WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

зрозуміло, у своїх міркуваннях, спираємося на дослідження І.З.Мицька (1121, с.49-56) та наші попередні розвідки (505, табл. 18; 506, с. 12), усвідомлюючи, що вивчення проблеми далеко не вичерпане і залишається дискусійним.
[81] Таким чином, виходячи з вищенаведених міркувань, ми пропонуємо ототожнити князя Данила, записаного під цією позицією з Данилом Васильковичем, який, вірогідно, був князем острозьким (до 1340 - після 1366/1370 рр.) та холмським (до 1352 - бл. 1366 рр.). І.Мицько, пропонує вважати цього князя сином Данила Мстиславича, тобто нащадком луцького, а потім і володимирського князя Мстислава Даниловича (1121, с.49-50). Він справедливо вказує на то, що пізніші володіння Острозьких належали до князівства Мстислава Даниловича. Так, але те, що король Юрій Львович титулувався ще і володимирським князем, практично виключає наявність живих нащадків Мстислава Даниловича після 1301 р. Вони б по прямій лінії "по мечу" віддідичили Волинь і без війни Юрію би не вдалося опанувати Володимир і Луцьк. А про таку війну згадали б польські, литовські або орденські джерела. І не мав Юрій Львович династичних підстав для такої війни. Згадаймо, як він уступив Мстиславу Даниловичу зайняте Берестя у 1288 р. Крім того традиція Острозьких вказувала на князя Романа Даниловича як родоначальника. Мстислав Данилович був його рідним братом. Може тому і з'явилася маргіналія у Хлєбніковському списку Галицько-Волинського літопису, на яку вказує І.Мицько. Однак ця приписка не може служити аргументом проти традиції і спадкового права (стосовно нащадків Данила Мстиславича). Ізяслав-Пантелеймон Мстиславич був пращуром всіх нащадків Данила Галицького. Тому і зрозуміла особлива пошана св.Пантелеймона волинськими Мономаховичами. А Острог та Дубно могли бути наданими ще Василькові Романовичу після втрати Слонімського князівства тим же Мстиславом Даниловичем.
[82] Князь Федір - острозький князь Федір Данилович († після 1437 р.), син попереднього князя.
[83] Князь Олександр - один з синів Данила Васильковича, ім'я якого зустрічається у багатьох пом'яниках (Олександр, в чернецтві Олексій). Ми погоджуємося із здогадкою І.Мицька (1121, с.50, 55), що у цьому фрагменті блоку Острозьких в тексті пом'яника світське ім'я Олександра відділене від його чернечого імені Олексія (поз.84) іменем князя Івана (поз.83 А), яке тут випадкове і дублює наступний запис (поз.86).
[85] Андрій, напевно, хрестильне ім'я холмського князя Юрія Даниловича, який загинув або помер близько 1377 р.
[86] Князь Іван, напевно, - князь Іван Юрійович Острозькими, який загинув у 1399 р.
[87] Князь Семен - його рідний брат Семен Юрійович, який помер у 1376 р. в Холмі.
[88] Як князь Іван міг бути записаним князь Іван Олександрович Глинський, який одружився з Анастасією Данилівною Острозькою. Цей князь помер після 1399 р.
[89] На думку І.Мицька князь Олександр, записаний під поз.83, це князь Олександр Четвертинський (1121, с.54), тобто знаний з документу 1388 р. князь Олександр Четвертня. Олександра, записаного під поз.89 він не ідентифікує. Походження Четвертинських від Острозьких не підтверджується традицією роду, яка виводила їх від турово-пінських князів. Походження від Острозьких, тобто від Данила Галицького було б більш почесним і Четвертинські, напевно, це б підкреслили. Крім того мали би місце претензії на спадщину Острозьких. Стосовно пінських князів, родинні зв'язки з якими Волинських Мономаховичів безсумнівні і відбиті не тільки у синодиках, ми зупинимося нижче. На нашу думку, князь Олександр Четвертая міг бути записаним під поз.89 як зять Федора Даниловича і муж княгині Феодори, племінниці князя Олександра Даниловича, записаної у цьому блоці під поз.94.
[90] Як князь Іван міг бути записаним князь Іван Семенович Путята-Друцький, муж Анастасії Федорівни. Він помер після 1440 р., тобто приблизно якраз перед формуванням запису.
[91] Як княгиню Анну записано, очевидно, старшу сестру Данила Васильковича († бл. 1345 р.). Саме її було внесено до Холмського пом'яника, про який мова йшла вище.
[92] Княгиня Василиса-дружина Данила Васильковича.
[93] Агафія Чурилівна Бродовська була дружиною Федора Даниловича Острозького і матір'ю князя Василя Федоровича.
[94] Феодора, напевно, була дочкою Федора Даниловича, незнаною з інших джерел, ідружиною Олександра Четвертні, записаного під поз.89.
Єдина родина некняжого походження, з якою на той період Острозькі були пов'язані родинними зв'язками, була родина Бродовських, звідки походила мати Василя Федоровича княгиня Агафія. Тому, напевно, особи без княжих титулів, записані в числі родини князя Василя, належали до Бродовських. З великою долею вірогідності можна припускати, що Анна - мати княгині Агафії, Іван - хрестильне ім'я її діда, а Семен - батька Чурила, Гервасій - брат княгині Агафії, який помер до 8.04.1385 р., тобто до дарчого запису, яким Чурило заповідав село Бродово зятеві князю Федору і його нащадкам (201,1.1, N 2, s.2), Азарія - напевно сестра Агафії, яка, схоже, стала черницею.
Наступний блок родини Івана Семеновича Кобринського († після 1491 р.) трохи заплутаний. Цей князь походив від Федора Ольгердовича, яким відкривається блок, та його сина Романа, який йому доводився дідом. А далі, помилково, на думку І. Мицька (1121,51), записані князі Гліб, Данило, Данило, Андрій, Семен та Кондрат (без титулу). Він вважає, що це князі Гліб-Мстислав Данилович, Данило Мстиславич, Данило Данилович, Андрій Данилович (тобто давніша частина блоку Острозьких) та Семен Андрійович, якого він відділяє від холмського князя Семена, і відносить до пінських князів. Нам здається, що для такого висновку підстав недостатньо. Князі Гліб, Данило, Андрій і Семен, напевно, Гольшанські, сини Семена Лютого і рідні брати Юліани, бабусі князя Івана Семеновича Кобринського. Можливо, що, згаданий останнім Семен -ратненський і кобринський князь Семен Романович, батько Івана Семеновича, який помер після 1455 р., а Кондратій-ім'я його тестя князя, батька княгині Феодори. Іншим Данилом, записаним у цьому блоці міг бути князь Дашко Федорович Острозький. Ім'я його дружини незнане. У нашому пом'янику в блоці Гольшанських під поз.71 записана княгиня Анастасія, яка вірогідно була сестрою Семена Романовича, її мужем міг бути Дашко Федорович, який помер до 1420 р., отже міг бути записаним серед Гольшанських, які померли пізніше. Втім, хронологія у пом'яниках витримується дуже приблизно. Ми залишаємо цю проблему відкритою.
Наступний блок присвячений родині князів Корецьких. Зрозуміло, що в цей блок могли потрапити тільки ці князі Корецькі, які померли до 1532 р.,тобто до остаточного завершення формування тексту Києво-Печерського пом'яника.
[95] Як князь Гліб записаний Наримунт-Гліб Гедимінович († 1348 р.).
[96] Князь Патрикій Наримунтович († після 1408 р.), був наймолодшим сином Гліба-Наримунта.
[97] Иосиф, поза сумнівами, хрестильне або чернече ім'я стародубського і першого корецького князя Олександра Патрикійовича († після 1406
Loading...

 
 

Цікаве