WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

портретів Острозьких, Романа Сангушка, Дмитра Вишневецького (?) та ще кількох князів, які ми мали оглянути збереглося багато портретів Сангушків, Вишневецьких, Збаразьких, Чорторийських та інших князів, які розкидані по польських збірках та музеях. Більшість з них не публікувалися і були нам недоступними. Вивчення цих колекцій, а також, можливо, запасників українських музеїв, зображень на мініатюрах, іконах, їх класифікація та співставлення ще чекають на своїх дослідників.
До цієї групи ми відносимо й окремі зображення з монет та печаток (князь Юрій Львович чи Владислав Опольський (1274), наприклад).
Взагалі пам'ятки нумізматики дозволяють уточнити багато аспектів, особливо стосовно князів, чиї уділи були па території колишньої Володимиро-Суздальської землі (1206; 729; 730; 1109; 1110, с.4-29; 1089; 1538). Так, приміром, перші старицькі князі відомі тільки з монет.
Українська нумізматика цього періоду представлена дослідженнями М.Котляра (866; 868; 867; 872; 873; 874). Іконографією руських монет ще, практично, не займалися.
Крім монет важливими джерелами є печатки, атрибутація частини з яких залишається дискусійною. Публікація і дослідження цих пам'яток здійснена В.Яніним (1715) та Н.Соболєвою (1436). Враховуючи, що мазовецькі П'ясти в кінці XIV-XV ст. володіли Белзьким і періодами Дорогичинським і Жидачівським князівствами, а також вживали в титулатурі окрім назви цих земель ще й "dux Russie", певний інтерес для нас викликають дослідження їх печаток С.Кучинського (1898) та спостереження над руською титулатурою мазовецьких князів А.Свєжавського (2060).
АРХЕОЛОГІЧНІ ДЖЕРЕЛА
Археологічні знахідки не так уже й рідко збагачують джерельну базу досліджень з історії князівської версти. Наведемо тільки кілька прикладів археологічних джерел, використаних у нашому дослідженні.
В урочищі Королевіно поблизу с.Таганчі Канівського р-ну Черкаської обл. було розкопано курган з ранньохристиянським князівським похованням.У дерев'яній домовині знаходилися скелет з рештками золототканного одягу, срібний медальйон із зображенням Христа, булава-берло з срібною кулею на кінці (можлива інсигнія князівської влади), срібна чара, залізний визолочений нашийник, шолом з наносником (який носили у Х ст.), шабля у дерев'яній піхві, оздобленій срібною бляхою, стріли, срібні бляхи від щита, мідні посріблені бляхи від сагайдака, золота бляха від налуччя, бронзовий кістень. Поряд з домовиною був знайдений скелет коня, залізні стремена та вуздечка. Змішаний християнський та язичеський тип поховання, знайдені предмети дозволяють датувати поховання кінцем X ст. З усіх знаних нам Рюриковичів (а склад знахідок поховального комплексу і місце поховання практично виключають незнаних племінних князів чи представника кочової знаті) це могло бути поховання тільки Ярополка Святославича, який загинув у 980 р. в місті Родень (2017, s.232-296). Напевно князь був похований поблизу місця загибелі, а у Десятинній церкві знаходився його кенотаф, як і кенотаф древлянського князя Олега. Тоді знахідка підгримує здогадки істориків, що князь Ярополк був християнином. Цікаві результати могли б дати антропологічні дослідження скелету.
На жаль упущена можливість антропологічного дослідження іншого скелета, який належав князеві Святославові Володимировичу, похованому в кургані над р.Опором поблизу Сколе у передгір'ї Карпат, де він загинув у 1015 р. Інвентар у цьому похованні близький до інвентаря у Королевіно. Його чисто християнський характер показує швидкий прогрес нової релігії, принаймні у середовищі знаті.
У 1937 р. серед фундаментів Успенського собору у Галичі Я.Пастернак знайшов саркофаг з скелетом, який, на його думку, належав галицькому князю Ярославу Осмомислу. Результати цього дослідження були опубліковані вченим у 1944 р. (1241, с.134-140). Самі останки були захоронені ним у крипті собору св.Юрія у Львові з відповідною супровідною запискою. Це поховання було віднайдене археологічною комісією НТШ у складі Р.Сулика, М.Бандрівського, Ю. Лукомського, І.Подоляк у 1991 р. (356, с.400-405). Поряд з похованням в саркофазі було виявлено поховання молодої жінки з золотим чільцем та візантійським посудом, яке дослідник умовно назвав похованням незнаної княжни. Череп з цього поховання знаходиться у фондах історичного музею, рештки скелету Я.Пастернак заховав разом з скелетом князя. Ґрунтовні дослідження кісток обох скелетів, проведені С.О.Горбенком, дозволили, на наш погляд переконливо, довести належність скелетів саме Ярославу Осмомислу та його дочці, дружині Мстислава Ростиславича, матері Мстислава Мстиславича Удатного. Крім того вчений прослідкував генетичний вплив хвороби Пертеса (асептичний некроз головки стегнової кістки) від матері Ярослава Мудрого Рогнеди до початку XIII ст., включаючи угорську і польську гілки (537). Звичайно з деякими гіпотезами автора можна сперечатися, що не ставить під сумнів основні висновки цього вченого. Приміром, волинський князь Давид Ігоревич мало подібний на враженого хворобою Пертеса, надто активний спосіб життя був у цього князя. Останнє можна було перевірити дослідивши поховання біля храму в дітинці Давидгородка, знайдені у 1937-38 рр. й інтерпретовані як князівські. Серед інвентарю фрагменти багатого одягу, дерев'яна булава з спіральними канавками для срібної або золотої бляхи оздоблення. Саме городище датовано ХІ-ХПІ ст. (1861, s.272; 1859, s. 152), що могло би означати, що там були поховання родини Давида Ігоревича.
Князівські поховання, або такі які могли бути князівськими (наприклад, вірогідне поховання Володимирка Володаревича, виявлене О.Іоаннісяном у 1981 р. в Галичі під підлогою церкви Спаса; дитяче поховання в кам'яному саркофазі, виявлене в цьому ж храмі у 1882 р. Л. Лаврецьким; окремі знахідки, виявлені в Галичі за останні роки Ю. Лукомським (1516, с.50-52; 1517, с. 19-22; 1518, с. 127-132); деякі волинські знахідки) потребують таких старанних і послідовних дослідників як С.Горбенко. Вартувало б також провести дослідження саркофагів з католицьких комгшексів, які функціонували в Галичі у XII-XIII ст. (1022,1023, с.570-598). Князівські поховання (або вірогідно князівські) знайдено і в інших місцях (1142). Ще більше цікавого можуть дати археологічні дослідження князівських поховань у російських храмах та монастирях (звичайно, ми маємо на увазі зруйновані храми та комплекси).Така робота вже ведеться багато років у Новгороді Великому (1724). Так лабораторне дослідження фрагментів останків князя Дмитра Шемяки в основному підтвердило версію отруєння цього князя миш'яком.
Велике значення мають узагальнення досліджень археологів по окремих регіонах, зокрема праці М.Кучинка по Волинській землі (935, с.98-105; 936, с.77-83; 937, с.22-30; 938; 939; 940; 941).
Loading...

 
 

Цікаве