WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

більшепісля його сина Миколи-Святослава (поз.2), був лише один князь з іменем Георгій. Ним був союзник Ольговичів князь Юрій Довгорукий. Цей союз був скріплений у
1150 p. шлюбом дочки Юрія з сином сіверського князя Олегом Святославичем (714, с.269). Як союзник і родич Ольговичів, Юрій Довгорукий міг бути включеним до пом'яника Ольговичів. Як відомо, Юрій Довгорукий помер 15.05.1157 р., на п'ятий день після бенкету у осьменика Петрила (112, стб.304; 115, с. 10), де його, вірогідно, було отруєно. Любецький пом'яник дає підстави стверджувати, що перед смертю, як тоді було прийнято, князь Юрій став ченцем під іменем Гавриїла.
У тексті пом'яника поряд з іменем Гавриїла записано ім'я Всеволода. Нам здається, що при пізніших переписуваннях було допущено помилку. Початково могло найвірогідніше стояти "Всеволодович", тобто вказівка, що Юрій належав до іншого відгалуження Рюриковичів - Всеволодовичів. Не можна виключати, що при переписуваннях випало "і сина єго". Тобто у пом'яник був внесений син Юрія князь Всеволод Велике Гніздо († 12 чи 14.04.1212). Замолоду цей князь був союзником Ольговичів. Крім того його сини Юрій та Володимир були одружені з чернігівськими князівнами. Правда, князь Всеволод Велике Гніздо конфліктував і навіть воював з Ольговичами, тому ми схиляємося більше на користь першої версії.
[5] Жоден з київських князів не носив імені Олександра. Але це, напевно, хрестильне ім'я, яке не було зафіксоване джерелами. У другій пол. XII ст. два князі з Чернігівських Святославичів були на київському престолі-Ізяслав-Микола Давидович та Святослав-Михайло Всеволодович. Мономаховичі, які займали цей престол, були в основному противниками Ольговичів і не було підстав для включення їх у пом'яник. З усіх київських князів цього періоду туди міг бути включеним тільки один Мономахович - Гліб Юрійович, який двічі княжив у Києві (12.03.1169 - 20.02.1170, 13.04.1170 - 20.01.1171). Він був також союзником Святославичів. Друга його дружина була дочкою Ізяслава Давидовича. Перша дружина, якапомерладо 1154 р., найвірогідніше теж походила з чернігівської династії. Принаймні такий альянс найбільше відповідав вимогам тодішньої політичної кон'юнкури. Отже, на підставі Л юбецького пом'яника можемо стверджувати, що хрестильним іменем Гліба Юрійовича, напевне, було Олександр.
[6] Ідентифікація князя Романа Київського труднощів не викликає. Ним міг бути тільки представник смоленської гілки Мономаховичів Роман Ростиславич, який займав київський престол двічі (1.07.1171 -середина 02.1173, кінець 1174 - бл. 19.07.1176). Роман Ростиславич 9.01.1149 р. одружився з дочкою Святослава Ольговича (118, c. 15; 126, с.212), що і дало підставу включити його до цього пом'яника.
[7] Після київських князів з інших династій, які потрапили до пом'яника, починається перелік в основному нащадків Святослава Ярославича. Так як серед них ми не знаємо князя Дмитрія, а поз.9 вказує на князя Давида Святославича, то логічно, що біля нього варто шукати його сучасників. Старшими за Давида були Гліб та Роман-Борис Святославичі. Хрестильне ім'я Гліба невідоме. Ним могло бути і Дмитрій. Гліб Святославич княжив у Новгороді (1069-1078 рр.). Після смерті батька він не погодився з позбавленням престолу на користь Святополка Ізяславича і втік у Заволочську Чудь, де і загинув 30.05.1078 р. (114, с.З; 116, с.148;118,с.2).
[8] Князем Василем Всеволодом був, напевно, син Давида Святославича князь Всеволод, хрестильне ім'я якого невідоме. У 1116 р. цей князь узяв участь у поході на половців. По смерті батька у 1123 р., коли його дядько Ярослав Святославич переїхав до Чернігова, Всеволод отримав Муромське князівство. У наступному році, як перший серед спадкоємців чернігівського престолу, одружився з дочкою краківського князя Болеслава Кривоустого (112, стб.286). Дальша доля його невідома. Позаяк він не брав участі у чернігівській усобиці 1129 р. можна припускати, що він помер невдовзі після шлюбу. На підставі Любенького пом'яника можна вважати, що хрестильним іменем Всеволода було Василь.
[9] Князь Давид Чернігівський - це Давид Святославич, який княжив у Чернігові у 1097-1123 рр. Любецький пом'яник дозволяє встановити ім'я його дружини - Феодосія. Такої ж думки був Р.Зотов (714, с.24).
[10] Князь Микола Святослав і княгиня Анна- це старший син Давида Святославича князь Святослав, який займав престоли у Луцьку (1099-1100 рр.) та Городці-Остерському (1106 р.), а потім став ченцем у Києво-Печерському монастирі, де і помер 14.10.1143 р., ввійшовши у історію як подвижник Микола Святоша. Анна, його дружина, померла після 1136 р. Вона була дочкою київського князя Святополка Ізяславича (374).
[11] Тут було записано князя Святослава-Миколу Ольговича, який тримав Сіверське (1146-1157 рр.) та Чернігівське князівства (1157-1164 рр.), і його другу дружину княгиню Катерину, дочку новгородського посадника Петрила, з якою він одружився у 1136р. (1468, с. 142). З пом'яника випливає, що перед смертю князь прийняв чернецтво під іменем Гавриїла.
[12] Р.Зотов вважав, що тут було записано князя Ярослава-Прокопія Всеволодовича, який займав чернігівський престол у 1180-1198 рр., та його дружину княгиню Ірину, незнану з інших джерел (714, с.267-268). З цим можна цілком погодитися.
[13] На думку Р.Зотова, під іменем князя Феодосія тут записано головного героя "Слова" князя Ігоря Святославича та його дружину Євфросинію (714, с.27). Стосовно імені Ярославни, то воно підтверджується як пізнішими джерелами, так побіжно, і тим фактом, що під іменем Євфросинії прийняла чернецтво її мати Ольга Юріївна (87, с.345). Хрестильним іменем Ігоря Святославича, який народився 2.04.1151 р., було Георгій (112, стб.416). Тоді Феодосій - чернече ім'я. Перед смертю Ігор Святославич, напевно, прийняв чернецтво.
[14] У заплутаному записі "Всеволода Даниїла Святослава і Анастасія" Р.Зотов бачив спотворення запису імені князя Всеволода-Данила Святославича Чермного, який помер у 1212 р. (118, с.118) чи у вересні 1215 р. (1468, с. 192), та його дружини Анастасії (714, с.272). У 1179 р. Всеволод Чермний одружився з дочкою краківського князя Казиміра Справедливого (1739, s.258). Польські джерела імені княгині не повідомляють. Л .Махновець звернув увагу, що у Густинському літописі та у В.Татищева дружина Всеволода Чермного названа Марією. Але на його думку у літописі дружина Всеволода Святославича поєднана з Марією, дружиною Всеволода Ольговича, про смерть якої повідомляється через два абзаци (87, с. 326). Ця здогадка не виглядає переконливою, так як, за В.Татищевим, дочку Мстислава Володимировича звали не Марією, а Агафією. Зрештою і сам Л .Махновець не був до кінця впевненим, прийнявши компромісний варіант імені княгині - Марія-Анастасія. Ми вважаємо цей варіант за найбільш прийнятний. Стосовно імен пом'яники точніші за інші джерела.
[15] Князя Костянтина і його синів Давида, Гліба, Олександра ідентифікувати досить важко. Не викликає поважних застережень думка, що йдеться про князів з династії
Loading...

 
 

Цікаве