WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → ВідповідьЧарлзові Гальперіну на статтю «Едвард Кінан і листування Курбського-Грозного під прицілом» (пошукова робота) - Реферат

ВідповідьЧарлзові Гальперіну на статтю «Едвард Кінан і листування Курбського-Грозного під прицілом» (пошукова робота) - Реферат

безрадісною.
У 1971 р., як я вже не раз казав, я по-справжньому хвилювався, випускаючи у світ свою першу монографію. Чи не пропустив я чогось? Чи не було якогось очевидного аспекту проблеми, що його я просто не зрозумів? Чи не варто мені зачекати, аж доки я знатиму більше чи доки зможу проглянути рукописи? 40 Чи хтось зі старших учених не вкаже мені відразу на якусь жахливу і принизливу помилку? Але я наважився, бо майже не сумнівався в тому, що як тільки моя гіпотеза побачить денне світло - ми всі разом і негайно, раз і назавжди, знайдемо відповіді на парадокси, які мучили мене від переддня виборів у листопаді 1968 року.Сьогодні ясно, що як мої страхи, так і мої надії були безпідставні.
Література
1 Edward L. Keenan. The Kurbskii-Grozny i Apocrypha. The Seventeenth Century Origin of the "Correspondence" Attributed to Prince AM. Kurbskii and Tsar Іvап IV. - Cambridge, MA, 1971 (Russian Research Center Studies, vol. 66).
2 Inge Auerbach. Andrej Michailovi? Kurbskij: Leben in osteurop?ischen Adelgesellschaften des 16. Jahrhunderts. - M?chen, 1985. Див. мою рецензію на цю працю, яку Гальперін цитує у примітці 13. Авербах далі щиро думає, що Курбський надиктовував атрибутовані йому тексти (див. нижче).
3 Задля справедливості слід відзначити, що він у цьому не самотній. Зверніть увагу на лексикон цитованих ним заголовків: "відкидання", "єресь", "контрзвинувачення" тощо.
4 Див. статтю про Бардіна в: Энциклопедия "Слова о полку Игореве" (СанктПетербург, 1995) та Andre Mazon. Le Slovo d'Igor (Paris, 1940).
5 Див. дискусію в: Niels Rossing, Birgit Ronne. Apocryphal - not Apocryphal? A Critical Analysis of the Discussion conceming the Correspondence Between Tsar Іvап IV Groznyj and Prince Andrej Kurbskij. - Copenhagen, 1980 (Copenhagen University Institute of Slavic Studies, 7), зокрема - у прим. 9. Очевидно, більше про це можна довідатися у мого колеґи А.Х. Ґорфункеля.
6 Гальперін, схоже, вважає, що мої первісні висновки не підривають традиційної атрибуції, та оскільки він не наводить спеціальних доказів свого судження, я можу тільки відповісти, що не бачу жодної резонної причини змінювати свій давній погляд на тексти, хіба що в дрібніших деталях. Так само, коли він пише: "Якщо я правильно зрозумів Кінанові таблиці в "Авторських привидах", то сьогодні є рукописи, які містять усе "Листування", отож спростовується ще один висновок "Апокрифа"" (с. 382), - не уточнюючи, про які дані й про які зроблені в "Апокрифі" твердження йдеться, то я знову гублюся з відповіддю, хоча, звичайно, нічого з того, що я написав у статті 1990 р., не змушує мене переглянути головні твердження своєї першої книжки (Edvard L. Keenan. Authorial Ghosts, Dogged Editors, and Somnolrent Scribes: The Case of the Spurious "First Letter o f Іvап IV to Andrej Kurbskij". - "Forschungen zur osteurop?ischen Geschichte", 1990, 44:27-60).
7 Можливо, цей аналіз треба було б уточнити, але навряд чи він аж так із тріском розвалюється. До того ж - і тут знову змішано різні рівні аналізу, - навіть якби цей лист було справді написано в середині 1590-х, це аж ніяк не доводить, що його чи будь-який інший твір написав Андрій Курбський. (За винятком, зрозуміло, тих випадків, коли дослідник вірить, ніби все, що міг написати Курбський, неодмінно він і написав.)
8 В.В. Морозов. "Первое послание Курбского Йвану Грозному в сборнике конца XVI - начала XVII века". - Археографический ежегодник за 1986 год, Москва, 1987, с. 277-278. Цитоване в Гальперіна у прим. 16 - на с. 286, 280, 283. Пан Морозов нещодавно написав мені листа з новою інформацією, яка підтверджує моє припущення про близькість дати до 1620 року.
9 РНБ (ГБЛ), ф. 205, собр. ОУДР, 197; див.: Keenan. The Kurbskii-Grozny і Apocrypha, рр. 104,156.
10 В.Д. Иванишев. Жизнь кн. Андрея Курбского в Литеє u на Вольти. В 2-х т. (Киев, 1849); тут - 2:276-281. На жаль, уже немає серед нас моїх добрих колеґ Феннела і Лур'є, але я не можу уявити, щоб котрийсь із них сказав (с. 24-25), що "дипломатичні листи московською російською мовою, які Кінан сприймає за автентичні, але написані не Іваном, [...] мають ознаки того самого стилю [що й Іванова частина "Листування"]". Що маємо справу з тим самим літературним персонажем - це можливо, але навряд чи тим самим стилем, бо тексти писано різними мовами, і цей факт мої покійні колеги, безперечно, розпізнали б.
11 Тут і далі я вживатиму слово "руський" на позначення власних писемних мов або стилістичних варіантів, уживаних приблизно в 1500-1700 рр. немосковськими східними слов'янами Дніпрового басейну. Отже, саме так слід розуміти вираз "по-руськи" в наступних цитатах. Щоб уникнути можливої плутанини (яку, наприклад, знаходимо в: Inge Auerbach. Novyj Margani: historisch-kritische Ausgabe auf der Grundlage der Wolfenbutteler Handsch?ft. Erste Lieferung. - Giessen, 1976, s. 1), я хотів би спеціально уточнити, що йдеться про східних слов'ян західних теренів - загальновизнаних предків сьогоднішніх українців і білорусів.
12 Я збираюся детальніше розглянути погляди Калуґіна за іншої нагоди. Коментарі, наведені нижче, стосуються: Василий Калугин. "Литературное наследие князя Андрея Курбского (Спорные вопросы источников)". - "Paleoslavica", 1997, 5:83-133; тут с. 83-89. Калуґін у минулому опублікував чимало ретельно виважених і переконливих статей на кілька різних тем. Див.: В. Калугин. "Об одном источнике келейного летописца Димитрия Ростовского". - Археографический Ежегодник за 1982 г., Москва, 1983, с. 107-111. Ця публікація стала важливим кроком в ослабленні "спасо-ярославської" гіпотези походження леґендарного "списка Мусіна-Пушкіна" "Слова о полку Ігоревім". Значення його останньої праці (В. Калугин. "Теории текста в русской литературе XVI века". - Труды Отдела русской литературы, 1997, 50:611-616) суттєво применшується вірою в авторство Курбського та Івана IV.
13 Власною рукою (лат.).
14 Калугин. Литературное наследие, с. 86.
15 Калуґін вважає, що руський курсив 1570-х радикально відрізнявся від півуставу старослов'янських текстів. Це ще один анахронізм: на той час різниця не була такою великою, як пізніше. (Для прикладу, див. іл. 3: Auerbach, Andrej Michailovi? Kurbskij на сторінці 376-377.)
16 Пункти 2, 3. Калуґін також приймає на віру твердження з "Листування", "Історії" та передмови до "Нового Маргариту".
17 Тут я відтворюю російську транслітерацію, якою користується Калуґін і якою передавав оригінал Іванішев (Калугин, Литературное наследие, с. 86, цит. з Іванішева 1:5). Пунктуація Калуґіна і розбивка речення вказують, що він хибно передає ориґінал: другий "лист" насправді є частиною наступного підрядного речення ("лист же зася... отдал"), і коми в ориґіналі немає. Коли я не цитую Калуґіна, я передаю руську мову за допомогою загальновживаної транскрипції. Щодо -половне мовыл" див. Иванишев 1:4.
18 Пор. Auerbach,
Loading...

 
 

Цікаве