WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

іменем цього князя, схоже, було ім'я Терентій. Присутність князя Станіслава-Терентія у списку А.Кальнофойського ще одне поважне свідчення його історичності. Важко сказати звідки взялися у князів з путивльської династії такі імена як Станіслав і Євстафій. Немає відомостей щодо шлюбу котроїсь з П'ястівн з Ольговичем на рубежі XIII-XIV ст. Але матір'ю цих князів могла бути і особа некнязівського походження, дочка нобіля, який з певних причин виїхав до Києва з Польщі або Чехії. З братів Станіслава джерелам знані Володимир-Іван та Федір. Останній довший час займав київський стіл і міг внести вклади на підтримку монастиря. Але його у перелік ктиторів не внесено. Отже, не виключено, що князь Євстафій був старшим братом і попередником Станіслава на київському престолі, незнаним з інших джерел. Вигадувати фантастичних неіснуючих князів-ктиторів печерським монахам не було потреби.
Під 30 та 31 поз. записані великий князь московський Іван Васильович та його син Іван. Поскільки Іван Іванович титулується великим князем московським і всієї Русі, а титули "цар великий" і "цар" записані у дужках, то мова йде про Івана III Васильовича († 1505 р.) та його сина Івана Молодого († 1490 р.), який певний час був співправителем батька. Сам Іван III після розпаду Великої Орди в окремих випадках вживав царський титул.
Під поз. 32-35 записані ктитори з родини князів Гольшанських: Юрій, Марш, Володимир і Борис, їх син. Дубровицький князь Юрій Іванович Гольшанський († 1536 р.), його син Володимир Юрійович († 1545 р.) мав дружину княжну Марію Василівну Соломирецьку. їх син Борис з інших джерел незнаний. Очевидно він помер малим і від його імені батьки внесли вклад у монастир.
Наступною записана родина князів Острозьких: Іван (поз.36), Костянтин (поз.37), Ілля (поз.38), Костянтин Іванович (поз.39), Олександр (поз.40), Татьяна, воєводина троцька (поз.41), княжна Мавра (поз.42), княжна Євдосія (поз.43) і княжна Пелагія (поз.44). Князь Іван Васильович Острозький († після 1465 р.), його син Костянтин († 1530 р.), похований у Печерському монастирі (у списку А.Кальнофойського він помилково записаний двічі під поз.37 і 39), та старший внук Ілля († 1539 р.), були значними ктиторами монастиря. Підтримував монастир і Олександр Костянтинович Острозький († 1603 р.), син Василя-Костянтина Костянтиновича. Якщо чоловічих представників родини легко ідентифікувати, то з жіночими іменами набагато складніше. Лише дружина Костянтина Івановича княгиня Тетяна Семенівна Гольшанська-Острозька († 1522 р.) не викликає сумнівів. Мавра, Євдосія і Пелагія-це хрестильні імена князівен, які, напевно, були молодшими за княгиню Тетяну, бо записані після неї. Оскільки за часом життя вони були близькі до часів А.Кальнофойського, а родина надто відома, то практично можна виключити можливість перестановки їх місцями. Дочки Януша Острозького були ревними католичками, теж саме можна сказати і про дочок Олександра, особливо про Анну-Алоїзу, яка до того ж була гонителькою на православних. Отже запис їх в число ктиторів монастиря, куди не потрапив навіть князь Василь-Костянтин, виключений. Крім них відомі ще чотири представниці родини, молодші за Тетяну, які були хрещені як православні: Софія Костянтинівна († після 1531 р.), Гальшка Іллівна († 1582 р.), Єлизавета Костянтинівна († 1599 р.) та Катерина Костянтинівна († 1579 р.). Софія померла юною, але від її імені міг бути внесений вклад у монастир. Гальшка перебувала під опікою матері-католички, потім в ув'язненні у мужа Лукаша Гурка і, втративши розум, під опікою дядька Василя-Костянтина. Він міг від її імені вносити вклади у монастир. Єлизавета і Катерина перейшли у католицьку віру у молодому віці. Але від імені Єлизавети, яка до шлюбу з Криштофом Радзивілом (1593 р.), залишалася православною, міг бути внесений вклад на підтримку монастиря. Тоді можна припускати, що Мавра - хрестильне ім'я Софії, Євдосія - Гальшки, а Пелагія - Єлизавети. Залишається також вірогідність того, що Євдосія і Пелагія незнані з інших джерел сестри Софії, які померли малими і від імені яких було зроблено вклади, або діти Василя-Костянтина.
Наступний блок родини князів Корецьких містить кілька унікальних записів. Під поз.45 записаний князь Теодор, під поз.46 - його син Євфімій, воєвода волинський, староста луцький, брацлавський, вінницький і Звенигородський, під поз.47 - Юрій, під поз.48 - Анна, у схимі Анастасія, під поз.49 - Серафима, у схимі ігуменя Єлена (Олена). З усіх князів Корецьких волинським воєводою був тільки князь Богуш Федорович († 1576 р.). З напису на його надгробку, приведеному вище, вже відомо, що хрестильним іменем князя Богуша було - Євфимій. Тоді Теодор - це князь Федір Іванович Корецький († 1522 р.). Юрій Богушович († до 1576 р.) - син Богуша Федоровича. Анна Іванівна Корецька († 1532 р.) була видана за князя Івана Васильовича Мосальського. Те, що вона прийняла чернецтво під іменем Анастасії з інших джерел теж невідомо. Загадковою залишається постать Серафими-Олени. Серафима, без сумніву, хрестильне ім'я. Молодший брат Юрія Богушовича Іоахим був вихований в католицькому дусі, і все його потомство було католиками. Отже княжна Серафима була або старшою сестрою Юрія або сестрою його батька (рідною чи двоюрідною), незнаною з інших джерел, яка прийняла чернецтво і була ігуменею в монастирі у Корці.
Під поз.50-54 записані князі Олександр († 1565р.), Боніфацій, Олександр († 1577р.), Михайло († 1584 р.) і Адам († 1622 р.) Вишневецькі. Позаяк у цьому списку занесені послідовно нащадки Олександра Михайловича Вишневецького, які відзначалися підтримкою монастиря і більшість яких похована тут, то майже не викликає сумнівів, що Боніфацій-хрестильне ім'я Максима Олександровича Вишневецького, який помер раніше за братів († 1565 р.) і тому записаний перед ними. Це свідчення теж унікальне і невідоме з інших джерел.
Окремо також винесена під поз.55-58 родина князівСангушків: Федір († 1547 р.), Андрій († 1560 р.), Аксинія і Олександр († 1565 р.). Виходячи з порядку записів, можна припускати, що Аксинія ? це хрестильне ім'я Анни Андріївної († після 1546 р.), яка другим шлюбом була одружена з князем Богушом Федоровичем Корецьким.
Отже, список ктиторів Печерського монастиря, складений А.Кальнофойським, містить цілий ряд унікальних свідчень, сумніватися у достовірності яких підставнемає, особливо враховуючи правильність решти записів, що підтверджується іншими джерелами.
Крім цього пам'ятка містить виписки з молодшої редакції Києво-Печерського пом'яника, про яку була мова вище. В цілому книга А.Кальнофойського може розглядатися як поважне і достовірне джерело з генеалогії князівських родин, у першу чергу волинських.
НАРАТИВНІ ТВОРИ XII-XVII СТ. ВИКОРИСТАНІ ЯК ДЖЕРЕЛА З ГЕНЕАЛОГІЇ КНЯЖИХ РОДИН
Окрім праці А.Кальнофойського, розглянутої у попередньому параграфі, існує маса різноманітної світської і духовної літератури, особливо за період XVI-XVII ст., у якій згадуються князівські імена або навіть цілі фрагменти князівських генеалогій. Однак окрім
Loading...

 
 

Цікаве