WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

після 1496 р. Юліана - його дружина.
Розшифрувати записи блоку княгинь Мосальських (поз.250) з одними чернечими іменами, які не відбиті в інших джерелах, практично неможливо.
Черговий запис родини князів Крошинських пов'язаний, на нашу думку, з вкладом нетитулованих родичів.
[251] Під цією позицією записано князя Івана Романовича († після 1450р.).
[252] На наш погляд, цей запис дозволяє уточнити запис підпоз.245. Княгиня Євпраксія, безперечно, дочка князя Івана Романовича, яка була видана за нетитулованого вельможу. Родина її мужа і записана далі без титулів.
Блок записів родини князів Вишневецьких сформований у 1517-1531 рр., ближче до першої дати, тобто до часу смерті Михайла Васильовича.
[253] Несвіцький князь Михайло Іванович, який помер після 1478 р., доводився Михайлу Васильовичу дядьком.
[254] Княгиня Агафія, очевидно, дружина князя Михайла.
[255] Збаразький князь Василь Васильович, який помер у 1474 р., був батьком князя Михайла.
[256] Княжна Марія, напевно, сестра князя Василя Васильовича і тітка князя Михайла.
[257] Вишневецький князь Михайло Васильович помер бл. 1517 р.
[258] Марія Василівна була сестрою князя Михайла (2112, s.619).
[259] Князя Єрофея джерела не знають. Єрофей, напевно, княже ім'я одного з братів князя Михайла, найпевніше порицького князя Федора, який востаннє згадується під 1514 р. Федір-Єрофей Васильович міг померти бл. 1517 р. відразу після князя Михайла. Інші брати померли ще у XV ст. Авдотія - дружина князя Єрофея.
Другий блок записів родини князів Острозьких найскладніший для розшифрування від усіх частин Києво-Печерського пом'яника. Він був сформований при внесенні вкладу в пам'ять про князя Костянтина Івановича Острозького, який помер у 1530 р. і був похований в Успенському соборі монастиря. Цей блок на час завершення формування пом'яника був чи не найголовнішою його частиною. Туди записали всіх близьких і далеких родичів родини князів Острозьких, яка на той час перебувала у зеніті своєї слави. Поряд з князями до блоку було занесено і ієрархів, близьких до родини. Створювався грандіозний пам'ятник роду Острозьких, для формування якого, безперечно, використовувалися родинні архіви.
Дослідженням цієї частини помяника займався М.Максимович (1059. С. 1-7; 1060). Ототожнивши князя Георгія (поз.261) з пінським князем Юрієм Володимировичем, який помер у 1290 р., М.Максимович виводив князів Острозьких від Турівських Рюриковичів. Ми вже зупинялися на вразливих місцях цієї версії, а також інших версій походження князів Острозьких як у наших попередніх дослідженнях (504, c. 122-132; 505, табл. 18; 506, с.355-367), так і при розгляді першого блоку записів родини Острозьких. При розгляді цієї частини пом'яника ми спираємося на ці дослідження та наші висновки при аналізі фрагменту Холмського помяника і попереднього запису родини Острозьких за князя Василя Федоровича.
З 42 чоловічих імен з князівським титулом, які записані у цій частині помяника, лише 15 могли належати князям Острозьким (починаючи від Василька Романовича і закінчуючи Костянтином Івановичом). Сюди можна додати ще князів Заславських, які померли до 1531 р. Решта княжих імен припаде на зятів, сватів та прямих родичів, які жили пізніше Василька Романовича. Тільки, вилучивши з переліку 15 імен, які безперечно належали князям Острозьким, і два імені їх найближчих родичів Заславських, знаних з інших джерел, можна пробувати розгадувати решту записів, добираючи варіанти, синхронні в часі.
[260] Ця позиція, на наш погляд, є ключовою при розшифруванні цієї частини пом'яника. Під великою королевою Оленою пропонували бачити, навіть, матір імператора Костянтина (306-337 рр.), при якому християнство стало офіційною релігією Римської імперії, чи княгиню Ольгу, яка пробувала запровадити християнство у Київській Русі. Цього, звичайно, прийняти не можна. При всій помпезності даного фрагменту - це перш за все пом'яник, куди записували членів родини. Ніяка фантасмагонія туди не могла потрапити. Перед лицем Господа амбіції та гординя втрачали сенс. Отже представниця королівського роду мусила бути у числі прямих предків родини Острозьких. Титул "велика королева" дозволяє припускати, що мова може йти про імператорську родину. Зрештою всі Гедиміновичі були у певних родинних стосунках з королями з династії Ягеллонів. Корятовичі були родиною з угорськими королями. Тому особливої потреби підкреслювати свої родинні зв'язки з королевою такій відомій родині як Острозькі не було потреби. Але з усіх князівських родин Рюриковичів і Гедиміновичів, які існували на момент складання запису до пом'яника, лише прямі нащадки галицько-волинського князя Романа Мстиславича могли гордитися наявністю серед своїх предків представника імператорської родини. Ми вже аргументували нашу підтримку версії, згідно якої друга дружина Романа Мстиславича була дочкою імператора Ісаака II Ангела (504, с. 30, 33) та угорської королівни Маргарити-Марії, дочки Бели III. Саме тому що княгиню можна порівняти хіба що з св.Ольгою, стосовно становища, яка вона займала, її визнавали як володарку не лише полководці покійного мужа і волинське боярство, але угорські королі і польські князі, які теж претендували на Галицьку спадщину. Ім'я дружини Романа встановлено як Анна на тій підставі, що внук Мстислав спорудив на її могилі капличку-ротонду в честь святих Іоакима та Анни. Останнє зовсім не суперечить ототожненню королеви Олени з дружиною Романа. Як відомо, вдова Романа закінчила свої дні у монастирі. Отже, Анна - це, скоріше, її чернече ім'я.
[261 ] Ми виходимо з того, що слідом за королевою Оленою до пом'яника міг бути внесеним тільки хтось з відомих князів, чиє ім'я нагадувало би про давність і славу родини. Найбільше сюди підходив би князь Роман Мстиславич, якого на Волині пам'ятали завжди. Хрестильне ім'я князя Романа встановлено як Борис на підставі печатки цього князя на якій зображено святих Бориса і Гліба. З іншого боку печатки зображено святого воїна із списом та щитом. У Львові один з найдавніших монастирів, у якому, можливо, було навіть своє літописання, носив ім'я св.Юрія (Георгія). Львівський хроніст Б.Зіморович пов'язував його виникнення з князем Васильком, який ніби-то там прийняв чернецтво. Але це неймовірно, виходячи з конфронтації, яка мала місце між Левом Даниловичем і волинськими князями після смерті короля Данила. Це ім'я носив спадкоємець Лева - король Юрій. Після королеви Олени до пом'яника було внесено її правнука Юрія (Георгія) Львовича,який носив королівський титул.
[262] Князя Дмитра ідентифікувати важко. У пом'янику князя Лева Даниловича після Георгія стоїть також Дмитро (1119, с.7). Можливо, це хрестильне ім'я Романа Даниловича, брата князя Лева?
[263] Тимофій - може бути хрестильним іменем сина Романа Даниловича - князя Василька Романовича.
[264] Данило Василькович у попередньому блоці записаний під поз.81
[265] Князь Іван міг бути незнаним з інших джерел братом Данила Васильковича. Якщо він помер молодим,
Loading...

 
 

Цікаве