WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Сприйняття московитами інших східних слов’ян перед 1654 роком (Порядок денний для істориків) (пошукова робота) - Реферат

Сприйняття московитами інших східних слов’ян перед 1654 роком (Порядок денний для істориків) (пошукова робота) - Реферат

набули чіткого окреслення, московські політики вперше ввійшли в ближчі контакти - головно завдяки випадковим зустрічам - із представниками найбільш впливових і динамічних українських еліт, заторкнутих впливом культурного відродження. Проте навіть тоді більшість московитів залишалася на подив необізнаною та байдужою до суті культурної та національноісторичної боротьби, що там точилася. Навіть після воєн середини сторіччя, внаслідок яких чималі українські та білоруські території ввійшли до складу Російської держави, марно шукати переконливих свідчень того, що впливові московити керувалися у своїх особистих чи офіційних діях ідеєю східнослов'янської єдності або спільної спадщини. Ба більше, до часів після Смути найвиразніший вплив українського та білоруського культурного досвіду відчувався в Московії на її периферійних і неелітних околицях, скажімо - на теренах, що згодом дадуть початок "старій вірі", та й загалом серед білого духівництва, тоді як офіційна церква, з одного боку, й політична еліта, з другого, зазнали впливу пізнішої хвилі вже досить глибоко окатоличених і сполонізованих представників західної східнослов'янської культури. Я не настільки схибнутий, щоб не розуміти всієї спірності цих тверджень і не маю наміру надто міцно їх триматися. Але я переконаний, що вони цілком вартіуваги і що в будьякому разі, навіть якби ми мусили повернутися в обійми колишньої володарки наших умів - історіографічної традиції, нам треба спершу випробувати ці та інші гіпотези. Щоб відмовитися від них, заново утвердити традицію й відчути розумове полегшення, слід заново переглянути основу, на яку ця традиція спирається, у світлі того, що нам відомо про московське суспільство. Мусимо насамперед заново перечитати безліч текстів, зідентифікувати їх походження та еволюцію й оцінити їхній вплив. Мусимо приділити заново увагу старому порядкові денному для філологів, аби мати змогу зідентифікувати та проаналізувати велике розмаїття перекладів, наслідувань та реєстраційних записів на підставі їхньої мови. Мусимо виокремити, проаналізувати і в кінцевому підсумку заново скласти в цілість безмежну й таємничу традицію старообрядців. Мусимо ще раз заново переглянути роль українських та білоруських імміґрантів як культурних посередників і носіїв нової ідеї слов'янської єдності.
Мусимо, врешті, подивитися на московське суспільство не як на гомогенну й інтеґровану "національну" реальність, а як на передмодерне суспільство, в якому різні еліти ще порізному реаґували на культурні стимули часу й зокрема на нову концепцію історичної ролі та призначення Московії як східнослов'янського православного суспільства. Зрештою, мусимо рішуче відмовитися від модерних тлумачень нації, ідеології та суспільства, але мусимо застосувати модерні техніки соціальних та гуманітарних наук, щоб краще, в питомих поняттях зрозуміти складну й ще досі затемнену реальність минулого.
Література
1 Тут і далі під політикою я розумію процес надання й утримання влади, власності та статусу при дворі й пов'язаний з цим спосіб ухвалення рішень у зовнішній та внутрішній сферах. Я часто називатиму "політиками" членів невеликої групи кланів - військову аристократію, або "боярів", які брали активну участь у політичному житті.
2 Цікаве обговорення цього аспекту проблеми див.: Omeljan Pritsak, "Kievan Rus' and Sixteenth-Seventeenth-Century Ukraine", in Ivan L. Rudnytsky, ed., Rethinking Ukrainian History (Edmonton, 1981), pp. 1-28.
3 Я обговорюю цю проблему під дещо іншим кутом зору в: "Royal Russian Behavior, Style and Self-Image", Edward Allworth, ed. Ethnic Russia in the USSR. The Dilemma of Dominance. - New York, 1980, pp. 3-16. Український переклад див. у цій книжці: "Поведінка, стиль і самосприйняття російського царського двору", с. 69-85.
4 Тут варто нагадати традиційне уявлення про об'єднавчу роль старослов'янської мови; як на мій погляд, ця мова майже не відігравала ролі в житті тієї світської еліти, котру я називаю "московськими політиками". Дуже мало хто з них узагалі знав старослов'янську мову і майже ніхто не вмів нею писати; аж до XVII сторіччя і до появи друкованої книжки не було жодного спілкування у практичних справах жодним із варіантів старослов'янської між московською та іншими східнослов'янськими світськими елітами. Легко підтверджувана документально неспромога церковнослов'янської мови виконати на окремих охоплених нею територіях роль загальнокультурної "lingua franca" пояснюється великим розмаїттям узаємин між місцевими говірками та мовами літературного вжитку. За період, про який тут ідеться, на немосковській східнослов'янській території постало кілька літературних мов, грунтованих на старослов'янській; писані цими мовами тексти набували популярності в Московії звичайно тільки після того, як їх було перекладено aбо московським "простим стилем", або московською відміною старослов'янської.
5 Звичайно, довго побутувала практика приписувати народним масам часів Смути "патріотичні" погляди на підставі сучасних інтерпретацій, кажучи словами С.Ф. Платонова, повестей u сказаний. Проте ця практика, як на мене, не досить обґрунтована, хоча б тому, що залишаються сумніви щодо первісної мети й призначення згаданих текстів - до речі, досі не встановлено походження більшості з них. Ба більше, немає підстав для висновку, ніби ці тексти виражають думку великої неписьменної маси московитів або зазнали її впливу.
6 Ясно, що ця дихотомія не абсолютна, але вона набуває значення при порівнянні московської еліти з сучасними їй елітами решти Європи; межі тут окреслюються за допомогою контрастів між старослов'янською мовою та мовою приказів, між акцентом на родинних зв'язках світської еліти й нехтуванням їх церковною ієрархією, а також між військовими й монастирськими традиціями.
7 Я пробував розпочати обговорення цієї теми в: "The Trouble of Muscovy: Some Observations upon Problems of the Comparative Study of Form and Genre in Historical Writing", Medievalia et Humanistica. Studies in Medieval and Renaissance Culture, New Series, No. 5 (1974), pp. 103-26.
8 Пор. для прикладу тексти Хворостиніна, опубліковані в "Летописи занятий Археографической комиссии", з їх очевидними прототипами у виданні В.П. Колосової та В.І. Крекотня: Українська поезія. Кінець XVI початок XVII ст. (Київ, 1978), с. 115-136.
9 Можна лише пошкодувати, що відома праця Володимира Перетца "Историко-литературные исследования и материалы" (Санкт-Петербург, 1900) не знайшла послідовників у нинішні часи. Перетц переконливо накреслив шляхи розвитку конкретних форм поезії від їхніх західних прототипів - через Україну - до "фольклорних" імітацій, зібраних у XIX сторіччі російськими філологами. Така робота, без сумніву, прояснила б і паралельний розвиток в інших формах.
Loading...

 
 

Цікаве