WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Морські походи запорожців - Реферат

Морські походи запорожців - Реферат

окраїни московської держави, козаки зустріли їх на зворотньому шляху і відбили 600 полонених.
Посол австрійського імператора на Запорожжя Еріх Лясота повідомляє, що тоді на море виходило 1300 козаків на чолі з гетьманом Богданом Микошинським.
1595. Під цією датою зафіксована поява біля турецької фортеці Синод козацьких підводних чайок, за допомогою яких запорожцям вдалося зненацька захопити місто.
Згодом французькому філософу Урн'є очевидці розповідали в Константинополі про козаків-підводників: <Вони з'являлися несподівано, піднімалися просто з дна моря і наводили жах на варту і всіх берегових жителів".
1598. Запорожці нападали на Кілію, Білгород, Тагиню, Сілістрію.
А загін на чолі з осавулом Федором Поло-усом здобув якесь турецьке місто.
1602. На тридцяти чайках і кількох галерах, відбитих у турків, запорожці мали великий бій з османською ескадрою біля Кілії. Захопивши ще одну галеру в турків і кілька купецьких суден, козаки ввійшли в Дністровський лиман, де напали на корабель турецького воєначальника Гасан-аги. Потім направились до Білгорода і захопили вороже судно, що йшло з Кафи.
Після цього, діждавшись попутного вітру, козацька флотилія рушила до гирла Дніпра.
1603. Запорожці здійснили похід у Крим, Потім їхні чайки з'являються біля Ізмаїла.
1606. Улітку дніпровські козаки кілька разів піднімалися на турецькі міста чорноморського узбережжя, зокрема на Кілію і Білгород, їм пощастило захопити серед моря десять турецьких галер з людьми, запасами і тваринами.
Однак найпам'ятнішою подією того року залишалося взяття Варни, чому присвячено відому народну пісню:
Була Варна здавна славна.
Славнішії козаченьки,
Що тої Варни дістали
І в ній турків забрали.
Тогочасні хроніки повідомляють, що козаки мали влітку трофеї - більш як на 180 тисяч злотих.
Після цього кошовий Петро Сагайдачний повів козацьку флотилію в Крим, де було взято штурмом сильно укріплгну фортецю Кафу.
1607. У березні сильний турецький флот вийшов у Чорне море, щоб протистояти козакам. Однак під Очаковим запорожці на чолі з Петром Сагайдачним розігнали десять турецьких сторожових кораблів. Після того численні козацькі затони з'являються в Добруджі.
1608. У жовтні коза'ки "дивною хитрістю" здобули Перекоп. Причиною цього виступу була непогамована похвальба кримського хана Салятмет-Гірея, який заприсягся, що одразу по своєму вступленні на престол непокоїтиме Польщу щороку й посилатиме турецькому цісареві велику силу полонених до веслування. Коли запорожці довідалися про цю безсоромну й необережну погрозу, зазначав академік Михайло Вознюк, то стали пильно слідкувати за новим тираном. Коли стало відомо, що він відбиратиме присягу в Козлові, постановили піднятися "унаслідок щастя, що не опускало їх протягом кількох літ".
Три тисячі низовців сіли на чайки й вирушили в Чорне море. Однак саме в цей час розгулялася буря і козацька флотилія внаслідок цього розсіялася аж до берегів Азії: лише через два тижні, коли море заспокоїлося. запорожці зібралися на острові Тендрі. Зміркувавши, що хана в Козлові вже, очевидно, немає, вирішили "кинути все з голови про життя, а думати тільки про перемогу", і попливли в напрямку Перекопу. Михайло Найманович, котрий очолював похід, нагадав при цьому побратимам про хоробрість, геройські діла і славу, що над неї нічого солодшого немає.
До речі, щодо самого Наймановича, зазначається в тогочасному діаріуші, то його "можна порівняти не тільки з найхоробрішими мужами, але напевно з найдавнішими героями. Протягом п'яти років, хоч не рік за роком, підносив він.побіди в безупинних, дуже завзятих битвах. Щастя товаришувало йому".
Висадившись вночі на берег, запорожці, за лишивши біля чайок сторожу і, наскільки можна надійно приховавши при собі бубни і прапори, рушають на Перекоп - саме тоді, коли тільки-но показалася вранішня зоря. Оглянувши непомітно укріплення, ухвалили, яким чином йти на штурм. А вже тоді стають у левові ряди, піднімають військові прапори, розвивають корогви, б'ють у бубни, грають у сурелі і нагло валять на місто".
Гарнізон Перекопу виставляє 1400 яничарів, котрі 'виходять перед мурами фортеці, викачуючи гармати. Козаки спершу стріляють ощадливо, а потім випускають хмару куль, і по п'ятах відступаючих вони підходять до міста. Захопивши ворожі гармати, пробивають укріплення і вриваються у Перекоп.
Одним з найважливіших результатів взяття цієї кримської фортеці було визволення значної кількості християн.
1609. Запорожці на шістнадцяти чайках ввійшли в гирло Дунаю, захопили й спустошили населенні пункти на його берегах - Кілію та Ізмаїл. Потім підійшли до Білгорода. який також капітулював перед козацькою флотилією.
Інший козацький морський десант у цей час висадився в Кафі і захопив місто.
1612. У складі шістдесяти чайок козацька флотилія здійснила вдалі походи на ворожі укріплення - Гьозлів, Бабадаг, Варну і Месембрій.
Восени запорожці спільно з донцями знову побували під Гьозлевом, де успішно громили татар.
1613. Низовці два рази вирушали на Чорне море. Обидва походи, зокрема на чорноморські міста Криму, закінчилися успішно. Турецька ескадра, що за наказом султана підійшла до гирла Дніпра з метою перепинити повернення запорожців на Січ, несподівано була атакована козацькими чайками вночі. Це було туркам як грім серед ясного неба, і до рук сміливців перейшло шість військових галер.
1614. Весняний похід на Чорне море виявився невдалим-шторм розкидав козацькі чайки в різні боки. Частина з них затонула, інші викинуло на анатолійський берег Туреччини, де запорожцям довелося прийняти нерівний бій. Там їх побито або ж забрано в неволю. В народній пам'яті збереглася дума про бурю на Чорному морі, що передає цю подію:
А по Чорному морю супротивна хвиля вставає,
судна козацькі на три часті розбиває:
одну часть взято - в землю Агарську занесено,
другу часть гирло Дунайське пожерло,
а третя де ся має-в Чорному морі потопає.
Це нещастя, зазначає М. Грушевський, аж ніяк не ослабилокозацької енергії. І наприкінці липня запорожці ризикнули на відчайдушний похід сорокама чайками навпростець через Чорне море під Трапезунд. Маючи від втікачів з турецьких галер докладні відомості про укріплення на всьому чорноморському узбережжі Туреччини, вони зненацька налетіли на навколишні міста і села, що жили тут безпечно, не маючи нізвідки страху, бо ні від кого іншого досі, ані від козаків не було тут тривоги й небезпечності відколи турки опанували Малу Азію".
Потім, оповідає турецький історик Наїм а, "напали на кріпость Синоп, положену на березі анатолійському і з огляду на її розкішні околиці звісні під назвою "місто коханців" здобувши тутешній старинний замок, вирізали залогу, пограбували і спустошили доми мусульманські..." При цьому було знищено турецький арсенал, попалено все, що було там - великі кораблі, галіони і галери на 40 мільйонів акчен.
Скориставшись розгубленістю тамтешніх властен, котрі не зуміли організувати збройної оборони, козаки встигли забрати свою здобич на чайки, й пуститися в зворотний шлях.
Турецький султан, котрому доповіли про набіг
Loading...

 
 

Цікаве