WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → ВідповідьЧарлзові Гальперіну на статтю «Едвард Кінан і листування Курбського-Грозного під прицілом» (пошукова робота) - Реферат

ВідповідьЧарлзові Гальперіну на статтю «Едвард Кінан і листування Курбського-Грозного під прицілом» (пошукова робота) - Реферат

Andrej Michailoziic Kurbskij. - p. 378, №8; та Иванишев, 1:36.
19 Цей підпис відтворено в: Auerbach, Andrej Michailovi? Kurbskij, p. 377, та: Keenan, The Kurbskii-Groznui Apocrypha, p. 209. Я відтворюю зразок дуже схожої дряпанини, можливо - взятої з того самого документа, на підставі, яку мені люб'язно надав покійний професор Освальд Бакус. Це підпис не тієї людини, яка могла написати (у "Сказе о знаках книжных") про важливість правильного розставляння ком, двокрапок і дужок. Пор.: Калугин, Литературное наследие, с. 614; також див. вище прим. 14.
20 Я намагаюся відтворити тут оригінал, вочевидь зрусифікований у всіх виданнях. Принагідно висловлюю свою вдячність д-ру А.Х. Ґорфункелю за надання тексту своєї неопублікованої статті "Книжнаякультура в письмах кн. Андрея Курбского", де цей фраґмент привернув мою увагу.
21 Тут варто відзначити, що Волинь була тоді, як і тепер, етнічно розмаїтою; під "руською Волинню" я маю на увазі українську спільноту реґіону, що виступав водночас батьківщиною для чималих спільнот поляків, євреїв, вірмен, греків, німців та ін.
22 1575 р. - це найраніша дата у датованих листах; 1607 р., найпізніша дата, - це рік смерті одного з адресатів недатованого листа. Але розшукати ці листи досі щастило тільки у "Збірці Курбського".
23 Науково некоректне вживання понять "малорусский", "западнорусский", "юго-западнорусский язык" і подібних - один із сумновідомих симптомів цієї неспроможності.
24 Випадають із цього правила, як мені здається, лише постаті Максима Грека (зайшлого) і Дмитрія Герасимова (можливо, теж зайшлого, і його тексти не є класичними).
25 Див.: Francis J. Thomson. "The Donatio Konstantini in Muscovy and Ruthenia". - Slavica Gandensia, 1995, 22:92. Томсон подає також кілька слушних інформацій, що свідчать про різницю між обома регіонами на початку XVII сторіччя. Див. також: Ярослав Ісаєвич. ""Licaeum Trinlingue": концепція тримовної школи у Європі в XVI ст." та Ігор Мицько. "Острозька слов'яно-греко-латинська академія" у: Острозька давнина. Дослідження і матеріали, №1 (Львів, 1995), с. 8-12, 13-23.
26 В.И. Перетц. "Малорусские вирши и песни в записях ХVI-ХVIII вв.". - Известия отделения славянского языка u словесности, 1899, т. 4, с. 869938, 1218-1303.
27 Авербах наводить чималу наукову літературу з цих питань у своєму загальному резюме до видання "Нового Маргариту" (Band 9, Lieferung 4, c. 53 ff.). Тут варто додати: здається вкрай неймовірним, щоб московський філолог (якщо Курбський ним був на момент приїзду) став писати руською слов'янською мовою; набагато ймовірніше, що він, як і Артемій, удався б до вживаної московської слов'янської мови. Принагідно можна підкреслити, що рівень обізнаності з ренесансними традиціями листування, який би надавався до порівняння з даними текстами, у Московії було досягнуто приблизно на століття пізніше - тобто в часи компілювання найранішої з відомих збірок "Курбського", куди входять "Другий лист Курбського", остаточна версія "Історії", "Литовські листи", "Історія Восьмого Собору" тощо. Про цю культурну ізоляцію див. прикінцеві коментарі в: Thomson, The Donatio Konstantini, pp. 92-98.
28 Про Андрія див.: Jan Jan?w. "Przyczynek do ?r?de? ewangeliarza popa Andrzeja z Jaros?awia: przek?ad ruski pasji z Postylli M. Reja". - Prace Filologiczne, 1931, 15, №2, s. 119-162; І. Свянтицький. Опис рукописів Народного Дому з колекції А. Петрушевича, т. З (Львів, 1911), с. 1-18.
29 Цит. за Гальперіним, с. 398.
30 Хто розмовляє англійською мовою, гадаю, зможе легко уявити собі цей контраст, порівнявши вживання англійської розмовної, англо-французької та латинської мов (у її різних варіантах) у ренесансній та ранньомодерній Англії. Слід особливо наголосити, що різниця між обома згаданими мовами була набагато більшою, ніж різниця між уставним чи півуставним письмом і скорописом руських канцелярій XVI сторіччя.
31 Насправді джерела є мішаними: в одних випадках спілкування з державною бюрократією - таких, як прохання чи підробки земельних надань, - церковні писарі вживали московську канцелярську мову, в інших - таких, як претензійні "послання" митрополита Макарія Іванові IV, - вони застосовували надзвичайно оздоблену старослов'янську, яку одержувачі, мабуть, не дуже й розуміли. (Тут варто додати, що Церква, а надто патріарша Церква в часи після Філарета, для адміністративних цілей систематично наймала на службу світських, а не монастирських чиновників.) І навпаки, з канцелярії, скажімо, Бориса Ґодунова могли виходити документи, написані як московською простою мовою, так і московською старослов'янською. (Наприклад, листи до східних патріархів, написані, ймовірно, московськими кліриками або мандрівними чи осілими греками, як Арсеній Еласонський).
32 Справжнє значення Адашева ще залишається з'ясувати, оскільки більшість усталених поглядів на нього грунтуються на апокрифі "Курбський-Грозний". Щодо проблеми великою мірою вигаданого Івана Висковатого див. мою рецензію на: Иероним Граля [Hieronim Gra?a]. Дяк Иван Висковатый у Russia medievalis, 1977,9/1:151-161.
33 Б. Клосс. Никоновский свод u русские летописи XVI-XVII веков (Москва, 1980), c. 197.
34 Ситуація радикально змінилася у XVII сторіччі, зрозуміло - ближче під його кінець.
35 А.А. Зимин. "К изучению фальсификации актових материалов в Русском государстве ХVI-ХVII вв.". - Труды Московского государственного архивного института, 1963, т. 17, с. 400-401.
36 Відзначу, що ніхто, здається, й не намагався підтримати традиційну атрибуцію "Історії Восьмого Собору", котра, як я стверджував 1971 р. (The Kurbskii-Groznyi Apocrypha, p. 210), виглядає вкрай малоймовірною.
37 Edward L. Keenan. "Putting Kurbskii in His Place". - Forschungen ?ur osteuropaischen Geschichte, 1978,24:131-161, зокрема 158. Калуґін (див. прим. 12), здається, мав читати цей аналіз і використав його, але у своїх примітках цього не вказує.
38 І це попри той факт, що залишається чимало перспективних напрямків дослідження. Наприклад, інтригує загадка, чому будь-який сумлінний сьогоднішній науковець завжди починав із віри в ту чи ту з традицій "Курбського".
39 Важко не згадати слів Олександра Зіміна з його нещодавно (і частково) опублікованого листування з Дмитром Ліхачовим: "Ведь "Слово о полку Игореве" не объект веры, а предмет науки". Див. "К истории спора о подлинности "Слова о полку Игореве" (Из переписки академика Д.С. Лихачова)". - Русская литература, 1994, №2, с. 259.
40 На той час я був відрізаний від колишнього СРСР і мусив покладатися на допомогу інших дослідників, передусім Деніела Bo (Daniel C. Waugh), коли йшлося про ретельні описи манускриптів. Прізвище Во було подано на титульній сторінці "The Kurbskii-GroznyiApocrypha" і мусить завжди згадуватися при коректному цитуванні моєї праці, що й зробив пан Гальперін.
Loading...

 
 

Цікаве