WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Богдан Хмельницький: історичний портрет - Реферат

Богдан Хмельницький: історичний портрет - Реферат

управління в ній.
Як визначний політик, він немало сил доклав до зміцнення зовнішньополітичного становища України. Очевидно, ніхто ні до, ні після нього не вмів так майстерно використовувати суперечності між Туреччиною, Кримом та Польщею, між Польщею і Трансільванією та іншими країнами.
Що ж до проведення внутрішньої політики, то, незважаючи на його намагання дещо ослабити гострі соціальні суперечності в країні та збільшити козацький реєстр, Хмельницький, одначе, рішуче придушував всілякі спроби протесту народних мас виступити проти гетьманської адміністрації і козацької старшини, відстоював права церкви, наділяв земельними маєтностями монастирі, зобов'язував селян виконувати феодальні повинності тощо.
Не можна недооцінювати ролі великого гетьмана у формуванні державної еліти. Геніальність гетьмана як державного діяча полягала і в тому, що він спромігся поєднати реалізацію національної ідеї з соціально-економічною політикою, яка, попри певну непослідовність і суперечливість, у цілому відповідала інтересам більшості населення, насамперед козацтва і селянства. Адже в жодному разі не можна забувати того, що період Хмельниччини - це не лише час становлення незалежної держави, але й доба глибоких соціальних потрясінь. На терені козацької України було знищено велике й середнє феодальне землеволодіння )за винятком монастирського), панщинно-фільваркову систему господарства, ліквідовано кріпацтво, селянство вибороло особисту свободу, утверджувалася дрібна, фермерського типу власність на землю. Не без сприяння політики Б. Хмельницького стався революційний прорив у формуванні різних рівнів суспільної свідомості селян.
Після провалу намірів ( травень - серпень 1648 р. ) залучити на бік національно - патріотичних сил українське панство гетьман змінює своє ставлення до великого й середнього феодального землеволодіння. В наступні роки йде на поступки магнатам і шляхті лише під тиском умов Зборівського та Білоцерківського договорів, а після Батозької перемоги відмовляється від політики, спрямованої на відновлення дореволюційної моделі аграрних відносин. Жорстку лінію проводив Б. Хмельницький щодо маєткових апетитів козацької старшини ( до 1654 р. Не виявлено жодного його універсалу про надання її представникам земельних володінь ). Тому частина старшини, невдоволена цим аспектом його політики, почала таємно добиватися від московського царя грамот на маєтки ( родина Виговських, Самійло Богданович-Зарудний, Павло Тетеря й ін. ). Інакше гетьман ставився до володінь православної церкви. Розуміючи важливе значення релігійного чинника у розгортанні визвольної боротьби, він одразу ж пішов на захист церковного землеволодіння й не тільки суворо карав тих, хто зазіхав на монастирське майно й землі, а й надавав монастирям у володіння маєтки.
Ще один дуже важливий аспект соціальної політики Б. Хмельницького - намагання не допустити в Українській державі вибуху громадянської війни. Загроза розвалу національно - патріотичного табору , що виникла після укладення Зборівського і Білоцерківського договорів, спонукала його, з одного боку, час від часу видавати грізні універсали, які страхали "бунтівників " смертною карою, а з другого - навіть під тиском польського уряду ніколи не вдаватися до масових репресій проти повстанців.
Прогресивний характер мали заходи гетьмана і в інших сферах економічного життя країни. Відомо, що він з великою увагою ставився до міст - звільняв їх від постоїв, захищав від свавільників, збільшував міські привілеї, піклувався про міську земельну власність. Постійно дбав про розвиток внутрішньої і зовнішньої торгівлі. В діяльності уряду окреслилася тенденція до скасування внутрішнього торгового мита. Проводилася політика захисту інтересів українських купців у міжнародній торгівлі. Свідченням цього служить розроблений, очевидно в 1650 р., проект договору з Туреччиною про торгівлю, що передбачав їх звільнення " від всяких мит, оплат і податків... на сто років...". Водночас створювались сприятливі умови для торгівлі іноземців на терені Української держави.
Серйозне піклування Б. Хмельницький виявляв щодо організації фінансової справи. В джерелах є відомості про запровадження карбування національної монети, і, можливо, подальші пошуки науковців дадуть можливість підтвердити їх вірогідність. Поповнення фінансів відбувалося переважно з трьох джерел: земельного фонду, доходів від промислів та торгівлі й податків. Набула поширення здача в оренду різних промислів.
Не залишався гетьман осторонь процесу становлення нової судової системи. На місці станово - шляхетської системи земських, Бродських і підкоморських судів виростає нова система - козацьких судів: сотенних, полкових і генеральних судових установ. Місце скасованого домініального судівництва зайняли здебільшого сільські суди. Найвищий суд перебував при гетьмані. Запроваджується практика надсилання Б. Хмельницьким судових комісій для розгляду справ особливого значення.
5. Організація війська. Внутрішня політика.
В умовах постійної загрози нападу ззовні неабияке значення мала здатність держави захищати свої національні інтереси. Розуміючи це, Б. Хмельницький надавав першорядного значення зміцненню її обороноздатності. Він, по суті, став творцем української армії ( 60 - 80 тис. вояків ), яка нічим не поступалася кращим європейським арміям того часу. В останні роки життя задумався над проблемою сформування 50 - тисячного регулярного війська, яке утримувалося б за рахунок скарбниці. Велику роль у зміцненні збройних сил України відіграло прийняття "Статей про устрій Війська Запорізького " , що послужили першим українським військовим статутом.
Основну ударну силу армії становила піхота. Гетьман переозброїв її найсучаснішою вогнепальною зброєю, визначив норми боєприпаси і запровадив завчасну його підготовку ( ладування ) до стрільби, що дало змогу скоротити багатошеренговий стрій вояків до 3 шеренг, поліпшити можливості маневрування піхоти. Велику увагу приділяв кінноті, яка продемонструвала високі бойові якості уже в боях під Пилявцями, Зборовим та Берестечком; створив сильну артилерію, що поділялася на легку і важку польову; вперше в Україні запровадив гармати на лафетах.
До діючої армії входили підрозділи розвідки, фортифікаційної , прикордонної і сторожової служб. Було добре налагоджено постачання зброї, боєприпасів, продовольства та фуражу. В історичних джерелах є згадки про існування санітарної служби. Мимовільне захоплення у польських офіцерів
Loading...

 
 

Цікаве