WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

галицькими боярами у 1211р. Путивльське князівство він міг успадкувати у 1223 р. після смерті Ізяслава Володимировича, який, ймовірно, загинув на Калці (118, с.236).
[53] Костянтин Романович, звичайно, брат Івана Романовича, з інших джерел невідомий.
[54] Михайло Романович, який загинув у битві з литовцями, напевно у другій половині XIII ст., коли у джерелах відбита конфронтація Литви з волинськими і чернігівськими князями, був молодшим братом двох попередніх князів. Можливо, що вони володіли Путивльським князівством по частках.
[55] Джерелам відомий тільки один князь Олександр, який жив у цей період і тримав Липицьке князівство. Олександр належав до молодшої гілки Ольговичів. У 1285 р. з допомогою ординців він розправився з рильським князем Олегом Мстиславичем і його синами, помстившись за смерть свого брата Святослава.
[56] Хто з Ольговичів перебуває під іменем Василя Чорноризця встановити неможливо. Нам, однак здається, що можна поз.55 об'єднати з поз.56. Тоді б це могло означати, що липицький князь після свого злочину пішов у монастир під іменем Василя Чорноризця.
[57] Михайло Глухівський і його син Семен відомі з родоводів. На їх підставі можна судити, що тут записані нащадки Михайла Всеволодовича: його внук глухівський князь Михайло Семенович (друга пол. XIII - поч. XIV ст.) і правнук глухівський князь Семен Михайлович (перша пол. XIV ст. - до 1375) (504, c. 169).
[58] Молодший брат глухівського князя Михайла Семеновича новосильський князь Олександр Семенович був убитий в Орді 15.08.1326 р. (121 ,с.205).
[59] Князь Семен Олександрович, син Олександра Семеновича, відомий також з родоводів, був новосильським князем (1326-до 1371).
[60] Устівський князь Михайло Всеволодович був сином Всеволода Семеновича, молодшого брата Михайла та Олександра Семеновичів (714, с.291,297). Його діяльність можна віднести ло першої половини ХІV ст.
[61] Новосильський князь Сергій Олександрович був убитий ординцями до 1371р., після цього Новосильське князівсьво відійшло до старшої гілки, яка княжила у Глухові. Напевно після загибелі Сергія ця гілка обірвалася.
[62] На підставі цього запису можна вважати, що після Георгія (Юрія) Ольговича престол Курського князівства займав його брат Дмитро, дружину якого звали Феодорою. Йому успадкував син Василь, убитий ординцями. Дружина Василя мала ім'я Анастасія. Після нього в останні десятиріччя XIII ст. у Курську вже не було князя, його тримав баскак Ахмат (504, c. 183).
[63] Р.Зотов вважав князя Дмитра сином Мстислава Давидовича (714, с.290), з чим можна погодитися. Пом'яник також зафіксував його дружину княгиню Марію. Дмитро Мстиславич княжив у Новгороді-Сіверському у другій половині XIII ст.
[64] Можна припускати, що під цією позицією записано незнаного з інших джерел сина сновського князя Всеволода Ярополковича. Андрій Всеволодович та його дружина Феодора були сучасниками князів, записаних під поз.63 та 65.
[65] Путивльський князь Іван, як і вважав Р.Зотов, скоріше всього був сином Івана Романовича. Ординці вбивали переважно сильніших князів, яким вдавалося стабілізувати становище у своїх володіннях і розширювати їх. Саме таке піднесення Путивльського князівства відбулося у другій половині XIII ст. Синам Івана Івановича вдалося при допомозі ординців опанувати Київську землю (504, c. 178).
[66] Чому потрапили у пом'яник сіверських князів великий князь рязанський Іван Федорович (1402-1408, 1409-1427 рр.) та його сестра Василиса, видана за серпуховського князя Івана Володимировича, сказати важко, їх батько був одружений з Софією, дочкою великого володимирського і московського князя Дмитра Івановича. З близьких родичів лише тітка Агрипина була одружена з Ольговичем - козельським князем Іваном Титовичем (504, с. 158).
[67] Трубчевський князь Михайло Андрійович, з інших пам'яток незнаний, на думку Р.Зотова, належав до нащадків героя "Слова" Всеволода Святославича. Його батько був сином Святослава Всеволодовича, тому діяльність Михайла Андрійовича можна віднести до другої половини XIII ст. (505, табл. 13) 3 цим висновком важко не погодитися.
[68] Турівський князь Юрій потрапив у пом'яник, напевно, як родич Ольговичів по дружині або по дочці. Можна тільки здогадуватися, що його діяльність відносилася до другої половини XIII ст. і він походив з однієї з старших гілок нащадків Юрія Ярославича, можливо був внуком князя Андрія, який загинув на Калці.
[69] Оболенський князь Костянтин Іванович, нащадок наймолодшого сина Михайла Всеволодовича - Юрія, був убитий у своїй столиці у 1363 р. під час війни з Ольгердом Гедиміновичем (122, c. 11). Як ми вже звертали увагу раніше (500, с. 68), у Никонівському зведенні князь Костянтин Іванович переплутаний з своїм дідом Костянтином Юрійовичем, якому б на той час було не менше 120-130 років. Ця помилка перенесена у схеми О.Зиміна та інших.
[70] Пронський князь Олександр Михайлович у 1339 р. спробував установити з Ордою прямі стосунки за спиною у свого сюзерена двоюрідного брата рязанського князя Івана Коротопола. Останній перехопив і пограбував його обоз, а самого Олександра Михайловича привів у Переяслав-Рязанський і наказав убити (115, с.235). Напевно дружина пронського князя була з Ольговичів і через це його ім'я було занесене у пом'яник.
[71] Хотимський і карачевський князь Патрикій Наримунтович († 1408 р.) відомий з різних джерел. Від нього походять родини князів Патрикеєвих, Булгакових, Голіциних, Куракіних, Щенятєвих, Хованських і Корецьких. Однак пом'яник уточнює хрестильне ім'я князя - Давид, ім'я його дружини Олени, а також те, що князь Патрикій тримав Стародубське князівство і передав його сину Федору чи Дмитру (обидва загинули у битві на Ворсклі 12.08.1399 р.), від яких це князівство перейшло до Олександра. Крім цих трьох синів у Патрикія-Давида був ще син Юрій. Син Іван іншими джерелами не засвідчений. Нам здається, що Іван -хрестильне ім'я одного з стародубських князів, скоріше Федора.
[72] Єдиний князь з тверської династії, який називався Борисом Михайловичем, помер 19.07.1395 р. Він тримав Кашинське князівство (1389-1395 рр.). Його дружиною була дочка смоленського князя Святослава Івановича. Єдиний син Іван теж займав кашинський престол. До Ольговичів цей князь не міг мати жодного відношення, отже і не міг бути вписаним у Любецький пом'яник.
Серед князів тверської династії був князь Борис Олександрович, який був великим князем тверським (1426-1461 рр.). Він був одружений двічі, обох дружин звали Анастасіями, перша була сестрою можайського князя Івана Андрійовича, друга - дочкою суздальського князя Олександра Васильовича. Родиних зв'язків з Ольговичами або сіверськими князями з інших династій у нього не було. Але цей князь видав свою двоюрідну сестру Анну Іванівну за Свидригайла і активно допомагав останньому у війні проти Зигмунта Кейстутовича. Отже він міг бути внесеним у Любецький пом'яник.
Інший князь з цієї династії Борис Олександрович († до 1477 р.) займав микулинський престол, не
Loading...

 
 

Цікаве