WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

розкиданих по різних архівах почалася ще з XVIII ст. Враховуючи, що частина зопублікованих документів уже втрачена, а інша недоступна з різних причин, дослідник змушений користуватися всією масою цих публікацій. Давно назріла необхідність видання корпусу "Acta Historica Ukraniae" та "Acta Historica Rusiae". Ще на початку XX ст. В.Ключевський з цієї нагоди писав: "Археографічна комісія, яка почала видавати акти в 1830-х роках, видавала їх без усякої системи, і тепер позбиралося їх настільки багато, що розібратися в них надзвичайно важко; додайте до цього численні акти, видані в журналах, окремих працях і в працях архівних комісій різних губерній. Слідкувати за всіма цими виданнями стає неможливо; очевидно, все це викликає необхідність розібрати видані і невидані джерела і накопичений матеріал видати по плану в якому-небудь систематичному порядку." (809, c. 17) Через більше ніж 90 років доводиться повторювати те ж саме. Кількість видань збільшилася, особливо за останні роки, повторів - теж, причому не в усіх виданнях вказані ці повтори. До цього треба додати і численні польські та литовські видання. Разом з тим найбільш цінні видання давно стали бібліографічною рідкістю.
До багатших збірок актів, які містять окремі матеріали з генеалогії княжих родин, відноситься публікація знахідок П.Строєва з бібліотек та архівів північних регіонів. Правда, це видання надто архаїчне, крім того здійснене церковно-слов'янським шрифтом (24). Те ж саме можна віднести до першої спроби зведеної публікації джерел з російської історії, здійсненої М.І.Новіковим у 1788-1791 рр., т.з. "Вівліофіка" (63). У 20 томах другого видання опубліковані ярлики ординських ханів, договірні грамоти між різними князями, документи литовських, смоленських, рязанських і тверських князів, генеалогічні матеріали і родоводи. Значна частина пам'яток вціліла тільки у цьому зібранні. Багато подібних матеріалів зібрані у 5-томному виданні "Акты исторические" і 12 томах "Дополнений...", в яких опубліковані знахідки в іноземних архівах та бібліотеках - документи з середньовічної історії переважно російських земель за XIV-XVII ст. (20). Сюди можна віднести видання актів міст Вільна (Вільнюса), Ковна (Каунаса) і Трок (Тракаю) (169), смоленських (167), полоцьких (143), рязанських грамот (62), тверських (185) та углицьких актів (179), видання В.Берха частини грамот удільного періоду (35), окремих унікальних пам'яток цієї епохи в "Достопам'ятностях" Московського університету (156), перше зібрання білоруських давніх актів (в їх числі і грамот Гедиміновичів та Рюриковичів) (33), опис О.Х.Востокова давніх грамот і актів найбільшого з тогочасних зібрань ? Румянцовського, яке містило 473 рукописи, частина яких втрачена (45).
Нами було проглянуто також 39 томів "Російської історичної бібліотеки", яка також містить ряд матеріалів з історії княжих родин (не враховуючи публікацій з Литовської метрики у 20, 27, 30 і 33 томах) (155).
Зустрічаються цікаві матеріали і серед гродських, земських актів та актів підкоморських судів, незначна частина яких опублікована (187; 101; 76).
Путівником серед цієї маси джерел є дослідження М.П.Ковальського (828; 829, с.25-34; 829) та С.Макарчука (1056).
Пошуки серед величезної кількості розкиданого по різних збірниках актового матеріалу необхідні. Часом вони дають досить несподівані результати. Так, в "пописі границь" Великого Князівства Литовського з коронними землями, складеному у 1546 р., знаходимо одне з небагатьох свідчень про збаразького князя Миколу. Цей документ опублікований у першому томі Археографічного збірника Віденського учбового округу (30, т. 1 , док 31, с.90). До перегляду цього збірника нас підштовхнула стаття Г.Боряка (431, с.89-90). Сьогодні дослідження з історії княжих родин вимагає перегляду практично всіх публікацій актових матеріалів, незважаючи на їх якість.
МЕТРИКИ ЛИТОВСЬКА, МАЗОВЕЦЬКА І КОРОННА
Канцелярія Великого князівства Литовського, принаймні з часів Вітовта Кейстутовича, вела записи у спеціальні книги копій вихідних документів - дипломатичного листування, угод з сусідніми державами, інструкцій послам, різних надань, привілеїв до господарських і судових документів. Усі ці записи містять сотні імен представників династій Гедиміновичів і Рюриковичів, причому вони датовані і немає сумнівів у їх автентичності. Цей архів канцелярії Великого Князівства Литовського - т.з. Литовська метрика зберігся відносно непогано. За XIV-XVIII ст. залишилося майже 600 томів. Спочатку канцелярія і архів перебували у Тракайському замку, потім були перевезені у Вільнюс. Після анексії Литви архів було вивезено у Санкт-Петербург, ау 1887 р. - у Москву. Зараз ці документи зберігаються у РДАДА (ф. З 89). Менша частина документів зберігається у Головному Архіві давніх актів Польської Республіки (AGAD).
Нам були доступними лише опубліковані частини цього архіву. Хоча з майже 600 книг видано не так багато, і при цьому вибирались документи переважно пов'язані з діяльністю великокнязівського уряду і його зносин з сусідніми державами, в число цих публікацій увійшли документи XIV-XVI ст., тобто того періоду, який для нашого дослідження найбільш цікавий (85; 57; 92; 155, т.20, 27, 30, 33; 256; 266; 267; 272, с.159-199). 3роблено також описи і дослідження цієї пам'ятки (145; 146; 400; 1872; 1579, с.69-94; 1581, с.11-31; 1580; 830; 832, с.7-9; 1877; 1878, s.55-85; 432, с. 12-15; 610, c. 158-184). З цих досліджень основний напрямок пошуків ми визначили завдяки праць С.Пташицького, М.Бережкова, М.Ковальського та Г.Боряка. Нами використані переважно Посольські книги, Книги данин і Книги переписів, менше Книги записів, судових справ і публічних справ. Частина з них вивчалася за мікрофотокопіями ЦДІА України у Києві (ф. КМФ-36). Волинська частина (найдавнішого з тих, що збереглися) перепису війська Великого Князівства Литовського з 1528 р. опублікована також.у "Архіві Сангушків" з іншого документу (201, t.3, s.323-325). Ця публікація збігається з публікацією С.Пташицького у РИБ (155, т.ЗЗ, стб. 183-188).У цілому, як генеалогічне джерело, ця пам'ятка вивчена дуже слабо і, майбутні пошуки, напевно, приведуть до багатьох уточнень.
Видана також частина архіву канцелярій мазовецьких князів-т.з. Мазовецька метрика. Ми користувалися першими двома томами цього видання (книги 333-334 за 1417-1433 рр.), яке також містить матеріали з генеалогії литовських князів (270; 271). На наш погляд, подальше вивчення мазовецьких документів дозволить внести не тільки окремі уточнення в біографії Гедиміновичів, але і розкриє таку слабо вивчену проблему, як план розділу українсько-білоруських земель між короною, Михайлом Зигмунтовичем та мазовецькими князями, який виник у середині XV ст.
З другої половини XIV ст. збереглися записи т.з. Коронної метрики, тобто книги копій вихідних документів королівських канцелярій. Найдавніша книга походить з 1447 р. За своїм складом ці книги схожі на книги Литовської і Мазовецької метрик. Коронна метрика багата матеріалами, що
Loading...

 
 

Цікаве