WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

попереднього блоку князів Острозьких.
[303] Інокиня княгиня Єлизавета - це, напевно, чернече ім'я княгині Анни Васильківни Острозької, дружини Наримунта-Гліба Гедиміновича, яка була записана у Холмському пом'янику і у попередньому блоці цього помяника (під поз.91).
[304] Княгиня Василиса, дружина Данила Васильковича, вже булазаписана під поз.92.
[305] Княгиня Агафія Чурилівна Бродовська-Острозька теж була записана під поз.93. У попередньому блоці вона була записана як черниця. З даного запису випливає, що чернече ім'я княгині було Агрипина.
[306] Феодора Данилівна була дружиною князя Олександра Четвертні. У попередньому блоці вона записана під поз.94.
[307] Княгиня Тетяна Семенівна Гольшанська, яка померла у 1522 р. була першою дружиною Костянтина Івановича Острозького.
З інших княгинь можна розглядати хіба що вірогідність тотожності: княгині Анни [309] з Ганкою Іванівною Ямонтовичівною-Підберезькою, яка була дружиною Василя Федоровича Острозького; княгині Анастасії [310] з Анастасією Федорівною Острозькою, яка була дружиною князя Івана Семеновича Путяти-Друцького та княгині Марії [312] з Марією Іванівною Острозькою († після 1506 р.), яка була дружиною князя Андрія Олександровича Сангушка. У світлі цих здогадок, виходячи з порядку записів, можна з досить високою долею впевненості вважати, що княгиня Марфа [308] - це дружина Дашка Федоровича, а княгиня Федора [311] - дружина Михайла Івановича, старшого брата Костянтина Івановича Острозького. Княгиня Анастасія [314] - дружина князя Дашка Федоровича, дочка кобринського князя Романа Федоровича. У блоці князів Гольшанських вона записана під поз.71.
У числі наступних княгинь, безперечно, записані імена матері князя Костянтина, дружини його батька Івана Васильовича, та тітки, дружини першого заславського князя Юрія Васильовича. Нам здається, що ці княгині записані під поз.318 і 319 (Марія і Софія). На користь такої версії можуть свідчити дві обставини. Як видно з попередніх спостережень у середині кожного блоку записи групуються мініблоками, пов'язаними з синхронністю в часі, послідовністю або одним рівнем родинних відносин. Під поз.320 записана княгиня Євфросинія, за якою йдуть імена без титулів, причому жіночі імена перемішані з чоловічими. З усіх Острозьких, які могли бути вписаними до пом'яника, лише Агрипина-Катерина Василівна тричі віддавалася за нетитулованих вельмож: Івана Кгойчевича, Михайла Нацовича і Войтеха Яновича. Тому Євфросинія- це чернече ім'я Агрипини-Катерини, а після неї перелічені християнські імена її дітей та мужів. Таким чином міпіблок 318, 319, 320 об'єднує дочку і невісток Василя Федоровича Острозького. Друга обставина це ім'я дочки Івана Васильовича - Марія, дане, напевно, на честь її матері.
Чотири імені, що залишилися: Юліанія [313], Юліанія [315], Мавра [316] і Анастасія [317]), можливо належать дружинам відомих князів з старшого покоління родини Острозьких: Юрія, Михайла і Дмитра Даниловича, старших братів Федора Даниловича та його сестрі Аиастасії Глинській (вже записаній під поз.306та93).
Наступний запис княжої родини пов'язаний з родиною князів Соколинських з Волині, тобто гілкою князів Друцьких, молодшим відгалуженням потемків Івана Баби.
[321] Князь Михайло Семенович Друцький-Соколинський помер до 1530 р.
[322] Княгиня Юліанія, напевно, його сестра, видана за нетитулованого вельможу, а Марія, Василь і Семен - її діти.
Останньою з князівських родин записана родина князя Михайла Васильовича Ромодановського. Перший блок, пов'язаний з вкладом брата князя Михайла Семена Васильовича Ромодановського, записаний у пом'янику вище. Можливо, що його брати закінчили життя в монастирі, а діти сестри Євфимії, записаної під поз. 325, яка могла вийти за українського чи литовського нетитулованого магната, внесли вклад десь бл.1531р.
[323] Як інок князь Мисаїл записаний, напевно, князь Михайло Васильович Ромодановський, який востаннє згаданий у 1500 р. серед гостей на весіллі князя В.Д.Холмського. Відомо також, що він помер бездітним (711,с.38-40).
[324] Як інок князь Вассіан, можливо записаїшй його старший брат Василь Васильович Ромодаиовський, який помер після 1509 р. У 1499 р. він був схоплений у зв'язку з справою Патрикеєвих-Ряполовських, а в наступному році був у Литві, можливо шукаючи притулку у родини сестри Євфимії. Однак уже в 1501 р. у поході на Литву він командував сторожовим полком.
Розгляд Києво-Печерського пом'яника був би неповним, якби ми не згадали його молодшу редакцію, яка не збереглася, або з різних причин не була закінченою. Про роботу над такою редакцією можна судити з трактату Афанасія Кальнофойського "Teraturgema або чуда Печерського монастиря", виданого польською мовою у Києві в 1638 р., у якому поміщені виписки, вірніше конспект з монастирського пом'яника (295, p. 168-170). Цінність цього фрагменту полягає в тому, що у конспект А.Кальнофойського був зроблений з версії пом'яника початку XVII ст., створеної після 1608 р. (тобто після смерті князя Василя-Костянтина Острозького, внесеного у пом'яник) і до 1638 р. (появи книги). Сама версія не збереглася, що збільшує вартість конспекта. В останньому вказані сторінки пом'яника, з яких були зроблені виписки. Вони також не збігаються з старшою редакцією пам'ятки.
На сторінці 6 були записані наступники великого князя київського Володимира Святославича, на стор.10 - родина князя Василя-Костянтина Острозького, стор.21 -родина князів Сангушків. Настор.23був вписаний київський князь Семен Олександрович († 1471 р.), а перед ним на стор.22 - князь Іванович Володимирович. Напевно мався на увазі бельський князь Іван Іванович, внук Володимира Ольгердовича і дядько Семена Олександровича, або його рідний брат Михайло. Обидва померли до 1476 р.
На стор.30 записаний Олександр Сангушко в чернецтві Олексій. Враховуючи, що князь Андрій Сангушкович записаний пізніше (на стор.90), ми вважаємо за можливе ідентифікувати його з Олександром Дмитровичом Саигушком († після 1491 р.). Про те, що цей князь перед смертю прийняв чернецтво під іменем Олексія з інших джерел невідомо.
На стор.65 внесений князь Федір Іванович Ярославич-Боровський († 1521 р.), записаний як Федір
Ярославич. У старшій редакції Київського пом'яника цей князь був записаний під поз.241.
На стор.72 була внесена родина князя Івана Вишневенького, очевидно Івана Михайловича († 1542 р.).
Під поз.73 записана родина князя Костянтина Івановича Острозького († 1530 р.). Але,якщо виписка А.Кальнофойського була повною, цей блок був меншим за блок у старшій редакції пом'яника.
Далі на стор.79 і 80 записані Іван Васильович та Василь Іванович, князі "прунські". Крім того трохи далі на стр. 122 записана родина княжат Прунських, тобто Пронських, нащадків великих князів пронських, які виїхали у Литву після анексії їхнього князівства Москвою. Князі Василь Іванович Нелюб (середина XV ст.) та його син Іван Васильович Шемяка († після 1549 р.) належали до середньої гілки пронської династії, яка перейшла
Loading...

 
 

Цікаве