WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Українська національна-державна символіка: зародження, становлення, утвердження - Реферат

Українська національна-державна символіка: зародження, становлення, утвердження - Реферат

однак ще не затвердженно.
3. ДЕРЖАВНИЙ ПРАПОР УКРАЇНИ
Крім містичного знака - тризуба, українська державна символіка включає прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (верхнього) і жовтого (нижнього) кольорів. За законами геральдики - це синьо-жовтий колір. У такому сполучені: синій колір - честь, вірність, щирість, мир, безкрайність неба, безпека, злагода; жовтий - щедрість Божа, український лан пшениці, велич, шана.
Ці кольори вперше з'явилися в 1410 р. на корогвах Галицько-Волинського князівства: на синьому полі був зображений золотий лев. В Галичині у ХІХ ст. синьо-жовті кольори були визнані національними. До цього слід додати, що домінування жовтого та блакитного кольорів (з різнимитіньовими гамами) на прапорах України-Русі простежується з періоду прийняття християнства. Запорізькі козаки мали мирний жовто-блакитний прапор. Подекуди українські патріоти віддавали перевагу малиновому та червоному кольорам. Сині й жовті кольори присутні у витворах мистецтва (мініатюри, прикраси), у гербах українських земель, міст і старшинських родів. Жовті та блакитні барви зустрічаються на прапорах і поховальних прикрасах ремісників і селян. У ХУІІІ ст. ці кольори присутні на полкових прапорах Київського, Лубенського, Полтавського, Чернігівського козацьких полків. Блакитні жупани й жовті свити носили учасники гайдамацького руху. Синьо-жовті козацькі знамена зображені на картині "Запорожці пишуть листа турецькому султанові" І.Рєпіна, консультантом якого був Д.Яворницький, та на знаменитому полотні М.Івасюка "В'їзд Богдана Хмельницького в Київ в 1649 році".
Наведені факти переконливо свідчать, що синьо-жовті поєднання кольорів великою мірою використовували у козацько-гетьманську добу. У 1848 р. у Львові синьо-жовті прапори прикрашали будинок, де відбувся з'їзд українських учених. Їх порядок не був одразу усталеним, однак на зламі ХІХ-ХХ ст. утвердився жовто-блакитний прапор. Особливого розмаху процеси використання жовто-блакитного прапора набули під час 50-х роковин від дня смерті Т.Шевченка. У період 1917 - початку 1919рр. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні й більшовики. З 22 березня 1918р. з деякими змінами жовто-блакитний прапор використовувався в УНР та Української держави П. Скоропадського, в Західноукраїнській Народній Республіці, як державний прапор Карпатської України, а також українськими центрами на еміграції. У 1949 р. Українська Національна Рада за кордоном вирішила, що до остаточного встановлення державних емблем незалежною владою України національний прапор є блакитно-жовтим.
Вже 4 вересня 1991 р. над будинком Верховної Ради України з'явився національний синьо-жовтий прапор. Такий же стяг піднімався під час візиту Голови Верховної Ради України Л.М.Кравчука до США і Канади у вересні - жовтні 1991р.. 28 січня 1992р. Верховна Рада України затвердила синьо-жовтий прапор Державним прапором.
4. ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ
Законодавством України закріплена музично-поетична емблема держави. Мелодію українського національного гімну Ще не вмерла Україна (музика Михайла Вербицького) затверджено як мелодію Державного Гімну України. З метою уточнення тексту гімну (слова до нього написав відомий український поет, етнограф і фольклорист Павло Чубинський ще у 60-х роках ХІХст.) відповідно до сучасних реалій було створено Державну комісію з підготовки і проведення конкурсу на кращий текст гімну України. Державний Гімн як офіційний символ держави виконується на початку офіційних зустрічей на високому рівні, під час прийняття військової присяги, спортивних змагань.
У ХІХ ст. за браком гімну українці співали "Многая літа", пісні і вірші "Дай, Боже, в добрий час", "Мир вам, браття, всім приносим", "Заповіт" Т.Шевченка, молитву "Боже, Великий Єдиний" та інші твори. Мелодію, відому нині всьому світові під назвою "Запорозький марш", українці також вважають своїм гімном.
Народження вірша "Ще не вмерла Україна" пов'язане з вечіркою на одній з київських квартир у 1862р., на якій група прогресивно настроєної молоді, взявши за основу польський гімн, створила за його зразком текст. Брали участь у колективному творчому процесі поет Микола Вербицький і Тадей Рильський, батько видатного українського поета. Та найбільше - Павло Чубинський, авторство якого було всіма визнане і під чиїм іменем пісня стала поширюватися по Україні. Твір відразу здобув популярність серед молоді, його співали на мотив сербського гімну. Через рік вірш нелегально переправили з Києва в Галичину і опублікували у львівському журналі "Мета" (№4, 1863р.) разом з віршами Тараса Шевченка. Це стало причиною, що досить довго текст "Ще не вмерла Україна" приписували Шевченку.
Поетичний твір швидко розійшовся серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Музику до нього написав західноукраїнський композитор композитор і диригент Михайло Вербицького - спершу для солоспіву, а згодом для хору. Крім М.Вербицького, музику на слова П.Чубинського писали й інші українські композитори, зокрема Кирило Стеценко. Найбільш усталений та канонізований текст пісні подала газета "Літературна Україна" 2 серпня 1990р.
Як національний гімн "Ще не вмерла Україна" визнавали І.Франко, Леся Українка, інші громадсько-політичні діячі, трудові українські громади в різних куточках світу.
15 січня 1992р. на засіданні Президії Верховної Ради України було розглянемо питання про Державний гімн України. Вирішено затвердити музичну редакцію Державного гімну України, автором музики якої є М.Вербицький.
5. ВИСНОВОК
Державні символи використовувалися протягом багатовікової історії українського народу, зокрема під час процесів державної розбудови 1917 - 1921рр. Національний герб - тризуб, національні кольори - синій та жовтий, що перейшли як символ на національний прапор, мають глибокі історичні традиції. Тризуб був символом єдності всіх українських земель. Очевидно, що нині українському народу не слід відмовлятися від традицій, зафіксованих в історії його культури, що перейшли у пам'ятки мистецтва і побуту, підкреслюють ідею соборності, досягнуту нині державою.
6. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. О.В.Гісем "Історія України", Кам`янець-Подільський "Абетка" 2006р.
2. Під ред. Б.Д.Лановика "Історія України", Київ "Знання" 2000р.
Loading...

 
 

Цікаве