WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

Князівські династії східної європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Рюриковичі. персональний склад (пошукова робота) - Реферат

Богдановича Глинського-Путивльського. Дмитро та Василь у 1508 р. виїхали на московську службу. Дмитро мав сина Олександра († 1552 р.), Василь - синів Михайла та Петра († після 1564 р.). їх нащадок Семен у 1557 р. був на службі у князя Дмитра Байди Вишневенького. Данило Михайлович мав сина Андрія (згаданий у 1589 р.) та внука Олександра († після 1595 р.), одруженого.з Мариною Гостомською, чиї нащадки вигасли на початку XVII ст. Єдиний син Богдана Михайловича - Петро помер у 1551 р. без нащадків. У Тимофія Михайловича був син Іван († 1565 p.) та дочка Томіла (згадана у 1551 р.). Старший син Івана - Ярош († 1597 р.) був королівським ротмістром і річицьким старостою (з 1576 р.), його дружиною була княгиня Богдана Друцька-Горська. Молодший син Сильвестр займав уряд кобринського лісничого. Він помер після 1599 р., не залишивши нащадків, їх сестра Мирослава у 1610 р. ще жила. Петро Ярошович († бл.1616 р.) був одружений з княгинею Христиною Соломерецькою. Він тримав річицьке староство з 1597 р. У нього було троє синів: Криштоф († 1633 р.), мінський підсудок, одружений з княжною Оленою Андріївною Сангушко; Адам († бл. 1640 р.), мозирський хорунжий і мозирський підкоморій; та Ян († після 1645 р.). Наймолодший нащадків не мав. Від двох старших пішли мозирські гілки Жижемських, які згасли у XVIII ст. Ярош (Ієронім) Ярошович († бл.1640 р.) був справцею мозирського староства, мозирським войським і мозиреьким підкоморієм. Його дружиною була Гальшка Войтехівна Радзимінська. Від них пішла мінська гілка князів Жижемських. Іван Ярошович († 1601 р.) був черкаським підстаростою (1600-1601 рр.). Його дружиною була княжна Ядвіга Кириківна Ружинська. Дітей від цього шлюбу не було (2112, s.632; 1700, с.310-311).
54. ІВАН МОЛОДШИЙ ДМИТРОВИЧ ШАХ ...................................................................... 40 < ТАТІЩЕВИ князі СОЛОМЕРЕЦЬКІ
ТАТИЩЕВИ виводили свій рід від соломерецького князя (центр уділу Соломерце над р.Соломерічею, притокою Вячи недалеко від Мінська) Івана Дмитровича Шаха. Його старший син Юрій мав сина Василя Татища. Його нащадки служили московським князям (1469). З цього роду найбільш відомі історик Василь Микитович (1686-1750 рр.), дипломат Дмитро Павлович (1767-1845 рр.), дипломат і історик Сергій Спиридонович (1846-1906 рр.).
Князі СОЛОМЕРЕЦЬКІ походять від молодших синів Івана Дмитровича Шаха - Федора та Семена (2112, s.493). Володіння князів Соломерецьких були у Білорусії, але родина була пов'язана шлюбами з князями Гольшанськими та волинськими магнатськими родинами. Через це князі Соломерецькі записані уволинських пом'яниках. Останній з князів Соломерецьких пінський маршалок Ян Владислав помер у 1641 р.
55. БОРИС ФЕДОРОВИЧ ...................................................................... 42 < ПОЛЄВИ
ПОЛЄВИ походили від сина Бориса Федоровича - Олександра Поле. Дмитро Олександрович та його нащадки писалися Полєви. Вони служили волоцьким князям. Федір Дмитрович з сином Василем Темним згаданий у духовній волоцького князя Бориса Васильовича. Старший син Василя Темного -Никифор служив рузьким князям, а між 1504-1509 рр. став ченцем Нілом у Йосифо-Волоколамському монастирі. Сини Василя Більшого Темного та Афанасія Федоровичів потомства не залишили. Іван Федорович Баран нащадків не мав (711, с.231-232). Нині живучі Полєви - нащадки наймолодшого з Федоровичів - Василя Меншого.
56. ОСТАФІЙ ФЕДОРОВИЧ ...................................................................... 42 < ЄРОПКІНИ
ЄРОПКІНИ походили від сина Остафія Федоровича - Івана Єропки. Афанасій Іванович та його нащадки писалися Єропкіними. Єропкіни брали активну участь у політичному житті Московської держави XV - початку XVI ст. Найпомітнішою фігурою того часу серед них був придворний і дипломат Михайло Степанович Кляпик (діяльність між 1482-1511 рр.) (711, с.231-233). З наступних поколінь найбільш відомий архітектор і політик Петро Михайлович Єропкін, страчений разом з А.П.Волинським у 1740 р. Родина Єропкіних ще живе.
57. ФЕДІР ВЕЛИКИЙ КОСТЯНТИНОВИЧ КРАСНИЙ ...................................................................... 43 < ОСОКІНИ, СКРЯБІНИ, ТРАВІНИ, ВЕПРЕВИ
Князь фомінський (друга половина XIV ст.). Після 1333 р. одружився з Євпраксією, дочкою волоцького князя Федора Святославича. ОСОКІНИ, СКРЯБІНИ, ТРАВІНИ походять від другого сина фомінського князя Федора Великого Красного - Івана Собаки. Його старший син Семен Трава мав двох синів Григорія та Івана. Нащадки старшого сина Григорія Семеновича - Івана Осоки писалися Осокіними, середнього сина - Тимофія Скряби - Скрябіними, молодшого сина Салмана Григоровича та нащадки Івана Федоровича - Травіними. ВЕПРЕВИ походять від третього сина Федора Великого Красного - Бориса Вепра. Представники цих дворянських родин видних місць не займали (711, с.230, 232). Спочатку помітнішими були Травіни, пізніше - Скрябіни. З-поміж них найбільш відомий композитор Олександр Миколайович Скрябін (1871-1915 рр.).
58. ФЕДІР СЕРЕДНІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ СЛІПИЙ ...................................................................... 43 <БОКЕЄВИ, КАРПОВИ, ВНУКОВИ, РЕЗАНОВИ, МОНАСТИРЬОВИ, СУДАКОВИ, АЛАДЬЇНИ, ЦИПЛЯТЄВИ, МУСОРГСЬКІ
Князь фомінський (поч.ХV ст.). БОКЕЄВИ і КАРПОВИ походять від правнуків фомінського князя Федора Середнього Сліпого - Семена Бокея та Карпа, їх батько Федір Андрійович виїхав на службу до тверських князів. Бокеєви і Карпови перейшли на московську службу. З них найзначнішою фігурою був дипломат Федір Іванович Карпов († 1540 р.) (711, с.263-266). Обидві родини у XVI-XVII ст. дуже розрослися, від них пішли ВНУКОВИ, РЕЗАНОВИ, МОНАСТИРЬОВИ, СУДАКОВИ, АЛАДЬЇНИ, ЦИПЛЯТЄВИ, МУСОРГСЬКІ. З останніх походить композитор Модест Петрович Мусоргський (1839-1881 рр.).
59. ФЕДІР МЕНШИЙ КОСТЯНТИНОВИЧ ...................................................................... 43
Князь березуйський (початок XV ст.).
XX
60 ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ ...................................................................... 59 < князі КОЗЛОВСЬКІ
Князь березуйський (перша половина XV ст.). Від його сина Івана, який отримав від батька Козловське князівство, пішли князі КОЗЛОВСЬКІ. Син Івана Васильовича - козловський князь Роман Іванович згаданий в угоді Казимира Ягеллончика з московським князем Василем Васильовичем у 1449 р. (64, N 53, с. 161). Його молодший брат Лев тримав Козлов у 1470 р. (155, т.27, стб.66-67). Балансування між Литвою та Москвою привело до захоплення останньою території князівства. Князь Іван Романович у 1494 р. виїхав у Литву і московський князь Іван Васильович вимагав його видачі. У 1508 р. Іван Романович повернувся у Москву разом з князями Глинськими (2112, s. 184). Його нащадки служили московським князям і російським царям. Родина князів Козловських внесена до Києво-Печерського пом'яника (поз.115-121).
61. ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ ...................................................................... 59 < РЖЕВСЬКІ
Князь ржевський (перша половина XV ст.). РЖЕВСЬКІ втратили князівський титул вже у наступному поколінні. Князь Федір Федорович змушений був
Loading...

 
 

Цікаве