WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Російські міфи про київську спадщину (пошукова робота) - Реферат

Російські міфи про київську спадщину (пошукова робота) - Реферат

временних літ" указує на усвідомлення московитами київського минулого, - але майже немає свідчень, що такі тексти читало до вказаного часу світське керівництво.
3 Це зауважив Антоніо Поссевіно 1582 р. Див.: Hugh F. Graham, trans. The Muscovia of Antonio Possevino (Pittsburgh: University Center for International Studies, 1977), p. 6.
4 Про це повідомив мене мій колега Майкл Флаєр, що працює над дослідженням символіки й іконографії собору Св. Василія. Пор. зведення, роблені задля іншої мети в: В.Б. Кобрин. "Генеалогия и антропонимика" в История u генеалогия (Москва: Наука, 1977), с. 80-155, особливо табл. З, с. 89-90. Кобрін, що працював над питанням календарних і некалендарних імен, не торкається питання відсутності київських ремінісценцій.
6 Я торкався цього питання під дещо іншим кутом зору в: "The trouble with Muscovy: Some Observation upon Problems of the Comparative Study of Form and Genre in Historical Writing", Mediaevalia et Humanistica: Studies in Medieval and Renaissance Culture, new series, no. 5 (1974), pp. 103-126.
7 Дослідники часто цитують подібні висловлювання, що містяться в дипломатичних документах, напр.: Памятники дипломатических сношений Московского государства c Польско-Литовским, т. 2; а також: Сборник русского исторического общества (СПб, 1887), т. 59. Під час переговорів із поляками в Ямі Запольському в 1581 р. дипломати Івана IV намагалися довести, що Лівонія є частиною його "вотчини". Див.: Graham, Muscovia of Antonio Possevino, p. 107.
8 A.A. Спицин. "K вопросу о Мономаховой щапке", Записки отделения русской u славянской археологии русского археологического общества, т. 8, ч. 1 (СПб, 1908).
9 Я торкаюся цих питань у своїй праці "Muscovy and Kazan: Some Introductory Remarks on the Patterns of Steppe Diplomacy", Slavic Review, vol. 26, no. 4 (December 1967), pp. 548-558. Продаж і транспортування християнських рабів є часто обговорюваним питанням, наприклад у: Сношения c Ногайской ордой. Российский государственный архив древних актов (РГАДА), фонд 127, кн. 9. Вербування мулл потверджується наступною інструкцією російському послові до Ногайської Орди 1581 р.: "Да память Йвану: послано c ним государево жалование Ян-Гарды Молне пять рублев. И ему государево жалование Ян-Гарды Молне отдати тайно. А говорити ему, что государю служба его ведома, и он бы государю и впредь служил бы потому ж, как преж того служил, и государево жалование к нему и впредь будет без оскудения". РГАДА, фонд 127, кн. 9, 1.54 об.-55.
10 Ґрунтовний огляд цієї надзвичайно заплутаної історії можна знайти в: David M. Goldfrank. "Moscow, the Third Rome", Modem Encyklopedia of Russianand Soviet History, ed.Joseph Wieczynski (Gulf Breeze, FL: Academic International Press, 1981), vol. 23, pp.118-121.
11 Пор. серію його статей: "The Natur? and Reception of Christian Byzantine Culture in Russia in the Tenth to Thirteenth Centuries and its Implications for Russian Culture", Siania Gandensia (Ghent), vol. 5 (1978), pp. 107-139; "Quotations of Patristic and Byzantine Works by Early Russian Authors as an Indication of the Cultural Level of Кіеvan Russia", Slavia Gandensia, vol. 10 (1983), pp. 65-101; "The Implications of the Absence of Quotations from Untranslated Greek Works in Original Early Russian Literatur? Together with a Critique of а Distorted Picture of Early Bulgarian Culture", Slavia Gandensia, vol. 15 (1988), pp. 63-91; "The Bulgarian Contribution to the Reception of Byzantiane Culture in Кіеvan Rus'", Harvard Ukrainian Studies, vols. 12/13 (1988/9), pp. 214-261. Див. також Ihor ?ev?enko. "Remarks on the Diffusion of Byzantine Scientific and Pseudo-Scientific Literature among the Orthodox Slavs", Slavonic and East European Revew, vol. 59, no. 3 (July 1981), pp. 321-345.
12 Н.Ф. Каптерев. Характер отношений России к православному востоку в XVI u XVII столетиях (reprint, The Hague, 1968).
13 Про ступінь володіння росіян грецькою мовою див.: Б.Л. Фонкич. Греческо-русские культурные связи в ХV-ХVII вв.: греческие рукописи в России (Москва: Институт истории, 1977).
14 Про ранній період Кремля див.: Н.Н. Воронин и М.Г. Рабинович, изд. Древности Московского Кремля, Материалы и исследования по археологии СССР, №167 (Москва: Наука, 1971).
15 Про Вессаріона та його діяльність див.: James Hankins. Plato in the Italian Renaissance, 1 vols. (Leiden: E.J.Brill, 1990), esp. vol. l, p. 232f.
16 Orationes et epistolae ad Christianos principes contra Turcos (Paris: Gering, Crantz and Friberger, 1471). Пор.: James Hankins. "The Popes and Humanism", in: Rome Reborn, ed. Anthony Grafton, The Vatican Library and Renaissance Culture (Washington, DC: Library of Congress, 1993), p. 63f.
17 Найпоказовішими текстами щодо ставлення росіян до історії Київської доби як до частини їхнього власного минулого є знаменитий "Синопсис" Інокентія Ґізеля, німецько-українського історика, й писання Данила Туптала (Св. Дмитрія Ростовського) та Феофана Прокоповича, чия п'єса "Володимир" написана для Петра І.
18 А.И. Андреев. "Труды В.Н. Татищева по истории Росии", в: В.Н. Татищев, История российская в семи томах (Москва-Ленинград, Издательство АН СССР, 1962), т. 1, с. 16-20. Бібліотека Татіщева на момент його смерті містила не лише "Синопсис" і невеличку колекцію російських хронік і хронографів, але й значне (як на ті часи) зібрання західних праць про російську й східнослов'янську історію: Liflaendische-Curlaendische Chronica Ґваньїні, хроніки І. Бєльського й Ґваньїні, Historie von Azow, також Einleitung zur Moscowitischer Historie (вірогідно, Gottleib S. Treuer, Leipzig, 1720), Sammlung russischer Geschichte (вірогідно, G.-F. Miuller [St. Petersburg: Mueller, 1732-]) тощо. Див.: "Каталог библиотеки В.Н. Татищева", у: П.[П.] Пекарский, Новые известия о В.Н.Татищеве (СПб., 1864), с. 56-63 (також Приложение № 4 к т. 4 Записок Имп. Академии Наук [СПб, 1864]).
19 Тут я посилаюся на покажчик у: Richard Pipes, trans. and ed. Karamzin's Memoir on Ancient and Modern Russia (Cambridge, MA: Harvard University Press, 1959), оскільки жодне з відомих мені російських видань не має покажчика.
20 Брюс Паротт указав мені на цікавий огляд офіційної/популярної історіографії в роботах Сеймура Бекера: Seymour Becker. "The Muslim East in Nineteenth-Century Russian Popular Historiography", Central Asian Survey, vol. 5, nos. 3/4 (1986), pp. 25-47, а також: "Russia Between East and West: The Intelligentsia, Russian National Identity and the Asian Borderlands", Central Asian Survey, vol. 10, no. 4 (1991), pp. 47-64.
Loading...

 
 

Цікаве