WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Северин Наливайко - Курсова робота

Северин Наливайко - Курсова робота

допускали його до своїх укріплень, робили вночі вилазки і нападали на противника, завдавали йому багато втрат.
Нестерпне становище в таборі повстанців після тижневої блокади загострилося до краю. Воно ще більше посилило суперечки між двома групами козаків, які всіляко намагався використати Жолкевський, знову почавши переговори з Лободою. Більша частина повстанців зная віроломство польської шляхти, ніяк не хотіла складати зброю. Цю групу очолював Наливайко, Шаула і К.Кремпський. Вона складалась з нереєстрових козаків і селян, трудящих з міст.
У таборі щодня відбувались бурхливі ради, на яких обмірковувалось питання про загальну діяльність. Розмови не припинялись ні вдень ні вночі.
Під час однієї бурхливої ради між реєстровими і нереєстровими козаками розгорілася бійка, в результаті якої Лобода був убитий. Після страти Лободи реєстрові козаки розгубилися і на певний час припинили свою активність. Найсильнішою групою серед повстанців тимчасово стали запорозькі нереєстрові козаки, на чолі с Крифтофом Кремпським. З того часу повстанці під керівництвом Наливайка майже щодня влаштовували вилазку на шляхетський табір, щоразу завдаваючи ворогові багато шкоди.
25 травня 1596 р. в польський табір було привезено з Києва багато зброї. Жолкевський наказав своїм полковникам спрямувати всі гармати на центральну частину повстанського табору і продовжувати обстріл вдень і вночі. Від ворожих снарядів в таборі спалахнула пожежа в кількох містах , загинули сотні людей і худоби; реєстрові козаки не слухали распоряджень гетьмана і зовсім ухилялись від боротьби. Сили повстанців слабшали, вилазки припинились. Майже зовсім вичерпались продукти харчування.
В таких умовах Жолкевський знову розпочав свої провокаційні переговори з реєстровими козаками.
Наливайко, Кремпський та численні маси козаків і селян рішучі виступали проти капітуляції. Але більшість людей Солоницького табору вже не підтримували Наливайка і Кремпського. Ці люди вимагали прийняти пропозицію Жолкевського перемір'я. Повстанці не знали, що із Запорозький Січі йде до них велика допомога. Так, кінець кінцем , повстанці, маючи перед очима змучених жінок і дітей, поранених і хворих, не витримали дальшої боротьби і прийняли тяжкі умови капітуляції.
Як тільки стало відомо, що більшість повстанців погодилась капітулювати і видати королівському командуванню провідників, Наливайко із своїм полком хотів вирватися з табору і вирушити в південні степи. Але за ним пильно стежили реєстрові козаки, бо ім'я Наливайка першим згадувалося в усіх вимогах жолкевського. Коли вони спробували схопити Наливайка і заковати його в кандали, в таборі повстанців повстанців розгорілась збройна міжусобна боротьба, прискорила жахливий кінець для Солоницького табору.
28 травня 1596 р. оставшиєся реєстровиє козаки схопили Наливайка, закували його і негайно видали Жолкевському. Потім були схоплені Шаула та інші поводирі повстанців.
Після виконання основних вимог повстанців Жолкевський дозволив магнатам і шляхті забрати всіх своїх підданих, а жовнірам і найманцям позбирати зброю, порох, коштовні речі та ін., а тих хто чинив опір вбити.
Зрозумівши віроломство королівського командування, запорозькі козаки, селяни та інші повстанці знову взялись за шаблі. Але було вже пізно. Польсько-шляхетське військо почало чинити криваву розправу над усіма без розбору, не уникли цієї розправи і реєстрові козаки. Під час цієї кривавої бійки вдалося втекти в степ близько 1.500 козаків разом з К.Кремпським. Історичні джерела, які свідчать про кількість повстанців, що загинули, не дають нам точних даних.
Не зважаючи на тяжку поразку на Солониці, селяни, козаки і далі боролись проти магнатів і шляхти. Поразка стала значним уроком для селян і козаків. Це повстання було початком тривалой збройной боротьби селян і козаків проти своїх гнобителів.
9. СТРАТА НАЛИВАЙКА
Після поразки на Солониці, Наливайка королівський уряд тримав у в'язниці більше 10 місяців, застосовуючи до нього найлютіші засоби катування і знищення. Королівські урядовці намагалися довідатися про його особисті політичні плани: відносини з російським урядом , кримським ханом, австрійським імператором, молдавським господарем. Допитуючи Наливайка урядовці намагалися глибше дізнатися про визвольну боротьбу на Україні з тією метою, щоб у майбутньому не допустити ще такого повстання.
Так, у Варшаві понад 300 днів королівські кати знущались з Наливайка: не давали їсти, пити, спати, тримали на холоді, пекли розжареним залізом та ін. На всі запитання катів Наливайко відповідав, що боровся проти гнобителів, прагнув визволити людей з панського рабства, дати їм більше незалежного життя.
Проте у Варшаві було чимало таких людей, які співчували Наливайкові і намагалися йому допомогти втекти із в'язниці. Селянин магната Язковецького, який довгий час разом з Наливайком воювал прибув у Варшаву і підготовляв втечу. Він зумів через вікно передати йому в тюрму пилку. Наливайко перепилив нею колоду, до якої був прикут і мав намір втекти. Проте варта випадково дізналася про це і перешкодила втечі.
Тривале ув'язнення Наливайка викликало серед деяких магнатів і шляхтичів підозріння в тому, що ніби хтось у королівському уряді має велику силу і навмисно зволікає його страту. Підозріння також падали і на К.Острозького, але його класові інтереси не мали нічого спільного з інтересами Наливайка.
На вимогу магнатів і шляхти королівський уряд вирішив прискорити страту Наливайка. 1 квітня 1597 р. він був прилюдно страчений у Варшаві.
Згодом про героїчну боротьбу і смерть Наливайка було складено багато пісень і легенд, віршів написаних Шевченком.
10. ЗАКЛЮЧЕННЯ
У боротьбі проти польсько-шляхетського панування 1591-1596 р.р. український народ мав успіхи і невдачі. Іноді повстанці визволяли цілі волості і навіть повіти, де селяни і козаки створювали свою владу. На Брацлавщині, Поділлі, Волині і Київщині повстанці захопили сотні феодальних маєтків, знищілинемало гнобителів.
Значна частина повстанців загинула, інші пішли на Запоріжжя, чимало селян, рятуючи своє життя, переселилося на територію Слобожанщини або на Дон під владу Російської держави.
У походах повстанців Наливайко завжди був попереду, показував героїчні приклади. З багатьох боїв видно, що він умів реально враховувати всі обставини в інтересах повсталих селян і козаків. Повстанці знали його виняткову хоробрість, бачили його великі здібності полководця і завжди вірили йому.
Солоницька трагедія і страта Наливайка не залякала поневолених і закріпачених мас українського народу. В кінці 16 - початку 17 століття продовжувалась боротьба, то в одной, то в другій місцевості знову відбувалися повстання.
Героїчна боротьба селян, козаків і трудящих з міст у кінці 16 століття проти польського колоніального панування була початком загального руху народних мас України, який мав глибокій антифеодальний і національно визвольний характер.
11. СПІСОК ВИКОРИСТОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Д.І. Мишко "Северин Наливайко" 1962.
2. Історичний журнал № 12 1969.
3. М.Ф. Котляр В.А. Смолій "Історія в життєписах" 1994.
Loading...

 
 

Цікаве