WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Бої на Маківці (1915 рік) - Реферат

Бої на Маківці (1915 рік) - Реферат


Реферат на тему:
Бої на Маківці (1915 рік)
?
МАКІВКА- це один із невисоких верхів Карпатських гір, що був свідком і тереном боротьби двох смертельних ворогів, змагу, що хоч і не рішав про долю української землі, але був по довгій перерві першою спробою сил двох відвічних противників - духа Мазепи, що втілився в постатях Українських Січових Стрільців з одного боку й духа московського царизму. Тим то й Маківка, хоч і не вирішила цього змагу в українську користь, то проте вона є грізною осторогою Московії, що сила Мазепінців постійно росте і прийде незабаром до головного змагу, де перемога мусить бути на стороні Мазепинських потомків.
Гора Маківка находиться в Тухольщині, 5 км від славетної Тухлі, відомої з Франкового Захара Беркута. Вже зі сколівського шляху можна бачити високі вершки гір, порослі смерековим лісом. Два найвищі вершки - це верхи гори Кливи /1069 м/ і Махізки/953м/. Маківка мав три верхи - всі порослі лісами. Від півночі й північного заходу оточує Маківку річка Головчанка, що впадав до річки Опір. З цього боку Маківка дужа стрімка й неприступна. Ще стрімкіше спадає Маківка на північний захід -з боку гори Плішки. Вздовж річки Головчанки тягнеться мальовниче село Головецько. Село велике й розкинуте по горах, було колись гарне й багате, але в часі війни зруйноване й спалене. Сьогодні вже відновлене й відбудоване так, що не дуже пізнати слідів воєнної заверюхи.
З 3 по 21 березня 1915 року сюди було переведено цілий Український Легіон, який розмістився в с. Грабівці і с. Головецьку. Ця 130 бригада, що до неї належав Український Легіон, держала відтинок фронту на горах Клива і Маківка.
Український Легіон ділився в цей час на два курені й доповняльну сотню. Комендантами цих відділів були: сотник Григорій Коссак, Сень Горук і др. Н.Гірняк.
Бої за Маківку почалися зараз після приходу 1-го куреня до Головецька. В часі між 23 березня і 4 квітня москалі двічі пробували проломити на становищах УСС ліве крило маківської залоги, й безупинно непокоїли стрілецькі застави нічними нападами. Але чуйність стрілецьких сотень та їх цільний вогонь раз-у-раз нівечили задуми москалів.
Після кількох невдалих спроб проломитися на становищах Українських Січових Стрільців, москалі після Великодня спробували щастя на правому крилі маківського фронту. Але рішучий протиудар двох стрілецьких сотень /Дудинсьхого та Носковського, що прийшли вчасно на поміч, зліквідував і цю виправу москалів. Коли нарешті їм відпала охота добувати Маківку й на фронті стадо спокійніше, ввесь курінь стягнули 17 квітня до Головецька і одна третя куреня виїхала на відпочинок до Коша, що стояв тоді у Замковій Паланні, коло Мукачева. Зате незабаром із Коша прийшло на доповнення 400 новобранців.
Тимчасом пруській дивізії, що стояла ліворуч 130 бригади вдалося 24 квітня добути довго й завзято оспорюваний верх Острий і таким чином опанувати долину Орави, що промощує шлях на Сколе, Тоді й на заході австро-німецькі армії готовились до рішучої офензиви. Московське командування, що видко вчасно дізналося про намірі противника, зібралося випередити його а ін шому місці, в районі Південної Армії. Воно кинуло сюди масу нових полків і 28.квітня почало свою офензиву на Маківці, щоб за всяку ціну повернути собі вважливу стратегічну висоту - Острий верхі вирватись на оперативний простір: прориву на Закарпаття. Оскільки чолові атаки на німецькі становища на цій горі раз у раз розбивалися і були завжди безуспішними москалі взялися до іншого способу і пішли наступом на становище 130 бригади на горі Маківці де держали оборону легіони Українських Січових Стрільців.
Добуваючи гору Маківку, росіяни могли легше добратись до німецьких позицій від сторони с. Рикова, вийти на запілля Південної армії, відкрити собі ворота прориву та виходу ва Закарпатську рівнину.
В зв'язку з тим, що 15 квітня 1915 року Австро-німецькі війська після цілодобового артилерійського обстрілу нанесли удар надзвичайної сили і прорвали оборону російських військ, генерал Брусилов вирішив зробити випад зі свого боку Південно-Західним фронтом, нанести контрудар у правий фланг союзних військ і постаратися зупинити наступальний порив австро-німецьких військ, зайти їм на комунікації, відрубати саме коріння наступальної операції відрізати їх війська від тилу, заставити їх битися з перевернутим фронтом , а з разі успішного розвитку задуманого контр наступу російських військ прорватися їм на Закарпаття, Угорську рівнин; і далі на Будапешт.
Сюди були перекинуті резерви набрані із частин пакетами із Іб. стрілецького полку шефом якого був сам цар. "залізної стрілецької дивізії 3-го кавказького армійського корпусу, кавалерійської дивізії генерала Каледіна і генерала Корнілова те інших корпусів 7,8,9 та II Армії, які вели бойові дії в Карпатах. Дією операцією безпосередньо керував найбільш здібний і талановитий полководець російської армії генерал Брусилов по наказу Верховного головного командуючого Росії генерала Іванова
12 квітня на Південно-Західний фронт прибув цар Микола 1 із Львова цар зі своєю свитою приїхав до Самбора, де містився штаб армії Брусилова. Потім імператор побував у Хирові, де огляну 3-й корпус, після чого заїхав у недавно захоплений Перемишль.
Мабуть, генералу Іванову хотілося підняти настрій царя добрими вістями з Карпат та завоювати його прихильність. Отож, підтягнувши важку артлерію і свіжі частини російські війська розпочали рішучий штурм Маківки.
Маківка, а поруч неї Клиза, Погар та Гострий верх була тими природними твердинями, що боронили перехід долиною Опору з Галичини на Закарпаття. Перед маковецькими боями УСС - ці перебували в кількох місцях. Управа Куренів та більша частина стрільців стояла в Скільському Грабівці. На маленьке сільце між горами на південь від Маківки і Клизи. Частина Стрільців містилася при команді бригади й творила так звану бригадну охорону, а решта а лісах під Менчілом /гора на південний захід від Маківки, має висоту 1014 м./ а то й на Маківці. Два верхи Маківки займали Стрільці, а третій москалі. На інших верхах стояли німці й австріяки.
В природі заповідалася вже весна. Прийшли гарні погідні весняні дні. Сніги топилися, розвивалися дерева, зеленіла трава й показувалися перші цвіти.
Стрільці раділи , що весна принесе їм якісь новини, може відкрив їм дорогу з рідну Галичину. Сподівалися вирішальних боїв майже кожного дня.
В такому ожиданні нових подій минула друга половина квітні що й справді принесла деякі зміни, особливо ж принесла тяжкі бої з москалями.
Одначе розмах московського наступу
Loading...

 
 

Цікаве