WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

Любарті; підтвердження попередніх надань та інші документибурхливого періоду 1386-1396 рр.
Але публікація охопила тільки незначну частину архіву Сангушків, про що можна судити з каталогу рукописів цього архіву, опублікованого Б.Горчаком у 1902 р. (251) Тільки з документів родини Острозьких крім Munimenta в архіві зберігалися чотири томи листів князя Олександра Острозького (поз.66 каталогу); рукописне зібрання на 187 сторінках усіх прав і привілеїв Острозьких за 1386-1587 рр. (поз.88); зібрання документів за 1519-1741 рр. (список 1762 р.), які стосувалися кордонів Заславського князівства з володіннями Острозьких, в числі яких 26 карт (поз. 1006); зібрання документів по розмежуванню з Острозькими за 1519-1760 pp. з 28 картами (поз. 1007) та інші документи.
Поряд з документами родини Сангушків та Острозьких у Славутському архіві містилися значні зібрання документів князів Заславських (під поз.64 значаться Інвентарі міста Заславля і цілого князівства Заславського за 1603-1700 рр., під поз.65 - реєстр всіх аренд князівства Заславського за 1623 р.), Корецьких (під поз.66 значаться купецькі рахунки князів Корецьких за 1604-1609 рр.), а також інших родин, пов'язаних з Волинню.
На жаль, більшість документів з князівських архівів, які збереглися, стосуються переважно май ювих питань. Цікаво однак, що всі ті володіння, які більшість дослідників продовжують трактувати як приватні, в документах фігурують як князівства. Зрештою так трактували їх сучасники.
Багато цікавих матеріалів волинських князівських родин зберігається в Архіві Чорторийських у Краковіта Архіві Несвізьких Радзивилів у Варшаві, а також у різних рукописних зібраннях в архівах і бібліотеках Польщі (283; 306). Менша частина цих матеріалів розкидана по різних фондах ЦДІА України у Києві (див.: 2, де до архіву родини Замойських доручені документи XVI ст., що стосуються волинських родин зовсім не пов'язаних з Замойськими; 3; 4; 1) та Львові (5; 6; 7; 8). У Львівський науковій бібліотеці ім.В.Стефаника цінні зібрання містить відділ рукописів, це особливо рукописні матеріали бібліотек і архівів Оссолінських (див.: 13, де зібрані генеалогії родин князів Борятинських, Четвертинських, Воронецьких, Збаразьких -№ 4257/III, документи родини князів Острозьких і Вишневецьких - № 7640/1,8084/ІІ; див. також: 248; 828, с.25-34; 1670, р. 195-229; 1674, р.500-570), Радзимінських (див.: 14, дезнаходяться списки Волинської і Белзької шляхти, гербівник Руліковського, генеалогічні таблиці, документи родин Четвертинських, Заславських і Збаразьких) і Сапєг (див.: 15, де зібрані дипломи з ХV-XVII ст., кореспонденція,починаючи з 1574 р., та документи Чорторийських і Замойських).
У Московській державі також кожна князівська родина зберігала документи, які стосувалися її походження. Заслуги предків, реальні або надумані, були підставами не тільки для підняття престижу, претензій на певні володіння, але й були визначальними для службової кар'єри. Система місництва проіснувала до 1682 р. У цьому році була створена комісія, очолена князем В.Д.Долгоруким, завданням якої було видання офіційної родовідної книги - т.з. Бархатної книги. Представники князівських і дворянських родин подавали в комісію грамоти із своїх родинних архівів. Частина цих документів послужила підґрунтям для видання Бархатної книги. Інша частина видана М.П. Лихачовим та А.І.Юшковим (89; 26). Архів комісії князя В.Д.Долгорукого частково згорів, а частково розкиданий по різних збірках і нині втрачений. Те ж саме можна сказати і про долю документів, які були опубліковані в ряді інших видань (24; 21). Із 35 томів "Архива Юго-Западной России", виданого в 1859-1914 рр., де у четвертій частині спеціально зосереджені документи про походження шляхетських родин, майже у кожному томі можна знайти матеріали які пов'язані з певними князівськими родинами і дозволяють уточнити їх давні родові володіння, походження чи зв'язки (31).
Потреба у власних архівах була і у великих монастирів. Серед майнових документів у монастирських архівах зберігалися князівські дарчі і статутні грамоти, привілеї. Масове нищення монастирських архівів почалося у XIX ст. і досягло кульмінації у перші роки радянської влади. Тому краще вціліли документи з архівів волинських монастирів. Найбагатші матеріали зберігалися у Дерманському, Жидичинському, Загорівському та ін. Нині ці колекції у фондах ЦДІА у Києві (див.: фонди 2070-2074, 2078, 2097, 2099). З київських - Видубицького Михайлівського монастиря (див.: фонд 130, а також у відділі рукопису ЦНБ ім. В.І.Вернадського ПАН України).
У 1843 p. при канцелярії генерал-губернатора в Києві була організована Тимчасова комісія для розбору давніх актів. Комісія провела величезну роботу, переглянула масу архівів, переважно монастирських і приватних. Весь розшуканий матеріал ліг в основу Київського центрального архіву, організованого у 1852 р. В комісії працювали такі відомі вчені як М. О.Максимович, М.І.Костомаров.МД.Іванишев, В.С.Іконніков, І.М.Каманін, В.Б.Антонович, М.Ф.Владимирський-Буданов, М.В.Довнар-Запольський, Ф.Г.Лебединцев, О.М. Лазаревський, О.І. Левицький та ін. Головним виданням комісії був,уже згадуваний 35-томний "Архив Юго-Западной России". Подібні комісії були організовані у Санкт-Петербурзі та Вільні (Вільнюсі). До їх видань включено багато документів з монастирських архівів, серед яких є цікаві джерела до князівської генеалогії. Зокрема "Акты, относящиеся к истории Западной России" (документа з архівів Київської духовної академії, колишнього Могилянського колегіуму, Полоцького, Могильовського, Мінського та ін. Єпархіальних архівів, перший том охоплює 1340-1506 рр., другий-1506-1544 рр., третій-1544-1587 рр.) (22). Перші два томи 15-томного видання "Актов, относящихся к истории Южной и Западной России" містять грамоти удільних князів, надані переважно монастирям, церквам і містам. Окремі документи, які відносяться до нашої тематики, можна знайти і у 3-9 томах цього видання (23). Багаті й цінні видання Віленської комісії (19; 30). Ми проглянули також виписки з архівів Вітебської і Могильовської губерній та опис документів давнього Віденського архіву Н.Строгіса (70; 102).
Частина документів з монастирських архівів, особливо російських монастирів, опинилася в колекціях місцевих архівів і бібліотек. Для широкого кола дослідників вона недоступна. Зрідка з'являються описи і публікації окремих матеріалів (90; 91; 651, c. 183-185). Ця категорія джерел, серед яких трапляються і генеалогічні матеріали (зокрема про ярославських і ростовських князів), ще дуже мало вивчена.
ПРИВАТНІ ГРАМОТИ І АКТИ (МАЙНОВІ, СУДОВІ, ГРОДСЬКІ І ЗЕМСЬКІ)
Збереглося більше десятка тисяч актів, більшість яких торкається майнових і судових справ. Ці документи зберігалися поза межами князівських і монастирських архівів. Позаяк Рюриковичі та Гедиміновичі також виступали як позивачі, відповідачі та свідки, то, особливо для XV-XVI ст., ця категорія джерел залишається однією з основних. Безсистемна публікація цих документів,
Loading...

 
 

Цікаве