WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Давня історія України - Контрольна робота

Давня історія України - Контрольна робота

зернотерками. Сіяли пшеницю, ячмінь, просо. Уся хліборобська праця лежала на жінках. За неолітичної доби відомо чимало будівель на плотах, на озерах та річках, а також на палях, які вбивали в дно річок та озер. На них будували мости з халупами. Такі будівлі відомі на Поліссі, на Волині, на Поділлі. За часів неоліту почали споруджувати човни.
З великого стовбура дерева випалювали середину,вигладжували її сокирами з каменю, залишаючи одну-дві перегородки. Такого човна знайдено біля с. Сабатинівки, на р. Возі. Цими човнами можна було випливати на середину великих річок та озер для рибальства, а також робити більші рейси річками, які набули значення водяних шляхів, що сполучали різні племена. З цього часу в житті людини починається нова ера: вона виходить за межі території, де мешкає. Поволі зникають межі між окремими племенами, починаються зв'язки між віддаленими країнами. Зароджується обмін, починаються впливи різних культур. В Україні знаходять вироби з кам'яних порід, яких нема в тій місцевості. Так - смугнастий камінь з Волині, обседіян з Вірменії або Карпат на Наддніпрянській Україні. За цей час можна спостерігати на Україні культурні впливи різних країн. Вони виявляються у формах знарядь, у типах їх.
За часів неоліту можна констатувати, що Україна мала більше зв'язків з культурними країнами Сходу (Месопотамією, Кавказом, Малою Азією), ніж з ближчими сусідами на півночі. Так, Східня Європа вже тоді поділялася на дві частини: південну - майбутню Україну та північну - майбутню Московію, які перебували під різними впливами і утворювали окремі культури. Шириться мистецтво, але в ньому зникають реалістичні відображення тварин, мабуть у зв'язку з тим, що полювання на диких тварин перестало відігравати таку велику ролю, як то було за часів палеоліту. Можна докладніше уявити собі релігію людини. Поширюється культ жінки, жіночого божества.
У похованнях видно вже певний ритуал. Покійника часто скорчують, навіть зв'язують. Його посипають червоною вохрою, що символізувало трупоспалення. З покійником ховають зброю, прикраси, їжу в горщиках - усе, що йому потрібно на тому світі. Людина неоліту вірила в те, що життя людини не припиняється з смертю на землі. Люди неоліту жили родовими групами, об'єднаними особою жінки-матері, бо діти, з-за відсутности постійних шлюбів, не знали батьків, і спорідгієння велося за розрахунком зв'язків з матір'ю. Так утворився лад, в якому жінці належало першенство в житті групи: матріярхат. Матріярхат відбився на релігійних уявленнях, на культі богині- матері. Взагалі за неоліту зайшло так багато змін у побуті людини та в її фізичній будові, що антропологи припускають появу нової раси в Європі і, зокрема, в Україні. Раса, яка змінила неандертальську, кроманьйонська.
У 8-6 тисячоліттях до Р. X. стає помітною балто-білорусько-українська єдність на тлі дальшого розвитку Європи. Виявилася вона в культурі неоліту ямково-гребінчастого стилю. Назва цієї культури походить від характеристичного для неї посуду, орнаментованого відтисками гребінців або патичків, обмотаних шнурками. Носії цієї культури жили великими селищами на узгір'ях, біля води. В Україні відомо багато поселень із цього часу (біля Погорілого на Чернігівщині, Міньєвки на Ізюмщині, Зоранки на Волині, Кам'яні могили на Маріюпільщині тощо).
У Західній Європі їм відповідали селища типу "к'оккенмеддінгів": так називаються купи харчових покидьків, переважно з кісток спожитих риб, мушлів тощо. Кераміка ямково-гребінчастого стилю стала основою слов'янського стилю кераміки. Єдність балто-білорусько-українська не була тривка. Вона розпалася на три комплекси. Але на Україні від цієї групи почалася Трипільська культура, найцікавіша в ії історії.
1. Стоянки первісної людини на Україні
У Запорізькій області, напевно, як ніде в Україні, помітні традиції, що ідуть коренями в багату історію краю. Найдавніші стоянки первісних людей у річковій долині порожистої частини Дніпра відносяться до епохи середнього палеоліту (100 - 40 тис. років тому). Протягом багатьох сторіч територія краю була своєрідним коридором, яким проходили різні народи, де схрещувалися різні культури. Кіммерійці, скіфи і сармати, готи і гуни, авари, хазари, половці, печеніги, слов'яни залишили після себе в Придніпровських степах різноманітні археологічні пам'ятники.
Ще одним прикладом стоянок первісних людей в Україні є Добраничевська стоянка на Київщині.
Її відкрито в 1953 році і досліджено експедицією академією наук УРСР під керівництвом доктора історичних наук И.Г. Шовкопляса. Експедиція знайшла стоянку первісних людей періоду пізнього палеоліту (12 тис. років тому ). Відкриті і досліджені залишки чотирьох жител, ями-комори з кістками диких тварин, чотири господарсько-виробничих центри з багаттями і місцями обробки кістки і каменю.
Якими ж вони були, добраничівці десятого (приблизно) тисячоріччя до нашої ери? Крім кістки, вони прекрасно володіли іншими виробними матеріалами, насамперед, мінерального походження. На зброю й інструменти йшли кремінь, піщаник, янтар... навіть гірський кришталь! У Яготинському районі його ніколи не було; залишається припустити, що мисливці-збирачі або принесли ці прозорі кристали зі своїх попередніх мандрівок, або... Невже в кроманьонцев вже існувала обмінна торгівля?!
Нажаль, останки людських тіл на добраничевській стоянці не були знайдені, - імовірніше всього, відкочували... але уявити собі і характер, і побут добраничевців ми в цілому здатні.
Вони були вже повноцінними людьми, багато в чому схожими на нас. Безумовно, стояли ближче, чим ми, до природи; краще знали, як вижити і прокормитися в лісостепу, як наздогнати ту або іншу тварину (полювали адже і на копитних, і на хижаків, і на птахів, та й рибу ловили); розуміли в цілющих рослинах...
З іншого боку, вражає їхня беззахисність перед стихіями, перед дійсно небезпечними хворобами, віковими змінами організму. Тут дорослими ставали в 10-12 років, і мало хто доживав до тридцяти... Можливо, добраничевці не відали такого лиха, як війна, але могли голодувати і, не виключено, у лихі часи вддаватися до канібалізма...
Утім, одне безсумнівне досягнення, величезне по своїх наслідках, люди палеоліту все-таки зробили. Про нього таки говорить Рибаков: "Верхньопалеолітичний Homo sapіens, що переборов уже неандертальську кризу інбридингу (кровозмішення) і цілком усвідомив біологічну природу розмноження, з особливим інтересом і увагою відносився до теми плідності і зробив символом її жінку".
Тобто, раніше повсюдні шлюби між кровними родичами припинилися; дружин, треба думати, шукали в сусідніх поселеннях. Увага ж добраничевцев до "теми плідності" безсумнівна - збереглася груба бурштинова статуетка, що нагадує жіноче тіло. Більше нічого про духовне життя, про вірування і звичаї
Loading...

 
 

Цікаве