WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Джерела (пошукова робота) - Реферат

княгиню Євфросинію,
[14] кн. Всеволода Даниїла Святослава і Анастасія,
[15] кн. Костянтина і синів його Давида, Гліба, Олександра,
[16] кн. Пахомія Гліба і Анастасія,
[17] кн. Михайла Всеволодовича, Святославова внука і боярина Федора убієнних,
[18] кн. Михайла і княгиню Олену,
[19] кн. Пантелеймона Мстислава і княгиню Марію,
[20] кн. Бориса Володимира Святославича і княгиню Марію,
[21] кн. Бориса Святослава Ольговича і княгиню Євдокію,
[22] кн. Гавртла Ярополка Ярославича і княгиню Василису,
[23] кн. Антонія Володимира Ігоревича,
[24] кн. Святослава Всеволодовича і княгиню Марію і сипа Бориса,
[25] кн. Федора Мстислава Глібовича,
[26] кн. Филипа Володимировича і княгиню Агафію,
[27] кн. Лаврептія Всеволода Ярополчича і княгиню Анастасію,
[28] кн. Василя і княгиню Феклу,
[29] кн. Семена Всеволода і сина Федора Святослава, вбитого у Литві, і княгиню Євфимію,
[30] кн. Романа Старого і княгиню Анну і сипа Олега Романовича Леонтія в іноцех Василя,
[31] інока Феодосія,
[32] кн. Бориса,
[33] кн. Давида,
[34] кн. Андрія,
[35] кн. Дмитрія Святослава,
[36] кн. Володимира,
[37] кн. Аитоиія Глібовича,
[38] кн. Михайла,
[39] кн. Анікема,
[40] кн. Романа,
[41] кн. Івана,
[42] кн. Дмитра, вбитого татарами і княгиню Мамелу,
[43] кн. Михаила Дмитровича і княгиню Марфу,
[44] кн. Федора Дмитровича,
[45 ] кн. Василя Козельського, вбитого татарами,
[46] кн. Андрія Рильського і княгиню Олену,
[47] кн. Михаила Олександровича,
[48] кн. Романа Михайловича, убитого у князя Юрія Смоленського і сина Симеона Романовича і княгиню Марію Корчевську,
[49] ки. Георгія Курського і сина Георгія,
[50] кн. Федора Мстиславича Новгородського і княгиню Мотрону,
[51] кн. Костянтина Давидовича Новгородського і сина Тимофія,
[52] кн. Івана Романовича Путивльського,
[53] кн. Костянтина Романовича,
[54] кн. Михайла Романовича, вбитого у Литві,
[55] кн. Олександра,
[56] Василя Чорноризця,
[57] кн. Михайла Глухівського і сина Семена,
[58] кн. Олександра Новосильського, вбитого татарами,
[59] кн. Семена Олександровича,
[60] кн. Михайла Всеволодовича,
[61] кн. Сергія Олександровича, вбитого татарами,
[62] кн. Дмитра Курського і княгиню Феодору і сина Василя, вбитого татарами, і Анастасія,
[63] кн. Дмитра Новгородського і княгиню Марію,
[64] кн. Андрія Всеволодовича і княгиню Феодору,
[65] кн. Івана Путивльського, вбитого татарами,
[66] кн. Івана Резанського і княгиню Василису,
[67] кн. Михайла Андрійовича Трубецького,
[68] кн. Юрія Туровського,
[69] кн. Костянтина Оболенського, вбитого Литвою,
[70] кн. Михайла Олександра Пронського, вбитого у брата,
[71] кн. Патрикія Давида Стародубського і княгиню Олену і сина Івана,
[72] кн. Бориса Михайловича Тверського,
[73] кн. Василя Рильського,
[74] кн. Івана Глинського,
[75] кн. Федора Звенигородського і княгиню Софію і сина Олега,
[76] кн. Дмитра Чернігівського і брата Івана,
[77] кн. Івана Скіргайла,
[78] кн. Михайла Євнутійовича,
[79] кн. Давида Остиковича і Олександру чорноризців,
[80] кн. Івана Козельського, інока, і княгиню Агрипину,
[81] кн. Семена Юрійовича Туровського,
[82] кн. Дмитра Ольгердовича і княгиню Анну і синів кн. Михаила, кн. Івана,
[83] кн. Івана Ольгімантовича і княгиню Агрипину,
[84] кн. Андрія Оболонсъкого,
[85] кн. Семена Трубецького,
[86] кн. Давида Дмитровича Городелъсъкого і княгиню Марію,
[87] кн. Дмитра Волховського і княгиню Анастасію і Василя,
[88] кн. Івана Мстислава і княгиню Софію,
[89] кн. Андрія Всеволодовича і княгиню Євпраксію,
[90] кн. Семена Крошинського,
[91] кн. Івана Станіславича,
[92] кн. Семена Вяземського і тещу Анастасію,
[93] кн. Івана Любартовича і княгиню Марію,
[94] кн. Івана Михайловича Трубецького,
[95] кн. Василя Перемишельського,
[96] кн. Василя Соломирецького,
[97] кн. Онисима Ярослава, убитого у Литві,
[98] кн. Василя Ковельського,
[99] кн. Федора Олександровича Звенигородського, убитого татарами,
[100] кн. Дмитра Орлкаго і княгиню Євдокію,
[101] кн. Івана Сонського, інока, і княгиню Євпраксію.
Багато імен відносно легко піддаються ідентифікації, що було зроблено ще Р.Зотовим, інші залишаються спірними.
[1] Серед великих князів київських ми не зможемо знайти князя Костянтина Мстиславича. Однак ні Ізяслав-Пантелеймон Мстиславич, ні його рідні брати Ростислав-Михайло та Володимир-Дмитро, які займали київський стіл, ворогуючи з Ольговичами, ні, звичайно, внук Ізяслава-Пантелеймона Роман-Федір Мстиславич, не могли відкривати пом'яник чернігівських Ольговичів. Не міг його відкрити і незначний представник смоленської гілки Мономаховичів Ізяслав Мстиславич, який двічі сидів у Києві (05.1235 -бл. 03.1236, 10.04.1236 - 05.1236) (500, с95). Залишається припустити, що під час переписування пом'яника була допущена помилка і в оригіналі читалося як Костянтин Мстислав, а не Костянтин Мстиславич. Тоді Костянтин - хрестильне ім'я князя Мстислава Володимировича, сина Володимира Мстиславича від Аделі. Після битви під Листвином (1023 р.) цей тмутараканський князь фактично розділив державу з Ярославом Мудрим, обравши своєю столицею Чернігів. Він був першим чернігівським князем з династії Рюриковичів, помер у Чернігові у 1036 р. і був похований там у заложеному ним соборі св.Спаса (111, стб. 150; 112, стб. 138). Саме з цього князя і мали починатися князівські пом'яники у Чернігівській землі. Княгиня Анастасія з інших джерел невідома, але відомо, що у Мстислава був син Євстафій, який помер у 1033 р. (116, c. 136:121, с. 70). Отже Любецький синодик дає підстави визначити ім'я дружини Мстислава Володимировича як Анастасії. Це приймав також Л.Махновець (87, с.85). Вірогідно, що вона була аланкою за походженням (504, с.41).
[2] Святослав-Микола Ярославич був першим чернігівським князем, який займав київський престол (22.03.1073 - 27.12.1076). Він помер раптово у Києві від невдало зробленої операції по видаленню гною із звичайного фурункула. Його тіло було відвезене до Чернігова і поховане у соборі св.Спаса. Микола-Святослав був родоначальником обох чернігівських династій - Давидовичів і Ольговичів, а також Ярославичів, які правили у чернігівських колоніях Муромі та Рязані. Відомо, що він був одружений з дочкою графа Етелера, сестрою трірського архієпископа Бурхарда (1750, р.9). На підставі Любецького пом'яника можна вважати, що її ім'я було Киликія.
[3] Князь Михайла Чернігівський і княгиня Феофанія-це, безперечно, Олег-Михайло Святославич, родоначальник династії Ольговичів, який помер 1.08.1115 р., і його дружина візантійська аристократка Феофано Музалон (1714).
[4] 3 усіх відомих нам київських князів, окрім Ярослава Мудрого, присутність якого у пом'янику Ольговичів була би недоречною, тим
Loading...

 
 

Цікаве