WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Дії УПА в роки Великої Вітчизняної Війни і в післявоєнний період - Реферат

Дії УПА в роки Великої Вітчизняної Війни і в післявоєнний період - Реферат

заставляли жителiв забезпечувати всiм необхiдним членiв УПА. Ведеться також, "внутрiшня" вiйна проти бувшого УПА-УНРА. Їх розцiнюють як ворожих агентiв, i якщо вони не переходять на сторону УПА - на мiсцi розстрiлюють. УНРА досить тактично реагує на це - вони починають маневрувати, щоб не допустити братовбивства. Це мотивувалось А.Левицькiм як :
1. не потрiбно збільшувати армiю перед новою окупацiєю України Червоною Москвою;
2. не є полiтично доцiльною боротьба армiї без держави в пiдпiллi за панiвне положення серед свого народу. Це буде лише тодi, коли з'явиться державна влада ).
По-моєму, це важливi причини (i головне - чесно сказане!). В жовтнi 43-го штаб УНРА винiс на загальний огляд свiй документ- реакцiю на проведення М.Лебедем-Рубановим "екзекуцiї", українського народу - "Вiдкритий Лист" до членiв органiзаторiв ОУН С.Бендери.
В ньому вiдверто показанi всi негативні моменти органiзацiї i iснування УПА (Бендеровського), їх антиукраїнську полiтику, жорстокiсть i варварство, небажання i нерозумiння існуючий ситуації та iнших полiтично-революцiйних формувань як спивпрацюючих. У вiдповiдь на це УПА робить спробу нападу на штаб УНРА. Багато членiв УНРА попало в полон .УНРА не проводить вiдповiдних воєнних закладiв, i "армiя" - дуже зменшена, вiдступає у бiк рiчцi Случ. Має там Вільнюську битву з росiйсько - польськими партизанами, потiм переслідується бендерiвцями, що оголосили УНРА справжню вiйну. Так чи iнакше, дiйсно можна звинуватити органiзацiю Бендери - Лебедя в розколi й дезорганізації українського нацiонального, державно- творчого та соцiального ходу життя ; в явнiй чи неявнiй допомозi Радянським військам; в актах послiдовних,систематичних диверсій, посягаючих на норми людяностi i загальнi етично- моральнi устої, що можна прирiвняти до вiдкритого бандитизму.
10. Котловина смертi.
Пiд осiнь 1943 року Полiсько-Воїнська котловина стала ареною масової смертi. Сюди стiкались, перед загрозою швидко насуваючого фронту, люди з усiєї України. Перед УПА, сконцентрованою саме в цьому районi (бiля 100000 чоловiк, але погано органiзованих i озброєних) знову партія Лебедева ставить задачi, якi не виконуються: очищати українські землi вiд полякiв, нищити внутрiшнiх ворогiв, вести військову боротьбу проти нiмцiв та iнше.
Всi республіки Лебедева були знищенi авiацiєю нiмцiв, радянськi партизани ходили впродовж i впоперек цій "держави", Медведєв дiяв в маленькому Чумацькому лiсi пiд Луцьком, стрiляв i викрадав німецьких генералiв, а Ковпак зробив свiй рейд вiд Брянську до Карпат, де був розбитий німцями. Бiйцi УПА втратили ту гнучкість i блисковичнiсть дiй в нападi, вели героїчні бої з відступаючими нiмцями й частинами радянських військ. Але скрiзь потерпіла поразки. Почалася панiка в рядах армiї, люди тiкали в лiс, служба безпеки у вiдповiдь проводила репресивнi заходи проти тих, що залишилися. Ось така картина "вiйни УПА проти нiмцiв та радянських військ у 1943-44 роках.
У самiй Полiської котловинi збиралось все бiльше людей. I це ставало небезпечним - клiцi радянсько-нiмецького фронту сходились саме в цьому мiсцi, до того ж там дiяли не лише багато численні радянськi партизанськi загони, але i "внутрішній" ворог - вiдділ СБ (служба безпеки) Лебедева. Це все вело до катастрофи i так воно й сталося.
18 листопада 43 року Рада Головного Комiтету УНРА винесла наступний план:
" таємно спробувати пiдписати мiр з нiмцями i добитися евакуацiї цивiльного населення на територію Польщі або Австрії;
" звiльнити С.Бендеру з метою задовольнити Лебедева i створити єдину пiдпiльну армiю УПА;
" УНРА перевести в глибоке радянське підпілля, як зброю партизанських акцiй;
" очолити делегацiю доручити Т.Бульби-Боровцю.
З 15 на 16 листопада було пiдготовано меморандум до нiмецького командування, що складався з семи пунктiв (аналогiчно) плану УНРА.
17 листопада делегацiя виїхала в Рiвно, 30-го була в Берліні, а 1-го грудня її членiв було заарештовано й кинуто до Саксегазеньского замку.
Поведiнку нiмцiв можна зрозумiти: вони мали ще надiю вiдсунути схiдний фронт і сам Гiтлер був проти любих нацiональних армiй при нiмецькiй. Але 44-й принiс корiннi переломи в поглядах на цю проблему.
Весною 44-го верховне командування УПА перенесло свiй штаб з Волинi в Карпати. Всі військові частини отримали наказ залишитись на місцях, переходити пiд радянську окупацiю i продовжувати боротьбу в пiдпiллi. Крим того нехтуючи своїми ж принципами, монопартія Лебедева проголосила народження Української Головної Визвольної ради при УПА як її головного полiтичного фронту. На мiй погляд, цiкавиш є той факт, що не була опублiкована навiть платформа УГВР, членами котрій, по сутi, були теж представники ОУН (С.Бендери). Цiкаво й те , що в жовтнi 44-го вся група УГВР, ОУН, УПА i СБ - Лебедем виїхала в Германiю i стала називати себе не iнакше як "Закордоннi частини ОУН", "Закордонне представництво УГВР". Утворився iсторичний парадокс "Закордоннi частини ОУН", "Закордонне представництво УГВР" являлися на дiйсностi представниками самих себе. Маємо сказати що спiльне з УПА i УНРА в рiзних частинах України дiяли i iншi партизанські формацiї. Прикладом може служити Легіон національної самооборони під командуванням полковника армії УНРВойноровського-Гальчевського.
11. Новi українсько-нiмецькi переговори.
Українська армiя в Германiї.
В цей час нiмцi бажали лише одного створити спiльний блок всiх народiв, пригнічених комунiзмом, i на чолi цього блоку був вже поставлений генерал Андрiй Власов, як головнокомандуючий Росiйською Визвольною Армiєю (РВА). В останнiх числах жовтня 44-го звiльнив бiльшу частину українських положених - С.Бендеру, Мельника, Бульбу-Боровця та інших. Нiмцi хотiли вести переговори, якi розпочались в листопадi 44-го й тягнулись до кiнця грудня 44-го. Швидкому просуванню заважала концепцiя Власова, "о єдиній i неподільної Росiйської імперії", тим самими ставивши пiд сумнiв суверенітет України. Але не маючи виходу німцi були змушені признати Український Нацiональний Комiтет в Германiї як репрезентацiю українського народу перед нiмецькою владою. Отже, переговори закiнчились в кiнцi 44-го, а в першi днi березня нiмецька влада затвердила комітет i дала дозвiл на організацію нової української армії пiд командуванням генерала Шандрука.
Нова армiя мала складатись з двох частин:
" регулярна пiхотна армiя, яка б мала завдання боротися проти СРСР на схiдному фронтi;
- нерегулярна частина - "група Б" Української нацiональної армiї.
Група "Б" мала диверсiйно-партизанське завдання на схiдному фронтi (командиром був Т.Б.Б.)
В склад регулярної УНА входили:
1. Дивiзiя "Галичина"- перша дивізія УНА;
2. Українське Визвольне військо;
3. Всi українцi, полоненi, з армiєю Власова, полiцейськi.
Теоретично штаб УНА мiг набрати 250000 кадрiв. Але цим планам не дано було втілитися у життя внаслiдок закiнчення вiйни. Найбiльш боєздатні частини армiї було розбито на невеликi групи i планомiрно здавались у полон американцям. Одна з дивiзiй генерала Власова повернула зброю проти німців i допомогла чехам звiльнити Прагу, але через декiлька днiв її заново "звiльнили" радянськi війська.
Отже, в цьому невеликому обсягом рефератi, на мiй погляд, менi вдалось висвiтити деякi iсторичнi факти про воєннi дiї УПАП в роки ВВВ.
?
Список лiтератури:
1. Микола Либiдь - "УПА".
2. Тарас Бульба-Боровець - "Армiя без держави".
3. Петер Миенчук - "УПА 1942-1952 роки".
4. О.Субтельний - "Україна. Історія".
Loading...

 
 

Цікаве