WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

на московську службу. Тому вони внесені у пом'яник окремо.
На стор.90 був записаний князь Андрій Сангушкович. Це скоріше каширський Андрій Михайлович († 1560 р.) ніж його дядько князь Андрій Олександрович († 1534 р.). Бо на стор.75 був записаний князь Андрій Сангушко, який очевидно і був дядьком князя Андрія, записаного на стор.90.
На стор. 100 записаний Микола, князь Збаразький, адміністратор Київського воєводства. Поза сумнівами це збаразький князь і староста кременецький Микола Андрійович († 1574 р.).
На стор.101 "Костянтина князя Острозького дочка княжна Марія вписана". Ризикнемо припустити, що це, незнана з інших джерел, дочка князя Василя-Костянтина Острозького, яка померла дитиною і була вписана в пом'яник окремо від родини.
На стор. 189 були записані княжата Огінські, на стор.77 - Наримунтовичі Ружинські, на стор. 66 -Іонас, кн. Друцький-Соколинський, на стор. 103 - князь Лев Григорович Соколинський.
На стор. 111 записана княжна Олександрова Кошерська. Це могла бути незнана з імені друшина каширського князя Олександра Дмитровича Сангушковича, вдова по Антонію Волотовичу, або одна з дружин його правнука каширського князя Олександра Андрійовича (княжна Анна Василівна Полубенська або княжна Анастасія Василівна Жилінська).
Далі, роблячи виписки з пом'яника, А.Кальнофойський знову повернувся до його початку і записав, що на стор. 1 були вписані князі Ковельські (Сангушки-Ковельські) з Волині. На стор. З записаний князь Іван Кулинський (Kulinski). Це, напевно, помилка. Мова йшла про Івана Михайловича Сангушка-Ковельського († бл.1516р.).
На стор.6 записаний князь Іван Трубецький. Це скоріше Іван Іванович († 1538р.) ніж його батько Іван Семенович († до 1499 р.).
На стор.9 записано князя Дмитра Одиневича. Це, напевно, описка самого А.Кальнофойського: мало бути Дмитра Одинцевича. На цій же сторінці була вписана і княгиня Теодозія Буйницька. Теодозія була дружиною князя Льва Буйницького, внука Юрія Толочка (2112, s. 12-13). її муж записаний трохи нижче настор.И.
На стор. 10 було записано Івана Семеновича Горинського (Gorinski) (?). Це скоріше всього помилка у прізвищі відомого князя Івана Семеновича Глинського († 1504р.), який мав володіння на Київщині.
Після нього на цій же сторінці був записаний князь Іван Козловський († після 1508 р.). Він був васалом князів Глинських, отже близькість їх записів цілком об'єктивна.
Із стор. 13 виписано князя Михайла Дмитровича Вяземського († після 1492 р.). Цей удільний смоленський князь помер у засланні на Північній Двині "в залізі", куди його спровадили після приєднання уділів Вяземського князівства до Московської держави (504, c. 195).
На стор. 13 була записана і княгиня Марія Семенівна Трабінська. Мова очевидно йде про Марію († 1466 р.), дружину трабського князя Семена Семеновича Гольшанського († 1455 р.). Вона була дочкою князя Дмитра Сокири Друцького-Зубревицького (2112, s. 115).
На стор.22 була записана княжна Юліана. Без сумніву це печерська свята княжна Юліана Юріївна Гольшанська.
На стор.30 був внесений князь Іван Васильович Москаль (очевидно Іван III), на цій же сторінці -князь Воротинський без зазначення імені.
На стор.31 був записаний князь Юрій "Півський" (напевно "Пінський"). Тоді це Юрій Семенович († 1471 р.), а не Юрій Ніс († до 1410 р.).
На стор.34 було записано Василя Мамая Львовича. Це князь Василь Львович Глинський на прізвисько Сліпий Мамай († до 1522 р.) (1700, с.327).
Із стор.36 було виписано князя Івана Юрійовича Лугвенійовича. Це мстиславський князь Іван Юрійович († 1490/1495 р.), внук Лугвенія-Семена Ольгердовича.
Виписка із стор.39: "Юрійович Москаль". Нам здається, що там було вписано знаменитого суперника Василя Темного - галицького і великого московського князя Дмитра Юрійовича Шемяку († 1453 р.), сини якого отримали значні володіння у Сіверській землі.
Із стор.40 виписано князя Семена Васильовича Ромодановського, а із стор.41 - його родича князя Семена Ряполовського з зазначенням: "Москаль". Із стор.79 виписаний князь Михайло Васильович Ромодановський.
На стор.42 був записаний князь Олександр Сангушкович († після 1491 р.). Цей князь, схоже, був записаний у пом'янику двічі (на стор. 30 і 41), але такі повтори взагалі характерні для Печерського пом'яника, який редагувався на підставі різночасових записів про вклади на помин душі.
На стор.54 був записаний Матфей Микитич. Це, без сумніву, князь Матвій Микитович († після 1539 р.) від якого походили князі Головчинські.
На стор.56 було записано князя Солтана. Це, напевно, вишневецький князь Солтан Федорович († 1472 р.) (505, табл.44, поз. 11). На цій же сторінці записаний князь Василь Семенович Можайський. Це внук можайського князя з московської гілки Мономаховичів, який тримав Стародубське князівство (після 1508-1517рр.).
На стор.68 було записано князя Юрія Семеновича Мосальського. На стор.64 - дубровицького князя Юрія Семеновича Гольшанського († 1457 р.), на стор.67 - крошинського (в тексті помилково "кротинський") князя Костянтина († після 1513р.), чий вклад у Печерський монастир відомий з старшої редакції Печерського пом'яника, яка містить кілька блоків з його записами, на стор.68-озерецького князя Семена Івановича († після 1528 р.).
На стор.76 було записано князя Андрія Сангушка (в тексті помилково "Сендушка"). Як було вже сказано вище, це каширський князь Андрій Олександрович († 1534 р.).
На стор. 52 було внесено Івана Коркодина. Це правнук смоленського князя Гліба Святославича, князь Іван Юрійович Коркодин († після 1514 р.), нащадки якого родина князів Коркодинових перейшла на російську службу (2112, s. 179-180).
Далі у А.Кальнофойського виписка із стор.62, під якою значиться Микита Васильович Оболенський. Цей нащадок чернігівських удільних князів зробив кар'єру при московському дворі. Після арешту Василя Шемячича і анексії Сіверського князівства він з лютого 1524 до літа 1530 р. був намісником у Новгороді-Сіверському, а з лютого 1534 р. - намісником Смоленського князівства. У 1534 р. отримав чин боярина. Князь Микита Хромий помер після 1540 р. (711, с.45-48). Чому його занесли у Печерський пом'яник, сказати важко. Може, у період перебування в Сіверській землі він вносив вклади у цей монастир.
За М.В.Оболенським із стор.51 виписаний Василь Іванович Крошинський († після 1534 р.). Із стор. 53 виписано: "Глинські вписані від пана Герасима Галицького." Останній запис, певно, слід розуміти, щородина князів Глинських вписана після Герасима Галицького. Хто була ця людина, сказати важко. Титул "пан" виключає церковного ієрарха. Під 1528 р. у переписі русько-литовського війська серед волинської шляхти згадуються якісь князі Іван та Григорій Галичинські (1700, с.99,333). Ці князі незнаного походження могли спочатку писатися як Галичанські або Галицькі і бути гілкою загадкових князів Рогатинських, внесених до Уневського помяника (1117, с.88-90). Один з них Герасим міг жити у кінці XV ст. і бути внесеним у Печерський
Loading...

 
 

Цікаве