WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Бої на Маківці (1915 рік) - Реферат

Бої на Маківці (1915 рік) - Реферат

стрінув на горі Маківці стрілецьку запору і на ній . після чотириденних боїв, розбився.
НАСТУП .
Перший наступ москалів на австрійські становища почався вночі 28 квітня І 1915 року. Почався сильним барабанним вогнем по цілій лінії 130 австрійської бригади, до якої належали і УСО.
Московська артилерія почала вогонь зараз по півночі з 28 на 29 квітня 1915 року. Під цю гарматну музику московська піхота почала помалу підходитипід австрійські становища. Становища були неоднаково обсаджені . Найсильніше був обсаджений найвищий вершок Маківки, бо на цей вершок буз легкий доступ. Спад гори був лагідний, а до того москалі займали третій вершок правобіч звідси. Отже соди їм було найближча. Всі так і сподівалися, що москалі почнуть наступ на цей вершок, тим то й найсильніше його укріпили. Однаково ж москалі думали інакше. Вони дуже добре зрозуміли думки австрійської команди й хотіли перекреслити їх плани оборони. Замість на права крило , вони наступили на ліве. На лівому крилі Маківка була власне найслабша забезпечена - тут стояла лишень одна сотня наших дядьків ополченців під командос стрілецьких старшин хорунжих: Яремкевича й Тучапського.
Під гук гарматних стрілів москалі зійшли із захопленого вершка так обережно, що ніхто й не помітив Так само обережно підійшли вони під австрійські становила, тому напад їх на окопи був зовсім несподіваний, а надто, що доступ по цього вершка буз незвичайно трудний, бо спід гори буз дуже стрімкий. А крім того ворожа артилерія била найбільш на середню частину гори, тобто на той сильно забезпечений вершок. Очевидно, це був підступ. Гарматним.. вогнем на цей вершок москалі прикривали наступ на ліве крило.
Підступ частинно вдався. Нишком знищили вони досить сильні. польові застали та й перли сильно вперед на становища сонних дядьків ополченців. Наступав цілий московський курінь, а за ним підходили ще три полки. Слабі чисельно ополченці, а до того нападені зовсім несподівано, не могли довго боронитися. Москалі вже зайняли долішні становища та й підходили під сам верх, загрожуючи ополченцям. Перелякані таким наглим наступом , не видержали напору й подалися назад.
Так повстав пролом, куди москалі впакувалися цілим полком і почали скоро розширювати свою лінію. Вони заходять праве й ліве крило цієї обсади та й роздирають пролом. Так дійшли вже майже до половини Маківки під верх найважніше становище I30-ї бригади.
На оборону лівого, загроженого крила, де стався пролом вийшов цілий 1-й курінь УСС - сотні Букшованого, Дудинського Носковського й Семенюка, полонина 2-го куреня: сотні Будзиновського, Мельника та й одна чота сотні О.Левицького.
На гору заходили стрільці роями, а то й меншими відділами, бо цілу дорогу обстрілювала ворожа артилерія, щоб не допустити скріплення. Іншої дороги на гору не було, хіба лісом, але це було небезпечно, бо тоді стрільці розсипалися по горах і вертепах та не скоро зібралися б до купи. Та заки москалі змогли знищити всю обсаду /оборону/ лівого крила, наспіла поміч. Стрілецькі сотні кинулись цілим розгоном на праву лінію москалів, що відразу розлетілася під таким сильним ударом. З розмаху ударили й другу московську лінів, що ставила завзятий опір. Гук гармат й ручних бомб, лопіт крісів, скорострілів наповняв свіжий весняний ранок. До того мішалося ще й грімке й могутнє стрілецьке 'Слава' і московське "Ура", що розносилося по всіх горах.
Натиснувши з усієї сили на московські лави, стрільці кинулись у протинаступ. Різали й кололи, розбивали прикладами ворожі голови, але не дались і відперли москалів.
Після страшного, хоч і короткого рукопашного бою, Стрільці зігнали москалів згори й поперли далі аж до їхніх вихідних становищ. Там у московських окопах прийшло знову до зудару на багнети витовкли стрільці москалів до решти. Лиш маленька частина попалася в полон.
На місці боїв залишилися трупи й ранені. Героями того дня були відважні провідники стрілецтва, молоді старшини: четар Кучабський, хорунжий Коберський, четар Гнатевич, що з критичні хвилі підніс скрині з набоями до скорострілів, а також роздав їх воякам, хорунжий Свідерський, четар А.Мельник, Яримович, Артемович, Каратницький, хорунжий Яремкевич Олена Степанівна і багато стрільців рядовиків, брати Зітинюки що добули ворожий скоростріл і дев'ять москалів забрали в полон, стрілець Саджениця, що вбив старшину від скорострілу, забрав скоростріл і десять москалів, десятник Ганківський, що вирятував австрійського старшину з неволі, куди й сам дістався, віднісши його на плечах через ворожу лінію і багато, багато інших подібних героїв.
На відбитих становищах пробули стрільці до полудня . А коло третьої години прийшла зміна й стрільці відішли на відпочинок.
В цьому не першому великому бою УСС виказали певну свою боєздатність, свою військову заправу й воєнний гарт, а вже над-усе - свою відвагу й завзяття. Цей бій буз один із тих, що показують, чого може доказати любов до рідної землі.
ДРУГИЙ НАСТУП.
Але москалі не відпочивали. На другий день, а радше на другу ніч - 30 квітня вони поновили наступ і попробували вдруге здобути Маківку. Цим разом почали наступ на праве крило маковецької обсади, на другий верх Маківки. Москалі заслали в цей наст подвійну кількість війська. Та й із подвійним завзяттям ішли москалі в наступ. Полонені розказували, що вони не діставали їсти, бо їхня команда заявила, що не дістануть їсти, поки не здобудуть Маківки. Тим то й не диво, що голодні москалі були люті, як звірі та й наступали з усією своєю скаженістю.
На верху стояли два відділи українських ополченців. Москалі, бачивши, що гора не дуже забезпечена, кинулися на цих дядьків і розбила їх в дуже короткому часі. В цей спосіб прорвали лінію, вдерлися великими масами на верх гори, та не зустрівши майже ніякого опору почали збігати на другий бік гори, кидаючи направо і наліво ручні гранати. Але тут зустріла їх несподіванка. Збоку гори підпирали наступ чота Мельника й Будзиновського, а з долини замкнули їм дорогу дві запасні Стрілецькі сотні, покликані на допомогу. В туж мить чета Мельника й Будзиновського зрозуміли й опанували своє положення. Вони утворили крилову розстрільну й узяли московські лази в два вогні, обстрілювали збоку. Цей вогонь зупинив на мить розгін москалів і дав змогу ополченцям упорядкуватися до відпору. За той час затривожено решту запасних сотень, що скріпили відділи ополченців. А зараз , саме в ту хвилину, коли москалі, заскочені несподіваним вогнем двох стрілецьких сотень, здержали свій наступ на противну сторону гори, долучився стрілецький запас і скріпив лази
Loading...

 
 

Цікаве