WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

уПеремишлі, був загублений між двома світовими війнами. Разомз І.Мицьком ми намагалися його знайти, але це вдалося В.Александровичу. Рукопис Л.Кішки зберігається нині у Львові в Науковій бібліотеці ім.В.Стефаника. Цим рукописом користувався А.Петрушевич, який і опублікував виписку з Холмського пом'яника (1270, с.589). Цю виписку, уточнену за оригіналом Л.Кішки, ми приводимо нижче з урахуванням версії І.Мицька стосовно запису родини Острозьких, яка не викликає заперечень (504, с. 124-125). В оригіналі цей фрагмент має вигляд: "De domo Ostrosiorum: Anna religiosa et filius ejus Patritius Olgimantoram Ozarius Skimnik Eufhemius Basilius."
Fnerunt ante actis temporibus in Monasterio Chelmensi de domo principorum religiosi.
[I] De domo Ostrosiorum: Anna religiosa et filius ejus Patritius
[2] [De domo] Olgimontorum: Ozarius Skimnik, Euphemius, Basileus
[3] De domo Belzensiorum: Anna, Theodosius, Georgius, Jana, Parascevia, Marta
[4] De domo Koriatoviciorum: Basilius, Michael
[5] De domo Kobrinensium: Julianna et Agata Skimnicae
[6] De domo Sanguszkorum: Borys, Anna Skinmica, Alexander, Agata, Sylvester, Gennadius, Alexius filius Alexander Sanctus, Anastasia et Basilissa Skimnice
[7] De domo Bohovitinoviciorum: Timotheus Skimnik, Sophia Skimnica, Leonida, Irena, Anastassia, Domnicia Skimnice, Arsenius, Timotheus, Salomea, Timotheus, Dominicius, Arsenius
[8] De domo Sosnowsciorum: principissa Agata, Marianna, Joannes, Charlampius, A thanasius, Anna, Theodora
[9] De domo Kruszynsciorum: principum Pelagia, Euphracia Skimnice,
[10] De domo Zbarazciorum: Jonas, Nicaephorus, Auxentius Skimnik, Jonas
[11] De domo Conradus: Timotheus, Theodotia, Euphemia, Agrippina, Hilarion, Gabriel
[12] De domo Trabensium: principum Michael
[13] De domo Olizarorum: Michael, Marianna, Julianna
[14] De domo Hleboviciorum: Maria, Pelagia, Eudeymus Skimnik, Joachimus, Theodorus, Artemius, Helenae duae Scimnicae
[15] De domo Krupsciorum: principum Marta, Michael, Misael, Махітus, Artemius
[16] De domo Raieckae: Justina, Joannes, Catharina, Anna, Nicolaus Skimnici
[17] De domo Uhrowiecki: Agata, Gerasimus, Sclamea Skimnica
Спробуємо ідентифікувати осіб, записаних у цьому пом'янику:
[1] Ми залишаємося при раніше висловленій нами думці, що у цьому фрагменті записано княгиню Анну Васильківну з Острозьких, яка була дружиною пінського князя Наримунта Гедиміновича і матір'ю його наймолодшого сина хотимського і карачевського князя Патрикія, який у 1408 р. виїхав з Свидригайлом Ольгердовичем до Москви і від якого пішли родини князів Патрикеєвих, Булгакових, Голіциних, Куракіних, Щенятєвих, Хованських і Корецьких. Ймовірно, що Анна Васильківна першим шлюбом була одружена з останнім пінським князем з династії Турівських Ізяславичів і через шлюб з нею Наримунт-Гліб Гедимінович отримав Пінське князівство, Анна Васильківна була другою дружиною Наримунта і від цього шлюбу народився тільки один Патрикій, який був наймолодшим сином Наримунта. У Холмі правив брат Анни- Данило, отже, зрозуміло, чому саме вона відкриває список княжих імен у цьому пом'янику. Вона могла бути похованою там (504, с. 125-126; 506, с.356-360).
[2] Ольгімантовичі-Гольшанські були нащадками жемайтського князя Римунта-Романа і старшою гілкою жемайтської династії з якої походили Тройден, Вітень і Гедимін. Ольгімант-Михайло Міїадовгович займав київський престол (1324 - до 1331). З трьох князів Гольшанських, записаних до пом'яника, джерелам відомий князь Василь Юрійович, який помер до 1481 р. Його батько княжив у Дубровиці. Озарій Схимник, безперечно, був справжнім ченцем, а не прийняв постриг на смертному одрі, як це робила більшість князів. З усіх Гольшанських ним найпевніше міг бути Олександр Іванович на прізвисько Нелюб, син київського князя Івана Ольгімантовича. Цей князь першим з литовських князів у 1403 р. виїхав до Москви і отримав Переяслав-Заліський. У 1408 р. це князівство вже було передано Свидригайлові Ольгердовичу. Доля Олександра Нелюба залишилася невідомою (500, c. 139). Можливо, що, розчарувавшись у перспективах служби в Московському князівстві, Олександр Нелюб повернувся назад, вступив в монастир у Холмі, де і помер десь на початку XV ст. Тоді Євфимій - це чернече ім'я котрогось з Гольшанських, який помер пізніше за Олександра Івановича, але раніше за Василя Юрійовича. Це відразу виключає старших братів Олександра - Михайла та Семена Лютого і синів Семена - Данила, Михайла Болобана і Семена, бо вони загинули в бою або в ув'язненні. Відпадає, напевно, і найстарший з синів Івана Ольгімантовича, батько королеви Софії -князь Андрій Іванович, який не був пов'язаний з Волинню. Брати Василя Юрійовича померли після нього. Отже залишаються сини Семена Лютого: Андрій, Юрій, Гліб і Олександр. Кожен з них міг перед смертю прийняти чернецтво під іменем Євфимія. А Гліб та Олександр могли навіть бути справжніми ченцями і жити у Холмі.
[3] Серед белзьких князів найбільш відомий Georgius, тобто Юрій Наримунтович, який тримав це князівство у 1352-1377, 1383-1387 рр. У 1392 р. він разом з Іваном Ольгімантовичем допоміг Вітовту здобути Вільно. Його син Іван чи Ян, бо дуже вірогідно, що він перейшов у католицьку релігію, загинув у 1399 р. У пом'янику він, можливо, помилково записаний як "Jana." Тоді Parascevia i Marta, мабуть, сестри Івана Юрійовича і дочки Юрія Наримунтовича. Хто ж такий Theodosius? Безперечно, що це старший брат Юрія Наримунтовича. Раз він записаний до белзьких князів, то, можливо, був попередником Юрія. У 1349 р. разом з Коріатом Гедиміновичем в Орду був посланий свислоцький князь Семен, якого Ю. Вольф пропонував вважати сином Наримунта. Можливо, що у 1350 р. Семен Наримунтович прийшов на допомогу Любарту-Дмитру Гедиміновичу і отримав від нього Белз. У 1352 р. після важкого поранення князь Семен міг померти, прийнявши перед цим чернецтво під іменем Феодосія. Тому Белз під час облоги угорського війська обороняв вже воєвода Дрозд. У тому ж 1352 р. князівство відійшло до брата Семена-Юрія, який перед цим тримав Кременець (500, c. 118-119). Anna, яка записана першою, напевне була матір'ю Семена та Юрія. Так як Белзькі записані окремо від Острозьких, а Юрій Наримунтович був суперником Данила Васильковича і його нащадків за Холмське князівство, то можна припустити, що першу дружину Наримунта Гедиміновича теж звали Анною. Можлива ще одна версія. Як відомо, після втрати Белза Юрій Наримунтович та Іван Юрійович продовжували писатися Белзькими, підкреслюючи свої права на це князівство. Можливо і Анна не випадково записана першою серед князів Белзьких. Дочка останнього белзького князя з Волинських Мономаховичів Гремислава- Агнешка Всеволодівна (* після 1284 † після 1302) вийшла за опольського князя Болеслава Владиславича, діда Владислава Опольського, який титулувався "дідичом" Галицької землі. У Гремислави Всеволодівни була внучка Анна Болеславівна, яка померла у 1365 р. в монастирі кларисок у Вроцлаві. Опольські князі
Loading...

 
 

Цікаве