло в воздусі, дороги вже не було видно. Хіба по стовпах закинутої землі можна було догадатися, що туди веде дорога...
Стрільці здержали Маківку. Відбили десять разів сильнішого ворога. Гордо відповідає кожний: "Я був на Маківці! Але якби наші рекрути не доставили нам муніцію, не знаю щоб сталося". А другий учасник і герой цього бою підхорунжий Кліан Соколовський також описує цей бій у своєму щоденнику:
01.051915 року. Найприкрішим днем буз день - 01.05.1915р. Москалі почали перед тим приступ на наше праве крило дещо нижче від попереднього дня. Воно було найслабше. Незамітно підповзли під дроти і почали стріляти дум - дум кулями та кидати ручними гранатами на наші рови. А коли і їх скоростріл почав лопотіти - наше військо подалося. Того тільки ждали москалі, вдерлися нанаші становища, витягнули там свій скоростріл і відперли знову наших в долину. Страшна стрілянина.
Москалі за хвилю могли зайняти цілу Маківку. Післано курін Коссака і сотню Мельника - та годі гаки було здержатись. Не видержали ворожого вогня. Критична хвиля. Неспокій на лицях командирів, а, телефони ратунку ополченців розривали душу. Вони ж сиділи там три місяці, зросили її своєю кров'ю, а тепер мали б її утратити? Ніколи!
Стрільці наперли втретє і при помочі скоростріла заняли наші становища. Москалі відступили з великими втратами. Стрільці бігали як льви і жадали постійно муніції.
Немалу послугу принесла наша артилерія. Вже на початку лютого 1915 року під час боїв за гору Явірник австрійське командування вжило вперше важких 30,5 цм. Гармат /Морзерів/ кілька таких стрілів було доволі, щоб москалям відібрати охоту спротиву. Взагалі морзери віддали союзним арміям велику прислугу на всіх фронтах в т. ч. і в боях за Маківку.
Забезпечення артилерійськими боєприпасами з 1915 року в союзних арміях було полішено, особливо це відчувалось в важкій артилерії, де союзники мали значну перевагу над Російською. Їх артилерія мала всього по - ч снарядів на гармату, союзники по її' на легку і по 600 на важку. Зате кількісна перевага була і залишилась на російській стороні. Повсякчасно шліфував свою майстерність винятково здібний артилерист УСС чотар Н. Боєводка, який надзвичайно майстерно керував артилерійським вогнем гарматних батарей., зривав наступальні операції російських військ, часто в двобої із російською артилерією знищував їх позиції і гармати, як приміром на Погари, Клаві.
Виняткова заслуга успішних боїв у Карпатах в зимовий період 1914-1915р.р. належить польовій артилерії середнього калібру, котра завжди піддержувала атаки УСС в надзвичайно важких умовах зимової компанії. Особливо популярною, навіть легендарною була надважка гармата "Берта" в корпусі Гофмана.
Москалі поновили наступ щей на другий день - 2 грання, але ці спроби були вже дуже нерішучі, бо москалі знали, що доки стрільці на Маківці, то ніяка сила Маківки не здобуде. Та вже за два дні стрільці зійшли з Маківки в запас на відпочинок, а на їх місця на Маківку прийшли мадяри. З цього скористалися москалі та й знову наступали на Маківку, проломили позиції мадярських частин тай зайняли цілу гору. Через день у бою під Плівкою курінь отамана Коссака відповів успішною операцією, у ході якої захопив більше тисячі полонених, серед яких було чимало козаків каледівської дивізії. Тепер Маківка для них не мала того значіння, що кілька днів тому. Прорив німецько - австрійської армії під Горлицями й Гарновим тай переможний похід цих армій на схід, змусили москалів відступити з Карпат. Та за Маковецькі бої австрійська команда склала УСС особливе признання.
2-го травня команда 55-ї дивізії в денному приказі висловила УСС між іншим таке признання:
"Від ряду днів намагається ворог вибити пролом у наших становищах. Як перед тим його напади звернені були на Татарівку, так тепер видав він клич "Маківка!". У дводенних боях вдалося добути частину становищ нашого відділу, що боровся по геройську. Аж тут, у найгрізніший хвилині появились Українці. Вони можуть гордо глядіти на свої подвиги, бо повсякчасно залишиться в історії слава їхніх хоробрих діл та золотий лавровий листок в історії їхнього народу .
Боротьба була важка і вимагала жертв.
Тим, що залишились живими, висловлюємо нашу щиру подяку. І наш подив. Героям, що поклали свої голови і віддали останню краплину крови. Тим, що не можуть вже радіти перемогою, присвячуємо на вічну пам'ять цю згадку.
Українці! З великою гордістю можете глядіти на ваші найновіші геройські подвиги. Кожний мусить славитися приналежністю до Вашого Корпусу, бо матиме право назвати себе вибраною частиною. Я певний у тому, що в кожній небезпеці можна на вас числити.
Щоб ці побажання сповнились - тричі слава!
Ген. Фляйшман."
З нагоди подвигу на Маківці прислала свій привіт Українським Січовим Стрільцям Загальна Українська Рада та Українська Боєва Управа.
В ньому тодішня репрезентація українського народу витала УСС такими словами:
"...Ви, що з вибухом війни стали на перший поклик у рядах Українських Січових Стрільців, що від самого початку перенесли стільки труду й тяжких хвилин та пережили стільки прикрих недостач та розчарувань, а проте не впали на дусі, не стратили запалу для святої Справи і не знизили малого прапору, ви заслужили собі на правдивий подив і щиру вдячність сучасних і грядущих поколінь.
"…Ви дали доказ, що український нарід не зрікся своїх прав до самостійного життя та що він має волю і силу вибороти ті права кров'ю і залізом. Ви доказали, що довголітня неволя не знизила українського народу до ряду покірних рабів, бо він видав вас борців за волю.
"...Тому Загальна Українська Рада…щиро поздоровляє вас з Вашими блискучими успіхами та шле вам сердечний вислів признання і вдяки. Ще не вмерла Україна!
"...Побіда на Маківці перетріває не літа і десятки літ, а століття. Вона блестітиме в історії сонцем воєнної слави.
…Нехай воля сприяє на дальше Вашій непобідній зброї, а про поляглих героїв нехай живе вічно в цілім народі вдячна, щира пам'ять. "
Loading...

 
 

Цікаве