WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

земянами та шляхтою, втративши князівське достоїнство.
У групу, об'єднану титлом "Пом'яни князі наші великі" потрапили князі з різних періодів та династій, у тому числі і не пов'язані з Києвом. Ця частина пом'яника, напевно, компонувалася редакторами з різночасових записів, при цьому, можливо, закреслювалися імена одних князів, а вставлялися імена інших.
[3] Великий князь Володимир, названий у хрещенні Василем († 1015 р.), напевно, був записаний попереду у всіх найдавніших київських пом'яниках.
[4] Не підлягає сумніву, що Ольгерд Гедимінович († 1377 р.) був православним. На підставі Києво-Печерського пом'яника можна стверджувати, що його хрестильне ім'я Дмитрій.
[5] Вітовт-Олександр Кейстутович († 1430 р.) був внесений у пом'яник разом з іншими великими князями литовськими. Цей рядок був підчищений уже після складання пом'яника, коли настала епоха релігійного протистояння і Вітовтові "пригадали" його перехід у католицьку релігію.
[6] У мініблоці великих литовських князів міг бути записаний Семен Євнутович, син великого князя Євнута Гедиміновича, усуненого з престолу Ольгердом. Цей князь востаннє засвідчений підписом під миром з Орденом у 1411 р. (500, с. 147). Можливо також, що це один із записів київського князя Семена Олельковича († 1471 р.), який титулувався "з ласки Божої великий князь київський".
[7] Як великий князь Данило міг бути записаний московський князь Данило Олександрович († 1303 р.). Великим князем він не титулувався, але в даному контексті відкриває мініблок московських князів. Напевно вони були внесені у пом'яник після великого пожертвування на користь монастиря у часи Василя Івановича на початку XVI ст.
[8] Тут записаний московський князь Іван Данилович Калита († 1340 р.) або його син Іван Іванович Красний († 1359 р.).
[9] Тут записано великого московського князя Дмитра Івановича Донського († 1389 р.).
[10] Під цією позицією записано великого московського князя Василя Дмитровича († 1425 р.).
[11] Великий князь московський Василь Васильович Темний († 1462 р.) був внуком Вітовта Кейстутовича по материнській лінії.
[12] Тут, очевидно, записано московського князя Василя Івановича († 1533 р.).
[13] Великий князь Семен Гордий († 1352 р.), напевно, мав бути вписаним після Івана Калити (поз.8).
[14] Як великий князь Федір міг бути записаний хіба родич московських князів Федір Васильович († 1503 р.), який претендував на престол великих князів рязанських.
[15] Тут записано великого князя московського Івана Васильовича († 1505 р.)
[16] Тут, схоже, знову записано Семена Гордого (поз. 13).
До наступного блоку печерський книжник включив князів різних гілок, які носили титул великих князів володимирських або боролися за нього. Напевно, ці князі у різні часи були вписані до пом'яника, а тільки пізніше об'єднані в один мініблок.
[17] Як великий князь Олександр, можливо, записаний великий князь тверський Олександр Іванович († 1425 р.).
[18] Під іменем великого князя Дмитра, напевно, був записаний Дмитро Юрійович Шемяка († 1453 р.), який займав престол великих князів володимирських у 1446-1447 рр.
[19] Скіргайло-Іван Ольгердович займав київський престол у 1395-1396 рр. Цим записом починається блок, пов'язаний з київськими князями. Розміщені вони без дотримання хронології. Певна закономірність стосується хіба що родинних зв'язків.
[20] Володимир Ольгердович княжив у Києві у 1362-1393 рр. Його син Олександр (Олелько) займав київський престол у 1440-1455 рр., про те, що цей князь перед смертю став ченцем під іменем Алексія, з інших джерел не відомо. Його син Семен Олелькович був київським князем у 1455-1470 рр.
[21] Найбільш правдоподібно, що під іменем князя Василя у пом'яник був внесений князь Василь Андрійович, який у першій половині XIV ст. тримав Путивльське князівство (500, с.55). У цьому блоці записані князі з путивльської гілки Ольговичів, які правили у Києві у першій половині XIV ст.
[22] Нам здається, що тут записано князя Володимира-Івана Івановича з путивльської гілки Ольговичів, який правив у Києві (бл. 1300/1301 - ?). Ця версія, вперше висунута М.Квашніним-Самаріним і підтримана Р.Зотовим, отримала додаткову аргументацію в дослідженням О.Русиної і наших, і може бути прийнятою (504, c. 158).
[23] Князь Андрій Іванович - брат Володимира-Івана Івановича та батько путивльського князя Василя Андрійовича, займав овруцький престол на початку XIV ст. (504, c. 159-160).
[24] Під іменем князя Івана, напевно, записаний батько Володимира-Івана та Андрія путивльський князь Іван Іванович, який загинув від рук ординців десь у середині - другій половині XIII ст. (504, c. 158).
[25] Князя Гліба серед путивльських Ольговичів, пов'язаних з Києвом не було. Однак це ім'я дуже характерне для Ольговичів. У цьому блоку не вистачає двох Ольговичів, які княжили у Києві: Станіслава-Терентія Івановича (? -1324) та Федора Івановича (до 1331 -1362). Гліб - може бути одним з імен Федора Івановича. У такому складі путивльський блок був би практично заповненим.
[26] Князь Ольгімант-Михайло Міндовгович Гольшанський займав київський престол у 1324 - до 1331 рр. Пом'яник дозволяє уточнити його хрестильне ім'я (не Борис, а Михайло), що виключає тотожність Івана Борисовича, який загинув на Ворсклі у 1399 р., з Іваном Ольгімантовичем. З пом'яника також стає відомим, що Ольгімант-Михайло закінчив життя як чернець Євфимій. З цього запису починається блок, пов'язаний з князями Гольшанськими.
[27] Князь Іван Ольгімантович княжив у Києві у 1396 - після 1401 рр., його син Андрій († після 1422 р.) тримав В'язанське і, можливо, Київське князівство (? - до 1422 р.). З дочкою Андрія Івановича Софією одружився король Владислав-Ягайло.
[28] Князь Семен Іванович на прізвисько Лютий, син Івана Ольгімантовича, загинув у 1433 р.
[29] Під іменем князя Семена ще раз записаний князь Семен Іванович Лютий. (Тут, можливо, маємо приклад "кухні" печерського книжника, який групував різні записи, часом не завжди вдало). Його син князь Юрій Семенович († 1457 р.) тримав Степанське і Дубровицьке князівства. Внук Семена князь Василь Юрійович помер до 1481 р.
[30] Князь Іван, напевно, старший брат Василя Юрійовича - гольшанський і дубровицький князь Іван Юрійович († 1481 р.).
[31] Тут записано князя Данила Семеновича Гольшанського († 1435 р.).
[32] Тут записано князя Гліба Семеновича Гольшанського († до 1455 р.).
[33] Тут записано князя Андрія Семеновича Гольшанського († після 1457 р.).
[34] Це, поза сумнівами, трабський князь Семен Семенович Гольшанський († 1455 р.).
[35] [36] [37] У цьому мініблоці, на нашпогляд, зібрано городецьких князів з династії Турівських Ізяславичів: князя Дмитра, його сина Давида Дмитровича († до 1399 р.) та внука - князя Дмитра (Митька) Давидовича († після 1427 р.) (504, c. 187). Городецькі князі мали ще якісь володіння і в Чернігівській землі (недаремно Давид Дмитрович ручився за Корибута-Дмитра Ольгердовича), можливо, тому їх

 
 

Цікаве

Загрузка...